– Головна тема сьогоднішнього матчу – це твоє особисте протистояння із рідним братом на одному фланзі. Наскільки ти його чекав, як готувався, а можливо з ним це обговорювали?

 

– Ні, ми не спілкувалися перед матчем. Я навіть не знав, чи буде він грати. Насправді емоції переповнюють, адже так вперше сталося, що ми грали один проти одного. Для мене сьогодні все на позитиві.

 

– Коли почув своє ім’я на передматчевій настанові, то що відчув?

 

– Налаштовував себе на боротьбу, щоб довести, що я є гравцем стартового складу.

 

– Були під час матчу моменти, коли замислювався, що ось проти брата граєш і десь можна зіграти не так жорстко?

 

– Ні, навпаки, кожному з нас хотілося довести хто краще.

 

– Важко проти нього грати?

 

– Звичайно, адже він технічний і добре біжить. Але я з ним впорався.

 

– У дитинстві може все ж таки грали колись один проти одного?

 

– Ніколи в житті – це вперше!

 

– Після гри вже щось сказали один одному?

 

– Поки що ні, зараз піду до нього і поспілкуємося.

 

– Що батьки скажуть?

 

– Не знаю. За мене порадіють, а брату будуть бажати успіху у наступних матчах.

 

– Що скажеш про свою гру? На пресконференції після матчу Олександр Кучер сказав, що задоволений твоїми діями, а заміна була планова.

 

– Я теж задоволений своєю грою, хоча хотілося провести повний матч, але це рішення тренера. У «Вересі» я все ж таки грав більш стабільно, можливо зараз від цього і є якийсь дискомфорт, але це життя і треба доводити на тренуваннях і в іграх, що ти вартий того, щоб грати у стартовому складі.

 

 

scdnipro1.com.ua