Бойко: Претензий к Днепру нет
Вратарь Бешикташа Денис Бойко рассказал о своем переходе в турецкий клуб и заявил, что у него нет финансовых претензий к Днепру.
— Вы ожидали столь яркого приема?
— Ожидал. Еще до приезда в Стамбул меня предупреждали об этом люди, имеющие отношение к Бешикташу. И, оказалось, ничуть не преувеличили.
— Что вас больше всего впечатлило во время встречи?
— Когда приезжаешь в государство с совершенной другой культурой и обычаями, а тебя настолько душевно встречают люди, — это очень приятно. Турция — футбольная страна, все тут просто помешаны на этой игре. Внимание болельщиков и простых людей не может не тронуть.
— Правда, что в аэропорту кто-то похитил у вас на память головной убор?
— Не похитил, а хотел похитить какой-то малыш. Я ему сказал: Забирай все, кроме кепки.
— Финансы стали одной из причин, повлиявших на результаты Днепра?
— Этот вопрос нужно задать не мне, а руководству днепропетровского клуба. Ничего не буду говорить, так как с моей стороны это было бы неэтично по отношению к Днепру. Вы должны спрашивать об этом не у футболистов, обязанных выполнять контрактные обязательства, а у людей, которые руководят клубом и которые платят зарплату. Каждый знает, что наша главная задача — выходить на поле, играть в футбол и демонстрировать свой высокий уровень. А за это игроки должны получать прописанную в контракте заработную плату. Обе стороны обязаны добросовестно и честно выполнять условия соглашения.
— В Днепре с вами рассчитались?
— Могу сказать, что с моей стороны нет никаких претензий к клубу. С ним мы разошлись полюбовно, без каких-либо судебных разбирательств и проблем. Днепр получил за мой переход хорошую компенсацию, поэтому ни у меня, ни у клуба не должно быть вопросов друг к другу. Хочу сказать огромное спасибо Днепру за проведенное в нем время, — сказал Бойко.
В принципе довольны должны быть все, учитывая нынешнюю ситуацию.
Днепр реанимировал карьеру Дениса, Денис помог нашей команде добиться определенных успехов, и заслужил право на самоопределение.
Надеюсь, что у него в Бешике все получится и он попадет в основу сборной.
команда, на что-то претендующая, не имеет права терять такого вратаря.
Денису спасибо за все и удачи.всегда буду рад ему в Днепре.
А второе. Если бы его не продали, то сейчас бы он продолжал бы отдавать долг, как Вы говорите…
В любом случае пожелаю ему и всем здесь находящимся удачи, а Днепру — обрести свою фирменную игру…
К сожалению, ещё одно доказательство того что Днепр заслуживает всего того чего добился за последние 20 лет… Всё справедливо!
У 2016-му ПФЛ України відсвяткує своє 20-річчя, а національна збірна зіграє у фінальній частині ЧЄ-2016 у Франції. Обидві події взаємопов'язані, адже майже всі гравці, котрі вибороли право представляти нашу країну на престижному форумі, відточували свою майстерність у змаганнях ПФЛ України.
Особливою гордістю ПФЛ є місія з підготовки молодих талантів, адже турніри першої та другої ліг залучають чимало футболістів-початківців, самородків з усіх куточків України. І зараз, коли стараннями збірної України наступного літа вся держава вболіватиме за найкращих своїх гравців на Євро-2016, ми пригадуємо, як «герої Марибору» виступали у нижчих лігах, здобуваючи досвід, який пізніше дозволить їм заявити про себе і свою батьківщину на міжнародному рівні. Ми оглянемо біографії гравців та тренерів національної команди України зразка 2015 року, адже майже всі вони, так чи інакше, були задіяні в турнірах ПФЛ різних років. У першій частині нашого огляду – виступи воротарів збірної у першій та другій лігах.
Частина перша – воротарі
Андрій П’ятов
31 рік, воротар, представник «Шахтаря» (Донецьк)
За збірну України в 2015 році: 8 матчів, 4 пропущених м’ячі
Молодий Андрій П’ятов, вихованець кіровоградського футболу, з юних літ подавав великі надії й продовжив футбольну освіту в Полтаві. У неповних 17 років він дебютував на професіональному рівні, пропустивши три м’ячі в Ромнах у матчі другої ліги проти місцевого «Електрона». За чотири з лишком сезони у Групі «В» П’ятов змужнів та набрався досвіду. Він працював у резервній команді «Ворскли» під керівництвом таких авторитетних наставників, як Іван Шарій, Семен Осиновський, Олег Моргун, Віктор Носов. Зрідка відряджався й у фарм-клуб полтавців – першоліговий «Газовик-Скала», за який, щоправда, не грав в офіційних матчах. Завдяки досвіду, здобутому в дорослих змаганнях, Андрій швидко прогресував у «Ворсклі» і вже влітку 2007 року перейшов у «Шахтар», з яким неодноразово ставав чемпіоном, володарем кубка й суперкубка України, а також здобув Кубок УЄФА.
