— Ніколо, в недільному поєдинку проти харків’ян Дніпро дуже розчарував. Чому команда зіграла настільки слабко?
— Навіть не знаю, що сказати, як усе це пояснити. Мали велике бажання перемогти, можливо, просто десь перегоріли. Сталося, як сталося, що вже тут поробиш. Головне зараз — не посипати голову попелом, а спробувати зібратися й виграти всі матчі, що залишилися.

 

— Ваш вихід замість Івана Стрінича за 15 хвилин до кінця гри можна вважати фактично грою ва-банк у виконанні Хуанде Рамоса, адже в захисті залишилося всього два номінальних захисники?
— Ситуація складалася таким чином, що нам потрібно було вигравати, відтак наставник кинув усі сили на здобуття вік­торії. Насправді, ви маєте рацію, коли говорите про двох захисників, а в нападі нас узагалі грало четверо — я, Зозуля, Селезньов і Матеус. Дуже хотіли забити, мали й моменти, не все виходило, однак зрівняти рахунок вдалося.

 

— Але ж потрібного успіху не досягнули, й наприкінці матчу взагалі програли. Отож виходить, авантюра із чотирма форвардами не пройшла?
— Зрозумійте правильно, увесь другий тайм ми програвали. Який у нас був інший вихід? Тому тренер і пішов на такий ризик. Потрібно було якомога раніше принаймні зрівняти рахунок, а потім спробувати виграти матч. Перше нам удалося здійснити, а ось із другим не склалося. Усе ж таки Металіст — суперник непростий, володіє сильними гравцями. Господарі змогли піймати нас на контратаці, й поклали у свій актив три пункти. Тепер боротися за чемпіонство стає дедалі важче.

 

— Із телевізійної картинки рішення призначити пенальті здалося абсолютно правильним. А як ви бачили ситуацію безпосередньо на футбольному полі?
— Насправді, я не бачив, як порушували правила проти Селезньова, адже перебував далеко від епізоду. Усі кажуть, що пенальті був, значить рішення арбітр ухвалив абсолютно правильне. Зрештою, Женю спочатку тримали руками, а потім завалили, гадаю, пенальті стовідсотковий.

 

— Після поразки у Харкові, враховуючи, водночас, набагато простіший календар у гірників, як оціните шанси дніпрян на чемпіонство?
— Шанси завжди є, потрібно за них чіплятися, й боротися до останнього. Цьогоріч ми справді зробили чимало, щоби скинути донецьку команду із чемпіонського трону. Потрібно спробувати виграти решту матчів, сподіваючись, що Шахтар десь-таки спіткнеться. У будь-якому випадку, доля золота вже залежить не тільки від нас, а й від донеччан. Хочу сказати, що ще не все втрачено, й вирішиться тільки після 30-го туру.

 

 

ukrfootball.ua