Приїзд в український чемпіонат Хуанде Рамоса сприймали з відкритими щелепами. Іспанець, який перемагав у Кубку УЄФА, тренував мадридський “Реал”, а з голодним на трофеї лондонським “Тоттенхемом” виграв Кубок англійської Ліги, після 12 років трофейної засухи в цьому клубі, несподівано опинився в Україні. Щось схоже він має повторити у дніпропетровському “Дніпрі”, який ще з радянських часів нічого не здобував. За півтора роки перебування у Дніпропетровську до його роботи багато запитань. Вболівальники “Дніпра” розділилися на два табори: одні кажуть, що іспанця чим швидше треба звільняти, інші ж, навпаки, вбачають у ньому успішне майбутнє клубу.

 

— Невдовзі після укладання контракту з лондонським “Тоттенхемом” ви давали інтерв’ю англійською мовою. Коли порадуєте українських журналістів спілкуванням без перекладача?

— Точну дату вам не назву. Та скажу, що українську мову потроху вивчати почав. Вона непроста, тож треба зважати на це.

 

— Ви опановуєте українську? Не російську, я правильно вас зрозумів?

— Все вірно!.. Я ж до України приїхав працювати, тому вивчаю українську.

 

— Ви відзначили, що мова у нас непроста. А що скажете про особливості нашого футболу?

— Той футбол, у який грають в Україні, суттєво відрізняється від іспанського, в якому я довго працював. Примера — чемпіонат, де кожна команда може виграти у будь—кого; робиться акцент на грі у більш відкритий футбол. Натомість в українській Прем’єр—лізі є дві команди, які вирізняються, — “Динамо” та “Шахтар”. Обидві недосяжні для інших.

 

— Про суддівство забули згадати?

— Та як же про нього забути! В Іспанії у всіх арбітрів є помилки, але вони можуть схибити як в один, так і в іншій бік. Там немає упередженості. В Україні ж арбітр дуже легко може вплинути на долю зустрічі, наприклад, вилучивши гравця твоєї команди. Я вважаю, що футбол має бути чистою грою, але у вас стикнувся з проблемою, що хто не працює з арбітрами, хто їх не “підтримує”, той і входить у суддівський “чорний” список.

 

— Вас достатньо сильно критикували за те, що ви прибрали з команди Максима Калініченка та Сергія Назаренка. Вони довгий час були обличчям команди. І їхня сьогоднішня гра у “Тавріїї” доводить, що їх зарано списували з рахунків…

— Я вирішую як покращити гру команди. Тренер для того і потрібен. Якщо перейти на персоналії, то я хотів залишити Назаренка, проте він пішов, бо йому запропонували вигідніший контракт у іншому клубі.

 

— Олександр Гладкий не підходив під вашу тактику?

— Він — непоганий гравець, але — так, “Дніпру” не підходить. Гладкий — високий, однак недостатньо швидкий, а мені потрібні виконавці динамічні та швидкісні.

 

— Минулої зими ви зробили велику кількість придбань: Матеус, Стрінич, Інкум, Джуліано, Рівас. Цього міжсезоння такої трансферної активності з вашого боку не було…

— Першого року було забагато новачків, бо я багато що хотів змінити. Дещо ми вже зробили, але для того, аби мати повноцінний склад, потрібно придбати ще кількох виконавців. Як у вас тут кажуть, зробити “точкові” придбання. Цього зимового міжсезоння нам не вдалося домовитися з кількома гравцями.

 

— Цікаво, а який головний аргумент відмови “Дніпру”?

— Мене не сповіщають про причини. Я називаю прізвища, яких я хочу бачити у своїй команді, генеральному директору Андрію Стеценку, а він уже веде перемовини. Через небажання багатьох європейців їхати до України нам доводиться купувати лише тих, хто хоче тут грати. Наприклад, Інкум, якого частенько критикують ваші колеги, був лише п’ятим кандидатом у нашому списку на позицію правого захисника, й тому, коли чотири футболісти, що були пріоритет ніші за нього, відмовилися, він опинився у “Дніпрі”.

