Пошук
#1079976
LIS
mikle (#1079975) >>>
Та я тебе зрозумів - "не всі ж ідіоти".
Але як приклад,ьщо зараз в світі відбувається привів що велика країна повірила в маячню. Так, не вся, але велика частина
Та я тебе зрозумів - "не всі ж ідіоти".
Але як приклад,ьщо зараз в світі відбувається привів що велика країна повірила в маячню. Так, не вся, але велика частина
#1079974
LIS
mikle (#1079973) >>>
Ну я тобі відповісти...
За рижого довбограя ж проголосували....
Хоча на поверхні лежало, що він несе повну маячню...
Ну я тобі відповісти...
За рижого довбограя ж проголосували....
Хоча на поверхні лежало, що він несе повну маячню...
#1079970
LIS
Соверен (#1079967) >>>
Так ясен хуй, немає чого розголошувати, немає результату, якщопипакілька разів проговорив, з картами герасімова, в процесі що вони оточили Комсомольськ, який Горішні Плавні,
Так ясен хуй, немає чого розголошувати, немає результату, якщопипакілька разів проговорив, з картами герасімова, в процесі що вони оточили Комсомольськ, який Горішні Плавні,
#1079969
Suzuki
сахар (#1079968) >>> Грубить не надо , мы не пили . Про карты я не шутил . Жена раз пять зашла ко мне в кабинет и сказала , что подружки звонят ,которые за бабки получают от разных предсказателей ин-фу -что среда или четверг-Днепру пиздец и прилетит в жилой .
#1079968
сахар
С
Suzuki (#1079964) >>> можешь выйти встречать. Но не советую. Я, бля серьезно. Шо вы, как дети.
#1079966
Perdomanoz
kossstil909090 (#1079957) >>>
Краснознаменск - це яке місто?
Горишні Плавні знаходяться 20 км. від Кременчука.
Дохуя на мотоциклах їхати.
Краснознаменск - це яке місто?
Горишні Плавні знаходяться 20 км. від Кременчука.
Дохуя на мотоциклах їхати.
#1079957
kossstil909090
K
io (#1079956) >>> ультиматум что лондон захватят на самокатах как краснознаменск аки горишни плавни)))))они такие они могут,еще даже не начинали__)))
#1079955
AlexDnepr
A
AlexDnepr
Nicon (#1079952) >>>
У меня нет оптимизма, я реагирую исключительно на это сообщение, если фантазировать, что оно правдивое.
У меня нет оптимизма, я реагирую исключительно на это сообщение, если фантазировать, что оно правдивое.
#1079953
Proximys
Proximys
Nicon (#1079951) >>> да, понимаю, но не удивлюсь, если так будет и после переговоров. там сидят профаны и хуйло
#1079952
Nicon
Nicon
AlexDnepr (#1079950) >>> мне бы твой оптимизм... по моему хуйло не собирается сближать позиции, а только будет делать вид
#1079951
Nicon
Nicon
Proximys (#1079949) >>> просто добавлю - это сообщение со ссылкой на неназванного чиновника появилось еще до встречи, которая еще продолжается
#1079950
AlexDnepr
A
AlexDnepr
Proximys (#1079949) >>>
Для многих не очевидно, но это скорее старт сближения позиций, хоть и отдаленно.
Для многих не очевидно, но это скорее старт сближения позиций, хоть и отдаленно.
#1079949
Proximys
Proximys
росія НЕ піде на поступки по 3 пунктах «мирного плану Трампа», – NBC News з посиланням на російського чиновника. Ну вот и поговорили.
Читати даліПерший – росія продовжує вимагати виходу українських сил з Донбасу;
Другий – обмеження чисельності ЗСУ;
Третій – визнання захоплених територій Сполученими Штатами та Європою російськими.
Читати даліПерший – росія продовжує вимагати виходу українських сил з Донбасу;
Другий – обмеження чисельності ЗСУ;
Третій – визнання захоплених територій Сполученими Штатами та Європою російськими.
#1079948
General
G
Suzuki (#1079941) >>> Готуйся до шашликів, дивись марафон та читай позитивних блогерів іванових, петрових, лещенок та й таке
#1079943
Perdomanoz
Богдан Логвиненко. Проект Українер.
Важливий і важкий текст. Багатолітер.
