Півзахисник Дніпра поділився враженнями від повторного поєдинку з Аяксом, а також розповів про підготовку до протистояння зі збірною Іспанії.

 

— Романе, в Амстердамі надзвичайно складний двобій, зрештою, для Дніпра закінчився успішно. Очікували, що доведеться грати всі 120 хвилин?
— Насправді, ми були готові до будь-якого розвитку подій. Звісно, хотіли все вирішити в основний час, але, на жаль, закрити питання щодо виходу в наступний раунд за 90 хвилин не вдалося. Перші 15 хвилин Аякс нас добряче притиснув і, судячи з усього, суперник хотів забити швидкий м’яч, але нам удалося погасити стартовий натиск господарів. Загалом, гадаю, в плані організації гри ми провели сильний матч, устигали перехоплювати їхніх гравців, не давали супернику багато вільного простору. Певна річ, для прудконогих гравців Аякса відсутність простору та щільність гри — неабияка проблема. Отож, уважаю, наш вихід до наступного раунду цілком заслужений.

 

— До пропущеного м’яча здавалося, що Дніпро впевнено контролює хід поєдинку й має зберегти свої ворота на замку. Однак помилка Ежидіо перевернула все з ніг на голову, значно загостривши інтригу. Як гадаєте, якби бразилець не помилився, нульову нічию вдалося відстояти?
— Чесно кажучи, мені теж на полі здавалося, що матч закінчиться нульовою нічиєю. Начебто грали по результату, мали шанси й відзначитися. Але сталося так, що ми пропустили, й довелося перебудовуватися. Дуже прикро, що майже зразу після пропущеного м’яча мені не вдалося відзначитися, хоча момент був із розряду тих, котрі необхідно реалізовувати. Трохи забракло влучності… Та попри те, що Дніпро програвав, мої колеги відчували впевненість у своїх силах, вірили в загальну перемогу. Зрештою, в екстра-таймі нам удалося відзначитися, відтак пройти в розіграші ЛЄ далі. Дякуючи Богу, Коноплянка перебуває у фантастичній формі, тож залишив господарям привіт.

 

— Романе, наприкінці зустрічі здалося, що ви втомилися, бо виглядали важкувато. Утома сильно відчувалася?
— Так, справді дуже втомився. На заключних хвилинах другого тайму втома накопичилася колосальна.

 

— Порівняно з амстердамським клубом, у Дніпрі значно досвідченіші футболісти. Перевага над молодими господарями відчувалася?
— Ми були впевнені у своїх силах, отож намагалися грати дисцип­ліновано. Гадаю, вболівальники мають бути задоволеними нашою грою та здобутим результатом.

 

— Чи можна сказати, що гол Коноплянки вирішив долю зустрічі?
— Так. Після того, як Аякс пропустив, було помітно, наскільки місцеві футболісти були пригніченими. Тоді вже стало зрозуміло, що два м’ячі амстердамцям не відіграти. А Женя молодець, забив дуже важливий м’яч, значно допомігши Дніпру.

 

— Що сталося на заключних хвилинах другого екстра-тайму, бо після другого забитого м’яча гравці Аякса завелися, тож цілком могли вирвати перемогу з необхідним їм рахунком?
— Справа в тому, що у цю мить я спустився до роздягальні й не бачив останніх хвилин. Щоправда, хлопці потім розповідали, що, забивши м’яч, суперник значно пожвавився, поліз уперед… Та мої товариші витримали, й, як бачите, саме Дніпро вийшов до стадії чвертьфіналу.

 

— Романе, після єврокубків у чемпіонаті настає перерва, пов’язана з матчами національних збірних. Коли приєдналися до табору синьо-жовтих?
— Я, як і решта дніпропетровських футболістів, яких викликали до збірної, спершу приїхав до Дніпропетровська, а вже потім вилетів до Києва.

 

— Як гадаєте, в поєдинку проти іспанців збірній Україні до снаги створити сенсацію й вибороти бодай нічию?
— У збірній Іспанії грають такі ж люди, як і скрізь. Словаки переграли фурію роху, тож чому б і нам це не зробити? У нас хороша збірна, й, гадаю, ми цілком спроможні зачепитися за очки в Іспанії. Зрештою, все залежить од нас, відтак намагатимемося не розчарувати наших уболівальників. Спробуємо дати бій іменитим іспанцям.