Дніпро — Базель. Суддівський аналіз матчу

63-тя хвилина. Нападник дніпрян Нікола Калініч отримав пряму червону картку за відмашку від Фабіана Шьора.

Мирослав Ступар: Якщо зважити, що Деніз Айтекін відразу обрав жорстку лінію суддівства, то вилучивши хорватського легіонера Дніпра, німецький рефері був послідовним. Хоча ніхто б суддю не картав, якби він обмежився жовтою карткою. Калініч справді відмахнувся, але такі епізоди різні арбітри трактують по-різному. Один дає попередження, інший вилучає. Гадаю, з огляду на суддівство в першому таймі гравці мали б усвідомити, а тренери мусили їм підказати, що цей арбітр карає кожне порушення дуже суворо. Шість жовтих карток (по три кожній з команд) у першому таймі – цьому яскраве свідчення. При цьому зауважу, що всі попередження були по ділу. Вважаю, що в перерві тренери і гравці мали враховувати цей момент і вести себе в другому таймі трохи стриманіше.

З іншого боку, тих стрибків, за які в першому таймі Деніз Айтекін демонстрував попередження, в другій половині матчу вже не було. Зате була відмашка, караючи за яку арбітр не вийшов з власної програми. Якщо й у дніпрян до когось мають бути претензії, так це до Калініча, котрий перебував на полі лише десять хвилин і підвів команду так сильно.

Сергій Шебек: На мій погляд, суддя, вилучивши Калініча, помилився. Рефері купився на падіння Шьора й на те, що гравець Базеля схопився руками за обличчя. Разом з тим, не буду заперечувати, що Калініч, отримавши м’яч, відмахнувся зумисне. Але влучив Нікола Шьору не в обличчя, а в область грудей. Важаю, що справедливим ріщенням було б попередження нападникові Дніпра. Але оскільки Шьор намагався обдурити суддю, попередженням за симуляцію рефері мав карати і швейцарця. Врешті, Фабіанові вдалося ввести арбітра в оману. Спробую увійти в становище судді й зрозуміти, чому саме він допустив помилку. Цей момент – швидий і динамічний. З того ракурсу, з якого Деніз Айтекін бачив епізод, він не розгледів, в яку частину тіла Калініч влучив. Очевидно, арбітрові здалося, що відмашка була саме в обличчя. Припускаю, що німецький суддя не продемонстрував достатньої концентрації уваги.

75-та хвилина. Після передачі вінґера господарів Євгена Коноплянки зліва м’яч відскочив до Романа Зозулі, котрий без роздумів пробив з 15-ти метрів. Шлях м’ячу до воріт перегородила рука Фабіана Фрая. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку й вилучив порушника з поля.

Мирослав Ступар: Арбітр діяв згідно правил і вчинив вірно, бо м’яч летів у стулку воріт. Не дивлячись на те, що за Фраєм ще були його партнери по команді, це були пенальті і червона картка. Швейцарець, відбивши ліктем м’яч, відкинув руку в бік і порушував правила зумисне.

Сергій Шебек: Пенальті сумнівів не викликає. Стосовно ж вилучення момент дискусійний. Чи треба сприймати дії Фрая, як фол останньої надії? Якби за спиною Фабіана не було двох гравців Базеля, вагань стосовно цього питання не мав би. В цьому ж випадку, не виключаю, один з футболістів швейцарської команди міг вибити м’яч з лінії воріт. У правилах вказано, що червону картку футболіст отримує за гру рукою, котра позбавляє суперника нагоди забити гол. Через те момент важкий і я не впевнений, що арбітр вчинив правильно, вилучивши Фрая з поля. Що ж, нам не залишається нічого іншого, як прийняти те рішення, яке виніс Деніз Айтекін.

78-ма хвилина. Коноплянка накинув м’яч зліва в район лінії штрафного майданчика, звідки Сергій Кравченко, зачепивши кулю головою, вивів на побачення з воротарем суперників Яном Зоммером Євгена Селезньова. Євген дивом не подвоїв рахунку. Проте є підозри, що якщо б м’яч таки влетів у ворота, швейцаарці б мали серйозні претензії до суддівської бригади через можливий офсайд в українського нападника.

Сергій Шебек: Відверта помилка асистента. В момент, коли Кравченко торкався м’яча головою, в положенні поза грою знаходилося відразу двоє футболістів Дніпра. Один з них – Селезньов, котрий був приблизно в метровому офсайді. Суддям дуже пощастило, що Євген не використав моменту.

80-та хвилина. Півоборонець Безеля Валентин Штокер, вриваючись у штрафний майданчик суперників зліва, впав після зіткнення з дніпрянином Романом Зозулею. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. Чи справедливо?

Мирослав Ступар: Цей момент виглядає суперечливо з точки зору обивателя. Довелося почути чимало думок, мовляв, арбітр цей пенальті видумав. Але Деніз Айтекін діяв чітко згідно правилам. Штокер прокинув м’яч собі на хід, а Зозуля спрямовано грав у суперника. Так, Роман діяв плече в плече, але за м’яч він не боровся. Він зупинив Штокера і це треба сприймати як затримку суперника, а не як боротьбу за м’яч. Боротьба за м’яч – то коли опоненти біжать поруч і куля перебуває між ними на одній відстані. В таких випадках штовхатися плече в плече можна.

Сергій Шебек: Епізод із серії 50 на 50. Вважаю, що суддя не помилився, але не призначати пенальті він теж мав підстави. Я особисто вчинив би так само, як Деніз Айтекін. Штокер прокинув м’яч собі на хід, а Зозуля зробив крок назустріч суперникові. Якби Роман стояв на місці, то про пенальті не було б мови. Повторився б момент, який ми розглядали два тижні тому, аналізуючи матч чемпіонату Німеччини Боруссія Менхенґладбах – Байєр. Тоді оборонець господарів Мартін Штранцль не робив кроків назустріч нападникові суперників Штефану Кіслінґу, котрий вривався до штрафного майданчика. Арбітр тоді справедливо пенальті не призначив. Зараз же Зозуля зробив крок назустріч Штокеру. Методично такі порушення називаються блокуванням з фізичним контактом. Такі моменти вважаються фолом і караються штрафними ударами чи пенальті. Блокування без фізичного контакту – то коли гравець блокує суперника, не зачіпаючи його. Якби Зозуля і Штокер йшли паралельним курсом і грали плечем в плече, то порушення не було б.

Мирослав Ступар: Додатково мушу відзначити бездарну роботу в цій грі асистента номер два. В самому кінці першого тайму він зірвав дуже перспективну атаку Базеля. На початку другої половини той же лайнсмен вже помилився на користь швейцарців. В підсумку ці похибки на результат гри не вплинули, але вони були дуже суттєвими.

ua-football.com