Читати далі
Блискавично минуло 2 місяці з моменту, як я долучився до чудової організації, що видає дуже багато власного мерчу на усі випадки життя. Дозволю собі поділитись деякими спостереженнями, що доволі швидко змінюються, тому весь цей час я переважно нічого не писав і накопичував ці зміни в собі, в оточуючих, в обставинах.
1. “Ніхто в 2025 вже добровільно в армію не піде” – звучало з усіх можливих закутків на навчанні, і в якийсь момент я вже втомився цій тезі протидіяти, хоча 30% тих, з ким я проходив навчання – були якраз добровольцями. Так, з різною мотивацією і з різними “але”, втім, тут можна точно констатувати факт – російська пропаганда працює проти нас краще, аніж ми думаємо. Не розуміючи цього, теза про відсутність добровольців може добряче демотивувати, я пояснював це побратиму, аби полегшити його сприйняття.
Ще одна річ на підтвердження вищенаписаного – спостереження за тікток-споживанням навколо. Довкола переважно російський контент, радянські мультики і кіна, нарізані під тікток, цитати російських коміків минулого сторіччя і так далі. На навчанні серед переважно примусово мобілізованих я відчув себе маргіналом у колі адептів російського міра. Легко підхоплювалися цитати з совєцьких фільмів і під час переміщень мені та ще одному добровольцю, наприклад, вдалося відкинути пропозицію хором заспівати пісню з “Брємєнскіх музикантов”.
Для мене ці спостереження підтверджують факт беззапереченої повʼязаності споживання мови, культури та контенту, безпосередньо занурення у ворожий контекст, когнітивного впливу значно простішими шляхами, не намагаючись ворогом створити навіть окремий паралельний інформаційний простір, достатньо затягнути людину у свій рускій океан через російську культуру і російську мову.
В самому підрозділі, зустрівши людей, що на 90% пішли добровільно і багато хто ще в 22 або 14 – я навпаки наче знову опинився у колі своїх людей, де на зустрічі-знайомстві побратими кажуть: “Та можеш не представлятись, тут всі тебе знають”, тоді як на навчанні за місяць я майже не розколовся, ким був у цивільному, щоб не виділятись.
Як в навчальному центрі, так вже і у себе в підрозділі перше, що я придумав робити – формувати бібліотеку та говорити з побратимами про книжки та підсовувати їм щось почитати. Крапля в морі і дуже довгострокові результати, але як є.
2. З попереднім повʼязаний ще один висновок. Ми інформаційно програємо мобілізацію, вслід за боротьбою за власний інформаційний простір. Страх мобілізації накручений настільки, що люди втрачають контроль над собою. Не вірять у справедливість, не вірять в можливість нормального вибору підрозділу, не вірять у гідне і дуже необхідне навчання. Зі мною поруч спав хлопець, що 9 разів тікав із ТЦК. Я щодня чекав, що він втече із Навчального центру, але він здав усі нормативи чи не одним із найкращих. Ще один боєць побив представників ТЦК і цим пишався, інший – тікав двічі.
“Повернусь і помщусь тцкшникам” – лунало від багатьох моїх побратимів. А як вони уявляють собі поведінку тих, хто змушений мобілізовувати? Чоловіки, яких бʼють, викручують руки, тікають, при цьому доволі багато працівників ТЦК пройшли бойовий досвід перед тим, як зайнятися цією невдячною справою. Як солодко вам буде, вийшовши з окопу в цивільне життя, спокійно і чемно говорити з чоловіками, що намагаються вас побити?
Не захищаю перевищення повноважень працівниками ТЦК, але по факту, на них злита відсутність політичної волі заявити про реальні проблеми з мобілізацією та шляхи їх вирішення. До цього можна додати так і неподолану корупцію в ТЦК і відсутність будь-яких видимих цілей на зміни, а не лише на кількість мобілізованих. Іноді мені здається, що ми вже в глухому куті і лише повний перезапуск системи має шанс нас з нього вивести.
Але у той самий час будь-яка мобілізаційна реформа вже відбуватиметься під постійним інформаційним тиском країни-ворога, без консолідованого суспільства, що готове боротися і мобілізуватися, і тому невідомо чи має хоча б шанс на успіх. Якщо порівнювати це із тактичною медициною – це як починати переливати кров під відкритим вогнем. Шанси невисокі для усіх учасників цього процесу, але чи є якийсь альтернативний вихід?