Денис Бойко
27 років, воротар, представник «Дніпра» (Дніпропетровськ)
За збірну України в 2015 році: 2 матчі, 2 пропущених м’ячі
Як і П’ятов, Бойко також дебютував на професіональному рівні саме в турнірах ПФЛ. У «Динамо-3» він конкурував з п’ятьма іншими воротарями, серед яких – не менш відомий нині Олександр Рибка. У 18 років Бойко-молодший, син відомого в минулому футболіста Олександра Бойка, дебютував у Групі «А» другої ліги, причому, свій перший м’яч пропустив лише в четвертому матчі. Уже наступного сезону він почав потрапляти в заявку основної команди киян, а в 20 років побував в оренді в першоліговому ЦСКА, після чого повернувся в «Динамо-2», де працювали тренери Геннадій Литовченко і Юрій Калитвинцев. Далі у кар’єрі Дениса були основна команда «Динамо», орендні «відрядження» в «Оболонь» і «Кривбас», а також «Дніпро». З цією командою Бойко дістався фіналу Ліги Європи.
У 2016-му ПФЛ України відсвяткує своє 20-річчя, а національна збірна зіграє у фінальній частині ЧЄ-2016 у Франції. Обидві події взаємопов'язані, адже майже всі гравці, котрі вибороли право представляти нашу країну на престижному форумі, відточували свою майстерність у змаганнях ПФЛ України.
Особливою гордістю ПФЛ є місія з підготовки молодих талантів, адже турніри першої та другої ліг залучають чимало футболістів-початківців, самородків з усіх куточків України. І зараз, коли стараннями збірної України наступного літа вся держава вболіватиме за найкращих своїх гравців на Євро-2016, ми пригадуємо, як «герої Марибору» виступали у нижчих лігах, здобуваючи досвід, який пізніше дозволить їм заявити про себе і свою батьківщину на міжнародному рівні. Ми оглянемо біографії усіх гравців та тренерів національної команди України зразка 2015 року, адже майже всі вони, так чи інакше, були задіяні в турнірах ПФЛ різних років. У другій частині нашого огляду – виступи оборонців збірної у першій та другій лігах.
Частина друга – захисники
В'ячеслав Шевчук
36 років, захисник, представник «Шахтаря» (Донецьк)
За збірну України в 2015 році: 10 матчів, 1 гольова передача
Лучанин Шевчук дебютував серед дорослих у Хмельницькому. Він перейшов з ФК «Ковель» у місцеве «Поділля» на запрошення знаменитого земляка Віталія Кварцяного. Той прийшов у кризову хмельницьку команду, але не зумів врятувати її від вильоту. За 1997 рік юний Слава відіграв практично всі матчі без замін, заслуживши запрошення у вищоліговий «Металург» із Запоріжжя. А Кварцяний через півроку таки вивів «Поділля» назад у першу лігу… Пізніше Шевчук лише зрідка навідувався у нижчі ліги, після запорізької команди пішовши на підвищення. З перервами В’ячеслав уже 15 років у «Шахтарі». У складі донеччан цьому визначному волинянину підкорилися всі титули, про які може мріяти український футболіст.
Ярослав Ракицький
26 років, захисник, представник «Шахтаря» (Донецьк)
За збірну України в 2015 році: 9 матчів
У неповних 17 років Ракицький дебютував на дорослому рівні в Групі «Б» другої ліги. Він встиг провести два неповних сезони у «Шахтарі-3» під керівництвом спершу Ігоря Дибченка, а пізніше – Ігоря Леонова і Сергія Попова. Ярослав прогресував дуже швидко – паралельно засвітився у дублі, а вже влітку 2009-го дебютував у першій команді «гірників». З тої пори захисник є основним у «Шахтарі» та збірній.