 

— Якщо чесно, дивує відсутність у команді бодай одного вашого співвітчизника…

— Іспанці так само відмовляються їхати до Дніпропетровська.

 

— Але ж у “Карпатах” грає іспанець Лукас!

— Це гравець другого іспанського дивізіону. А я вам говорю про примеру. Запросити футболістів з другої чи третьої ліги — це не проблема, але це не рівень “Дніпра”.

 

— Взимку бразильські клуби виявляли бажання повернути на Батьківщину Джуліано, який не виправдовує авансів, які йому надавалися. Чому клуб не відпустив гравця, який за рік так, здається, і не заграв у “Дніпрі”?

— Я вважаю, що йому потрібен час. Він молодий хлопець і, повірте мені, що не просто ось так переїздити з Бразиліїї в Україну. У нього дуже великий потенціал. А те, що за ним полюють бразильські клуби, — лише підтверджує його високий клас.

 

— Кажуть, що у питаннях селекції вас не дуже цікавлять українські гравці: мовляв, Рамос стежить передусім за легіонерами…

— Нісенітниця. Вже при мені “Дніпро” укладав контракти з Олійником, Кулаковим, Антоновим, Зозулею. Ми дуже ретельно стежимо за українським ринком. Звісно, якщо не знаходимо відповідного виконавця вдома, то звертаємо погляд за кордон. Хоча, зізнаюся вам чесно, не так уже й просто знайти для “Дніпра” гравця з українським паспортом.

 

— У “Кривбасі”, який в першому колі здивував багатьох, виступають чимало виконавців, які належать “Дніпру”. Чи можливе повернення когось до Дніпропетровська?

— Не виключаю такої можливості. Ми за ними всіма спостерігаємо.

 

— Одному з лідерів вашої команди Євгену Коноплянці пророкують велике майбутнє. Чи не думаєте ви, що для прогресу йому найближчим часом потрібно перейти до західноєвропейського клубу?

— Мені приємно мати у складі такого футболіста. Якщо ми хочемо стати справді величною командою, котра змагається за трофеї, колективом, який зможе обігрувати “Динамо” та “Шахтар”, то не можемо відпускати таких гравців. Ми вже втратили Селезньова, який торік став найкращим бомбардиром чемпіонату… Коноплянка — молодий і подеколи нестабільній виконавець, тож його хороші ігри чергуються з провальними. Я хотів би відзначити виступи Євгена за національну збірну України. Думаю, що у нього є всі характеристики, аби стати дуже сильним гравцем, але він має налаштовувати себе, прогресувати, не зупинятися та не зазнаватися.


— Не можу оминути такої теми: у міжсезонні ви особливий акцент зробили на фізичній підготовці. В Україні навіть жартома казали, що вам передали конспекти Лобановського. З яких причин отак збільшили навантаження?

— Я роблю тільки те, що вважаю за потрібне, тому гравці отримали відповідні навантаження. Це їм має допомогти виконувати поставлені завдання.

 

— Узимку в Інтернеті гуляла інформація, мовляв, Рамос може очолити іспанські “Атлетико” або “Малагу”. Вам щось про це відомо?

— Тільки те, що я підписав з “Дніпром” 4—річний контракт, отож у мене повно роботи. Я прагну якомога швидше виконати цей проект.

 

— Кінцевою метою цього проекту є чемпіонство дніпропетровського клубу?

— Якщо працюватимемо в тому ж дусі, то незабаром зможемо добитися цієї цілі.

 

— Пане Рамос, у ЗМІ анонсувалася “зустріч трьох”: вас, Ігоря Коломойського та Андрія Стеценка. Вона відбулася?

— Так. Ми зустрілися напередодні початку весняного циклу і дуже продуктивно поспілкувалися. Теми, які обговорювалися, не хочу виносити на розсуд громадськості. Але я зрозумів, що мені довіряють і те, що ми домовлялися на початку проекту, в силі. Я думаю, все обговорене раніше буде виконано.

 

 

Роман Бебех, Український футбол

Теги: Днепр, Рамос