Ми вже всі забули, як жінки в Дагестані виходили на вулиці і намагались зупинити російську мобілізацію. Багато хто тоді сміявся із цих протестів у нас, інші ж розуміли, що на нас це чекає вже дуже скоро. Серед багатьох, хто повівся і перетворився на “антитцкшників” є безліч свободолюбивих людей, якими було майстерно зманіпульовано. Маніпулювала росія, бо їм необхідно було зірвати мобілізацію, а ми їй добре у цьому підігравали – недостатньо розвʼязуючи питання корупції, не реформуючи ТЦК під інформаційним вогнем, не змінюючи принцип підходу до людського життя, множачи неефективні підрозділи, не розʼяснюючи рівно нічого про справедливість, демобілізацію, строки, відпочинок тощо.
В тредсі хтось мобілізацію порівняв з іншими несвободами, як то, цитую дослівно “Гололомор, Сибір, розстріли, концтабори, кріпацтво, рабство”. Але усі ці несвободи сталися з нами в тому числі через те, що ми недостатньо усвідомлювали виклики, були незрілим суспільством (якщо взагалі ним були) і не мобілізувалися в українську армію майже 110 років тому.
З мого загального навчального центру за час навчання не втік ніхто, хоча це було буквально ну дуже легко, двері відкриті завжди. Чому так? Де недопрацювала російська пропаганда, що після навчання ви одразу помрете? Частина з нас вже побували на своїх перших бойових, інші ще донавчаються у самому підрозділі, це вже залежить від спеціальності.
3. Комунікація – це найважливіше. Це вже не про зовнішню, а про внутрішню комунікацію. Будь-яка сила абсолютно безсила, не маючи налагоджених внутрішніх звʼязків, це очевидно, але і тут в нас бувають серйозні проблеми, на жаль. Навчити мікрогрупу людей з двох або трьох осіб просто говорити словами одне одному про те, що відбувається навколо, що ти робиш зараз, які твої подальші дії – це якась космічна наука. Грайте в настолки, в футбол, в страйкбол, розбивайтесь на команди, змінюйте капітанів команд, виявляється, є безліч людей з нульовим подібним досвідом.
В нас досі існують проблеми з безпекою комунікацій, хоча пройшло 4 роки повномасштабної і 11 років війни загально. Люди гинуть не тому, що їх десь “шикують” чи “скупчують”, а тому що про це комунікують там, де не можна, так, як не можна. Ви ніколи не зможете управляти 1 млн людей не збираючи їх більше, аніж по двоє-троє в одному місці. Ви не зможете вчити військовослужбовців індивідуально на дому, це завжди скупчення, а скупчення завжди – ризик, якщо комунікація погана.
Але це стосується також і, приміром, спільної місії, спільного бачення майбутнього та комунікації про це всередині. Заради чого воює кожен з нас? Так, в кожного своя мотивація, але ті, в кого персональна мотивація закінчуються, можуть звідкись піддивитись спільне бачення майбутнього? Чи в багатьох підрозділах є сформоване бачення? Якому Богу молитися, до якого пастора по це йти?
4. Втрата часу. Мало де аналізується витрачений бійцем чи навіть свіжомобілізованим військовослужбовцем час, крім випадків, коли є загроза життю. До прикладу, новоприбулі можуть чекати місяць-два на те, доки сформується достатня кількість військовослужбовців, аби поїхати на навчання. Для чого держава буквально витрачає гроші на утримання цих людей, що за цей час тільки деградують і демотивуються? А чому я як рекрут від ТЦК маю чекати на військовий квиток місяцями, а примусово мобілізовані їх отримують за день? А скільки людей чекає свого часу в “ротах резерву”? А скільки людей чекає на переведення? А чому воюють усі, але досі ДПСУ та НГУ з ЗСУ – це окремі планети, між якими переведення майже неможливі? А якщо не можна нікому запропонувати чесні умови демобілізації, може хоча б запропонувати довготривалі відпустки тим, хто служить роками, замість того (або на додачу), що запропоновано у нових контрактах?
Прийняття того, що черг під ТЦК не буде вже навчило багато дієздатних підрозділів берегти своїх, лишилось навчитись ще відправляти у відпустки та до психологів, берегти їх час і менталку.