Артем Федецький
30 років, захисник, представник «Дніпра» (Дніпропетровськ)
За збірну України в 2015 році: 8 матчів, 1 гольова передача
У шести сезонах першої та другої ліги засвітився Федецький, перш ніж гучно заявити про себе на всеукраїнському рівні. Після резервних команд «Шахтаря» Артем провів успішні відрізки у київському «Арсеналі», ФК «Харків», «Карпатах». І хоча закріпитися в основній команді «гірників» волинянину так і не вдалося, представник яскравої футбольної династії знайшов себе у «Дніпрі», з яким дістався фіналу Ліги Європи.
Євген Хачеріді
28 років, захисник, представник «Динамо» (Київ)
За збірну України в 2015 році: 8 матчів
Унікальну історію мелітопольця Хачеріді добре знають українські вболівальники. Високий хлопчина в 18 років готувався дебютувати за друголігову команду рідного міста, яку якраз очолив запорізький тренер Володимир Ходус. І треба ж – новий фахівець поставив дебютанта в основу, а вже за півроку він пробував сили у «Металурзі-2». Там, щоправда, в основу не пройшов, повернувшись у рідний «Олком». Під керівництвом уже нового тренера – Івана Марущака – Євген продовжував грати у другій лізі, аж поки про нього не почув Кварцяний. Віталій Володимирович уже після першого переглянутого матчу твердо вирішив брати молодого футболіста, і всього за рік у «Волині» новачок встиг звернути на себе увагу представників великих клубів. Прямо із першої ліги його викупило «Динамо» (причому, як напише наставник лучан у своїй автобіографічній книзі, трансфер буде чи не рекордним для нижчих ліг). А вже через рік-півтора Хачеріді стане стрижневим гравцем динамівської оборони, дебютує у збірній та єврокубках.
Олександр Кучер
33 роки, захисник, представник «Шахтаря» (Донецьк)
За збірну України в 2015 році: 4 матчі
Вихованець київського «Динамо» таки потрапив на найвищий рівень, але незвичним шляхом. Спершу він засвітився у Харкові, де з «Арсеналом» взяв медалі першої та другої ліг, а потім – і в Донецьку. Пробував сили в «Металурзі», а яскраво заграв уже в «Шахтарі», де й став зіркою всеукраїнської величини й титулованим гравцем.
Микола Морозюк
26 років, захисник/півзахисник, представник «Динамо» (Київ)
За збірну України в 2015 році: 2 матчі
Вихованець футболу Львівщини яскраво заявив про себе у «Динамо» в дуже юному віці. Всього після кількох років у резервних командах він дебютував у основному складі, однак пізніше побував у орендах в «Оболоні» та «Кривбасі», загравши у донецькому «Металурзі». Проявивши себе у юності в якості півзахисника, зараз Микола затребуваний і на фланзі оборони.
Павло Ксьонз
28 років, захисник/півзахисник, представник «Карпат» (Львів)
За збірну України в 2015 році: 1 матч
Ксьонз також показав себе універсалом – з юних літ в резервних командах «Динамо» Павло міг зіграти на будь-якій фланговій позиції, зберігаючи швидкість, гостроту та активність. Побувавши в кількох орендах, яскраво показав себе у складі ПФК «Олександрія», з якою виграв золоті медалі першої ліги 2011 року. Пізніше пробував сили в «Металісті» та «Дніпрі», а найкраще розкрився у «Карпатах».
Рабочая группа Федерации футбола Украины приступает к разработке нескольких вариантов календаря на следующий сезон с форматом чемпионата из 12 клубов в Премьер-лиге.
После заседания клубов премьер-лиги, на котором обсуждался возможный формат календаря чемпионата Украины с 12 клубами, а также было внесено предложение от двух телеканалов о создании единого пула, Федерация футбола Украины приняла во внимание мнение большинства представителей элитного дивизиона.
Таким образом, федерация, в компетенции которой утверждение формата соревнований под ее эгидой, создает рабочую группу, которая приступит к разработке нескольких вариантов календаря следующего сезона в формате 12 клубов.
Отметим, что ранее в регламент было внесено постановление, по которому сезон 2016/2017 в Премьер-лиге должен был пройти с 14 клубами, с последующим возможным расширением элитного дивизиона до 16 клубов. Однако нынешние экономические реалии и финансовые проблемы сразу нескольких клубов, в результате чего существенно упал интерес к чемпионату со стороны болельщиков, заставил футбольные власти отреагировать на текущее положение дел и перейти на временное переформатирование чемпионата.
Все изменения по формату чемпионата должны пройти процедуру утверждения на Конференции УПЛ в феврале, а затем на Исполкоме ФФУ, после чего вступят в силу.