– Скучили за футболом, правда?

 

– Та ні, не сильно.

 

– Приїхали ж.

 

– А, в сенсі, за нашим футболом? Ну, в Києві просто з оказією.

 

– А за кого вболівали – за «Шахтар» чи «Дніпро-1»?

 

– Гарне питання. Це жарт?

 

– Ні.

 

– Як ні? За «Дніпро-1», звичайно.

 

– Як вам «Дніпро-1» Йовічевіча?

 

– Нічого, дуже сподобалося.

 

– Прогресує команда, видно?

 

– З потенціалом команда, як і «Шахтар».

 

– Серце у вас, все-таки, футбольне. Не можете без футболу?

 

– А чому я повинен бути без футболу? Чемпіонат Європи був, перед цим чемпіонат світу був. Футбольних змагань вистачає. Якби не ковід, було б ще більше.

 

– Ви якось берете участь в «Дніпрі-1»?

 

– Ні, не беру. Ніяк.

 

– Просто вболіваєте за нього?

 

– З оказією запросили друзі, я прийшов подивитися.

 

– Серце у вас тьохкає, коли ходите на футбол?

 

– Два роки не було нічого, ковід. Я й на баскетбол іноді ходжу.

 

– Як вам «Шахтар» Де Дзербі?

 

– Я вважаю, команда з великим потенціалом. Але треба ще час, адже він тільки прийшов. Подивимося, попереду велике випробування – Ліга чемпіонів. А в наступному році й зовсім не буде прямого попадання [у групу ЛЧ], я чув.

 

– Ви знаєте, а не чули.

 

– Спочатку чув, а тепер знаю. Спочатку ж слухаєш, а потім знаєш.

 

– Чи спілкуєтеся з президентом «Шахтаря»? Які у вас стосунки.

 

– Періодично, але рідко через ковід.

 

– Можете його набрати і поговорити про футбол?

 

– Та ні, навіщо говорити про футбол. Який сенс? Ми й раніше не говорили особливо про футбол. У нас є про що говорити й окрім футболу.

 

– Коли збиралися президенти футбольних клубів, ви завжди відходили в сторону та спілкувалися.

 

– Я ж не президент футбольного клубу. У нас різний статус – він президент футбольного клубу, а я не президент футбольного клубу.

 

– З Юрієм Березою спілкуєтеся?

 

– Давно не розмовляли. Напевно, років півтора-два.

 

– Як досвідчений президент могли б поділитися. Він не просить у вас порад?

 

– У клубі є спортивний директор, він досвідченіший за мене. 

 

– Як вам збірна України? Вона втратила тренера, але призначений новий. Чи подобається цей футбол?

 

– Я не хочу давати ніяких оцінок, але на чемпіонаті Європи команда не вийшла на пік своєї фізичної форми. Після 30-ї хвилини фізично виглядали втомленими. А чия це вина? Є тренер з фізпідготовки, треба виводити команду. Тактично і стратегічно команда грає, малюнок є, а сил не було.

 

– Відхід Шевченко – велика втрата для збірної?

 

– Час покаже.

 

– Як вам прихід Петракова?

 

 – Поки що важко оцінювати Петракова. Ця команда створена Шевченком. Що буде далі – побачимо. Старт відбору на ЧС був не дуже хорошим, будемо об’єктивні. Тому треба докласти великих зусиль і щоб інші суперники погано зіграли.

 

– Збірна поїде у Катар?

 

– Я хочу, щоб поїхала. Будемо вболівати за це. Але, тим не менше, турнірна ситуація так собі. Добре, що Франція виграла у Фінляндії. Надія на Казахстан має бути, щоб вони не тільки у нас відбирали 4 очка, а й у інших суперників. Є шанси.

 

– З президентом УАФ Андрієм Павелком спілкуєтеся?

 

– Іноді спілкуємося, але теж вкрай нечасто. З Павелко більше говоримо на футбольні теми. Особливо немає про що спілкуватися. Ну, два рази на рік. Останній раз півроку тому розмовляли. Ковід якось змішав усі карти.

 

– Чи вітали один одного з днем ​​народження і Новим роком?

 

– Ні, ми в такому віці, що вже з днем ​​народження не вітаємо.

 

– Вас не вистачає українському футболу. Коли були ви, Ярославський, Суркіси, Ахметов.

 

– Це вам не вистачає такого футболу, а нам – кожному по-своєму. Ярославський ж продав свого часу клуб. Ну, повернувся. Треба було не продавати.

 

– Яка ймовірність того, що Ігор Коломойський повернеться в український футбол?

 

– Поки що я не бачу. Поки що нульова. Крім футболу є інше життя. Вистачає своїх питань, ми не будемо туди заглиблюватися.

 

 

youtu.be