5. Перехоплена стратегічна ініціатива ворога вимагає від нас симетричності відповідей, яка втягує нас у нескінченну ресурсну війну, яку нам наодинці не виграти, а партнери – нестала змінна, залежна від електоральних циклів і внутрішньополітичного контексту. Єдиний спосіб перехопити ініціативу – нарощувати спроможності не тих, хто ефективний сьогодні, а тих, хто аналізує та знає, як бути ефективним завтра.
6. У війську занадто багато внутрішньої конкуренції, заздрості, понятій, на щастя я цього не побачив поки у власному підрозділі, але роками спостерігав усе це від зустрічей з Генштабом до польових обідів з бійцями на передній ланці. Занадто кожен переймається за своє маленьке царство і свої вигоди у ньому, замало думає про те, як підставити плече побратиму-суміжнику, а через його плече – державі.
Але тільки накопиченням людей іншого мислення у Силах Оборони це можна зламати. Тож якщо ви досі сумніваєтесь і думаєте, що робите достатньо знаходячись поза системою – все ок, це справді так може і бути, особливо (що випливає з перших двох пунктів) у інформаційному спротиві, оборонці, медицині, фандрейзингу, науці, освіті. Але подумайте, чи ваша роль зараз не є замінною, а необхідність ваших спроможностей не є високо затребуваними в іншому місці. І якщо що – звертайтесь, готовий буду підтримати, хоч у моїй роті наразі вільна лише 1 вакансія, але є безліч підрозділів, де можете бути необхідними саме ви.
Поки в нас ще є держава, якою б неідеальною вона не була, і є шанс переламати надкритичну для нас ситуацію.
Важливий і важкий текст. Багатолітер.
Читати далі
Блискавично минуло 2 місяці з моменту, як я долучився до чудової організації, що видає дуже багато власного мерчу на усі випадки життя. Дозволю собі поділитись деякими спостереженнями, що доволі швидко змінюються, тому весь цей час я переважно нічого не писав і накопичував ці зміни в собі, в оточуючих, в обставинах.
1. “Ніхто в 2025 вже добровільно в армію не піде” – звучало з усіх можливих закутків на навчанні, і в якийсь момент я вже втомився цій тезі протидіяти, хоча 30% тих, з ким я проходив навчання – були якраз добровольцями. Так, з різною мотивацією і з різними “але”, втім, тут можна точно констатувати факт – російська пропаганда працює проти нас краще, аніж ми думаємо. Не розуміючи цього, теза про відсутність добровольців може добряче демотивувати, я пояснював це побратиму, аби полегшити його сприйняття.
Ще одна річ на підтвердження вищенаписаного – спостереження за тікток-споживанням навколо. Довкола переважно російський контент, радянські мультики і кіна, нарізані під тікток, цитати російських коміків минулого сторіччя і так далі. На навчанні серед переважно примусово мобілізованих я відчув себе маргіналом у колі адептів російського міра. Легко підхоплювалися цитати з совєцьких фільмів і під час переміщень мені та ще одному добровольцю, наприклад, вдалося відкинути пропозицію хором заспівати пісню з “Брємєнскіх музикантов”.
Для мене ці спостереження підтверджують факт беззапереченої повʼязаності споживання мови, культури та контенту, безпосередньо занурення у ворожий контекст, когнітивного впливу значно простішими шляхами, не намагаючись ворогом створити навіть окремий паралельний інформаційний простір, достатньо затягнути людину у свій рускій океан через російську культуру і російську мову.
В самому підрозділі, зустрівши людей, що на 90% пішли добровільно і багато хто ще в 22 або 14 – я навпаки наче знову опинився у колі своїх людей, де на зустрічі-знайомстві побратими кажуть: “Та можеш не представлятись, тут всі тебе знають”, тоді як на навчанні за місяць я майже не розколовся, ким був у цивільному, щоб не виділятись.
Як в навчальному центрі, так вже і у себе в підрозділі перше, що я придумав робити – формувати бібліотеку та говорити з побратимами про книжки та підсовувати їм щось почитати. Крапля в морі і дуже довгострокові результати, але як є.
2. З попереднім повʼязаний ще один висновок. Ми інформаційно програємо мобілізацію, вслід за боротьбою за власний інформаційний простір. Страх мобілізації накручений настільки, що люди втрачають контроль над собою. Не вірять у справедливість, не вірять в можливість нормального вибору підрозділу, не вірять у гідне і дуже необхідне навчання. Зі мною поруч спав хлопець, що 9 разів тікав із ТЦК. Я щодня чекав, що він втече із Навчального центру, але він здав усі нормативи чи не одним із найкращих. Ще один боєць побив представників ТЦК і цим пишався, інший – тікав двічі.
