СК Днiпро-1 – Верес Рiвне | Дев’ятий традицiйний огляд
У суботу вiдбувся останнiй матч нашої команди, який завершився нашою впевненою, вже третьою перемогою поспiль. Як i у матчi проти Металiста 1925, Юрiй Максимов обрав схему 4-1-4-1, де повноваження розiгруючого повернулися до Руслана Бабенко, який вiдновився пiсля травми, а атаку очолив на вiстрi Олександр Фiлiппов. Сергiй Лавриненко вiдповiв формацiєю 4-5-1, де п’ятiрка дiйсно переважно розташовувалась у лiнiю, а трiйка по центру – максимально стисло формуючи єдиний органiзм, пересувалась так, аби не дозволити передачi помiж лiнiями, на якi постiйно очiкували Пiхальонок, Рубчинський та Лєднєв, останнiй нерiдко покидав свiй фланг, залишаючи там Горбунова, i утворюючи ромб у пiвзахистi. Таке ставалось епiзодично, але коли Богдан там з’являвся – часто утворював небезпеку близько 14-ї зони суперника (перед воротами).
Пiсля голу, який був забитий внаслiдок пасу Сарапiя шведою на Фiллiппова, який чудово вiдкрився та вiдiграв суперника, змусивши його пiти у пiдкат, “Верес” не побiг одразу забивати, аби не нарватися на ще бiльшi проблеми, а продовжив вiддавати перевагу захисту, трiйка у центрi cтала грати ще щiльнiше, аби паси, подiбнi тим, що вiддав Сарапiй, бiльше не повторювались. Це нормальна стратегiя андердога, такi команди зазвичай обирають дотерпiти до останнiх хвилин, програючи лише в один м’яч, а там вже спробувати свої сили в атацi. Бiльше деталей у моєму вiдео:
Про: ФК Дніпро | СК Дніпро-1 | УПЛ | Світовий футбол
Телеграм-канал: SpielRate