“Повернусь і помщусь тцкшникам” – лунало від багатьох моїх побратимів. А як вони уявляють собі поведінку тих, хто змушений мобілізовувати? Чоловіки, яких бʼють, викручують руки, тікають, при цьому доволі багато працівників ТЦК пройшли бойовий досвід перед тим, як зайнятися цією невдячною справою. Як солодко вам буде, вийшовши з окопу в цивільне життя, спокійно і чемно говорити з чоловіками, що намагаються вас побити?
Не захищаю перевищення повноважень працівниками ТЦК, але по факту, на них злита відсутність політичної волі заявити про реальні проблеми з мобілізацією та шляхи їх вирішення. До цього можна додати так і неподолану корупцію в ТЦК і відсутність будь-яких видимих цілей на зміни, а не лише на кількість мобілізованих. Іноді мені здається, що ми вже в глухому куті і лише повний перезапуск системи має шанс нас з нього вивести.
Але у той самий час будь-яка мобілізаційна реформа вже відбуватиметься під постійним інформаційним тиском країни-ворога, без консолідованого суспільства, що готове боротися і мобілізуватися, і тому невідомо чи має хоча б шанс на успіх. Якщо порівнювати це із тактичною медициною – це як починати переливати кров під відкритим вогнем. Шанси невисокі для усіх учасників цього процесу, але чи є якийсь альтернативний вихід?
Ми вже всі забули, як жінки в Дагестані виходили на вулиці і намагались зупинити російську мобілізацію. Багато хто тоді сміявся із цих протестів у нас, інші ж розуміли, що на нас це чекає вже дуже скоро. Серед багатьох, хто повівся і перетворився на “антитцкшників” є безліч свободолюбивих людей, якими було майстерно зманіпульовано. Маніпулювала росія, бо їм необхідно було зірвати мобілізацію, а ми їй добре у цьому підігравали – недостатньо розвʼязуючи питання корупції, не реформуючи ТЦК під інформаційним вогнем, не змінюючи принцип підходу до людського життя, множачи неефективні підрозділи, не розʼяснюючи рівно нічого про справедливість, демобілізацію, строки, відпочинок тощо.
В тредсі хтось мобілізацію порівняв з іншими несвободами, як то, цитую дослівно “Гололомор, Сибір, розстріли, концтабори, кріпацтво, рабство”. Але усі ці несвободи сталися з нами в тому числі через те, що ми недостатньо усвідомлювали виклики, були незрілим суспільством (якщо взагалі ним були) і не мобілізувалися в українську армію майже 110 років тому.
З мого загального навчального центру за час навчання не втік ніхто, хоча це було буквально ну дуже легко, двері відкриті завжди. Чому так? Де недопрацювала російська пропаганда, що після навчання ви одразу помрете? Частина з нас вже побували на своїх перших бойових, інші ще донавчаються у самому підрозділі, це вже залежить від спеціальності.
3. Комунікація – це найважливіше. Це вже не про зовнішню, а про внутрішню комунікацію. Будь-яка сила абсолютно безсила, не маючи налагоджених внутрішніх звʼязків, це очевидно, але і тут в нас бувають серйозні проблеми, на жаль. Навчити мікрогрупу людей з двох або трьох осіб просто говорити словами одне одному про те, що відбувається навколо, що ти робиш зараз, які твої подальші дії – це якась космічна наука. Грайте в настолки, в футбол, в страйкбол, розбивайтесь на команди, змінюйте капітанів команд, виявляється, є безліч людей з нульовим подібним досвідом.
В нас досі існують проблеми з безпекою комунікацій, хоча пройшло 4 роки повномасштабної і 11 років війни загально. Люди гинуть не тому, що їх десь “шикують” чи “скупчують”, а тому що про це комунікують там, де не можна, так, як не можна. Ви ніколи не зможете управляти 1 млн людей не збираючи їх більше, аніж по двоє-троє в одному місці. Ви не зможете вчити військовослужбовців індивідуально на дому, це завжди скупчення, а скупчення завжди – ризик, якщо комунікація погана.
Але це стосується також і, приміром, спільної місії, спільного бачення майбутнього та комунікації про це всередині. Заради чого воює кожен з нас? Так, в кожного своя мотивація, але ті, в кого персональна мотивація закінчуються, можуть звідкись піддивитись спільне бачення майбутнього? Чи в багатьох підрозділах є сформоване бачення? Якому Богу молитися, до якого пастора по це йти?
4. Втрата часу. Мало де аналізується витрачений бійцем чи навіть свіжомобілізованим військовослужбовцем час, крім випадків, коли є загроза життю. До прикладу, новоприбулі можуть чекати місяць-два на те, доки сформується достатня кількість військовослужбовців, аби поїхати на навчання. Для чого держава буквально витрачає гроші на утримання цих людей, що за цей час тільки деградують і демотивуються? А чому я як рекрут від ТЦК маю чекати на військовий квиток місяцями, а примусово мобілізовані їх отримують за день? А скільки людей чекає свого часу в “ротах резерву”? А скільки людей чекає на переведення? А чому воюють усі, але досі ДПСУ та НГУ з ЗСУ – це окремі планети, між якими переведення майже неможливі? А якщо не можна нікому запропонувати чесні умови демобілізації, може хоча б запропонувати довготривалі відпустки тим, хто служить роками, замість того (або на додачу), що запропоновано у нових контрактах?
Прийняття того, що черг під ТЦК не буде вже навчило багато дієздатних підрозділів берегти своїх, лишилось навчитись ще відправляти у відпустки та до психологів, берегти їх час і менталку.
5. Перехоплена стратегічна ініціатива ворога вимагає від нас симетричності відповідей, яка втягує нас у нескінченну ресурсну війну, яку нам наодинці не виграти, а партнери – нестала змінна, залежна від електоральних циклів і внутрішньополітичного контексту. Єдиний спосіб перехопити ініціативу – нарощувати спроможності не тих, хто ефективний сьогодні, а тих, хто аналізує та знає, як бути ефективним завтра.
6. У війську занадто багато внутрішньої конкуренції, заздрості, понятій, на щастя я цього не побачив поки у власному підрозділі, але роками спостерігав усе це від зустрічей з Генштабом до польових обідів з бійцями на передній ланці. Занадто кожен переймається за своє маленьке царство і свої вигоди у ньому, замало думає про те, як підставити плече побратиму-суміжнику, а через його плече – державі.
Але тільки накопиченням людей іншого мислення у Силах Оборони це можна зламати. Тож якщо ви досі сумніваєтесь і думаєте, що робите достатньо знаходячись поза системою – все ок, це справді так може і бути, особливо (що випливає з перших двох пунктів) у інформаційному спротиві, оборонці, медицині, фандрейзингу, науці, освіті. Але подумайте, чи ваша роль зараз не є замінною, а необхідність ваших спроможностей не є високо затребуваними в іншому місці. І якщо що – звертайтесь, готовий буду підтримати, хоч у моїй роті наразі вільна лише 1 вакансія, але є безліч підрозділів, де можете бути необхідними саме ви.
Поки в нас ще є держава, якою б неідеальною вона не була, і є шанс переламати надкритичну для нас ситуацію.
#1079942
ROSL_79
R
ROSL_79
Доброго вечора, шановні.
На сайті історії та статистики ФК «Дніпро» у розділі «Дублери Дніпра» додані сторінки сезонів дублюючого складу «Дніпра» за 1981 та 1982 рік.
У ці роки за дубль нашої команди грали майбутні чемпіони СРСР-1983 Геннадій Литовченко, Олег Протасов, Володимир Лютий, Віктор Кузнєцов, Сергій Краковський, Петро Кутузов, Микола Федоренко, Юрій Миргородський.
.
Сторінка «Дублери Дніпра 1981» – https://dniprohistory.blogspot.com/p/1981.html
Сторінка «Дублери Дніпра 1982» – https://dniprohistory.blogspot.com/p/1982.html
Розділ «Дублери Дніпра» – https://dniprohistory.blogspot.com/p/blog-page_48.html
На сайті історії та статистики ФК «Дніпро» у розділі «Дублери Дніпра» додані сторінки сезонів дублюючого складу «Дніпра» за 1981 та 1982 рік.
У ці роки за дубль нашої команди грали майбутні чемпіони СРСР-1983 Геннадій Литовченко, Олег Протасов, Володимир Лютий, Віктор Кузнєцов, Сергій Краковський, Петро Кутузов, Микола Федоренко, Юрій Миргородський.
.
Сторінка «Дублери Дніпра 1981» – https://dniprohistory.blogspot.com/p/1981.html
Сторінка «Дублери Дніпра 1982» – https://dniprohistory.blogspot.com/p/1982.html
Розділ «Дублери Дніпра» – https://dniprohistory.blogspot.com/p/blog-page_48.html
#1079941
Suzuki
General (#1079921) >>> Ученые говорят к нам в гости летит херня с космоса , скоро упадет , человечеству надо готовиться . Вы готовитесь надеюсь , ведь говорят же .
#1079939
LIS
Як за океаном весело.
Космокацарппа випиздили з підготовки місії Crew 12 Space X за спробу піздінга тех. документації.
Космокацарппа випиздили з підготовки місії Crew 12 Space X за спробу піздінга тех. документації.
#1079938
kossstil909090
K
LIS (#1079937) >>> 🥳🤠
это все мелочи,у деда спрашивают "вы хуй у клинтона сосали?"" а ему ноль на массу ,2 на трассу"..))))у него просто чсв и похуизм уровня бог, ибрагей с мауром отдыхают)
это все мелочи,у деда спрашивают "вы хуй у клинтона сосали?"" а ему ноль на массу ,2 на трассу"..))))у него просто чсв и похуизм уровня бог, ибрагей с мауром отдыхают)
#1079937
LIS
Неадекватність трумпона прогресує
Йобнуте створіння
😒🗣"Знизити ціни на ліки на 200%, 300%, 400%, 500%, 600%, 700%, 800%. Ніхто ніколи раніше про таке не чув", - Трамп
🇺🇸 А країни, які нас обкрадали роками, включно з союзниками, але вони нас обкрадали. Я не називатиму імен. Я не згадуватиму Японію. Я категорично відмовляюся згадувати Південну Корею, - 💊💊
☝️Який молодець, не згадав, як і обіцяв.
Йобнуте створіння
#1079936
Locki
General (#1079933) >>>
Читати даліКолись десь приблизно у 2019-2020 рр у компанії обговорювали багато питань по агресії русні. І після n пляшок алкоголя виникло питання стосовно того, чи заслуговує "Донбас" все те, що з ним сталося. Під об'єктом "Донбас" малось на увазі і територія, і міста, і люди, і ті хто виїхав, і гудок зі своїм ФК... У мене на це питання як тоді, так і зараз відповідь - "так". Хоча і розумію, що "Донбас" у широкому сенсі це також "Україна і там є/були/будуть достойні люди. Мені тоді дуже активно заперечували ті, хто уособлює себе з цим об'єктом.
Десь рік тому зібралась та ж сама компанія у приблизно/частково тому ж складі, згадали ту суперечку і мені "дорікнули" за ту точку зору і навели досить неприємну аналогію - питання - чи заслуговує Україна все те, що з нею сталося? Обговорення було також після алкоголю і моя відповідь була "Ні". Зараз я "логікою" розумію, що глобально я повинен був дати відповідь "Так" на друге питання, або змінити свою відповідь на перше запитання. Але емоційно в голові все складається саме так як є - різні відповіді на одне по суті запитання.
Це я до того, що ні "шашлики", ні "Чонгар" ніколи не будуть однозначними для нас усіх, бо уособлення ("за" чи "проти") себе улюбленого з владою, яка приймала ті, чи інші рішення, буде на емоційному рівні протистояти логічному мисленню.
Читати даліКолись десь приблизно у 2019-2020 рр у компанії обговорювали багато питань по агресії русні. І після n пляшок алкоголя виникло питання стосовно того, чи заслуговує "Донбас" все те, що з ним сталося. Під об'єктом "Донбас" малось на увазі і територія, і міста, і люди, і ті хто виїхав, і гудок зі своїм ФК... У мене на це питання як тоді, так і зараз відповідь - "так". Хоча і розумію, що "Донбас" у широкому сенсі це також "Україна і там є/були/будуть достойні люди. Мені тоді дуже активно заперечували ті, хто уособлює себе з цим об'єктом.
Десь рік тому зібралась та ж сама компанія у приблизно/частково тому ж складі, згадали ту суперечку і мені "дорікнули" за ту точку зору і навели досить неприємну аналогію - питання - чи заслуговує Україна все те, що з нею сталося? Обговорення було також після алкоголю і моя відповідь була "Ні". Зараз я "логікою" розумію, що глобально я повинен був дати відповідь "Так" на друге питання, або змінити свою відповідь на перше запитання. Але емоційно в голові все складається саме так як є - різні відповіді на одне по суті запитання.
Це я до того, що ні "шашлики", ні "Чонгар" ніколи не будуть однозначними для нас усіх, бо уособлення ("за" чи "проти") себе улюбленого з владою, яка приймала ті, чи інші рішення, буде на емоційному рівні протистояти логічному мисленню.
#1079935
Соверен
Читати далі
🇺🇦 👍 13-річний українець встановив світовий рекорд з набивання м’яча :
ℹ️ Андрій Панів із с. Мальчиць Львівської області побив світовий рекорд — 13 096 набивань м’яча за 1 годину 37 хвилин. Це найбільший офіційно зафіксований результат у світі. Також раніше він встановив рекорд України — 8962 набивання.Андрій почав грати футбол у 2023 році, а після переїзду до Нідерландів виступає за клуб ATS-65. Там він став найкращим бомбардиром минулого сезону (60 голів). У цьогорічному — вже має 29 голів у 11 матчах.
🇺🇦 👍 13-річний українець встановив світовий рекорд з набивання м’яча :
ℹ️ Андрій Панів із с. Мальчиць Львівської області побив світовий рекорд — 13 096 набивань м’яча за 1 годину 37 хвилин. Це найбільший офіційно зафіксований результат у світі. Також раніше він встановив рекорд України — 8962 набивання.Андрій почав грати футбол у 2023 році, а після переїзду до Нідерландів виступає за клуб ATS-65. Там він став найкращим бомбардиром минулого сезону (60 голів). У цьогорічному — вже має 29 голів у 11 матчах.
#1079933
General
G
AlexDnepr (#1079932) >>> "чушь"-це треба було готуватись до шашликів разом з єрмаком.
Дякую за увагу
Дякую за увагу
#1079932
AlexDnepr
A
AlexDnepr
General (#1079931) >>>
Дружище, я не буду играть с тобой в игры, которые мы здесь давно уже прошли.
Моя реплика была простая - на твою чушь про "надо было готовиться к войне, когда о ней говорили партнеры". Точка. Остальное - к другим.
Дружище, я не буду играть с тобой в игры, которые мы здесь давно уже прошли.
Моя реплика была простая - на твою чушь про "надо было готовиться к войне, когда о ней говорили партнеры". Точка. Остальное - к другим.
#1079931
General
G
AlexDnepr (#1079926) >>>
"Шо втирать?"
Хто розмінував Чонгар та запустив "шатли"?
Хто прибрав бригаду з Гостомеля та залишив там призовників, хоча американська розвідка попереджала про десант?
Хто відводив війська з Золотого та з того ж Чонгару?
Хто відпустив Цемаха за $ 300 млн ? (за даними австралійської та американської розвідки). Після цього єрмак купив мерс новий.
Хто призначив лейтенанта баканова головою СБУ?
"Шо втирать?"
Хто розмінував Чонгар та запустив "шатли"?
Хто прибрав бригаду з Гостомеля та залишив там призовників, хоча американська розвідка попереджала про десант?
Хто відводив війська з Золотого та з того ж Чонгару?
Хто відпустив Цемаха за $ 300 млн ? (за даними австралійської та американської розвідки). Після цього єрмак купив мерс новий.
Хто призначив лейтенанта баканова головою СБУ?
#1079929
LIS
А Китай все ніяк, з січня 2022 року не може здолати тенденція від'ємного приросту населення.
Що навіть вдаються до політики здорожчання контрацептивів.
Що навіть вдаються до політики здорожчання контрацептивів.
Китай вперше за три десятиліття запровадить 13% ПДВ на протизаплідні препарати та презервативи задля зупинки падіння народжуваності, — Bloomberg.
15 Тур
05.12. 18:00
06.12. 13:00
06.12. 15:30
06.12. 18:00
07.12. 13:00
07.12. 15:30
07.12. 18:00
08.12. 15:30
Стати патроном
Акаунт прив'язан |
Інструкція
ІМХО, багато хто голосували не за рудого довбня, а просто не хотіли ,щоб презом була жінка, та ще і з чорним кольором обличчя..