— Сергію, помітив, що останнім часом представники Дніп­ра на виправдання невдач приводять два аргументи: незадовільний стан газону та низька кваліфікація арбітрів. Тенденція?
— Можна назвати це й тенденцією, але від цього нічого не зміниться. Із приводу першого пункту: так склалося, що газон Дніпро-Арени, на превеликий жаль, перебуває в поганому стані, аналогічна проблема чатує на нас і на виїзді. Ми, футболісти, не є винуватцями цього — радше жертвами. Щодо арбітражу, то тут усе більш ніж зрозуміло. Маю на увазі, в першу чергу, обізнаних футбольних людей. Усі все знають. Хіба комусь невідомо, що Дніпро — команда, що не працює з суддями?! Можна було би все списати на якийсь збіг обставин, але подібне спостерігається не один рік, а останні п’ять-шість…

 

— Ви знаєте внутрішню кухню того ж Динамо, з яким нині ведете боротьбу за друге місце. Виходить, до киян арбітри ставилися лояльніше? Принаймні у часи Кравченка-динамівця…
— Я в Києві провів невелику кількість часу, щоби давати якісь оцінки. Повторюся, всі все знають та розуміють. Щоправда, ніхто нічого не робить. Прикро перебувати на четвертому місці, коли маємо посідати, як мінімум, друге-третє…

 

— Причини невдач лежать лише в площині газонів та арбітрів? Не здається, що безпосередньо ігрова складова Дніпра погіршилася порівняно з осінньою?
— Не сказав би… Приміром, якщо повертатися до теми газонів, то слід розуміти, що умови, безперечно, однакові для всіх, але технічним командам, мабуть, доводиться складніше, адже на перший план виходить в’язка фізична боротьба. Ви ж самі бачите, елементарну стіночку розіграти проблематично. І не через низький технічний рівень…

 

— Ясна річ, що матч із Ворсклою для вас виокремлюється з-поміж інших за відомих причин. Чи погодитеся, що нині полтавці в найглибшій за останні роки кризі?
— Не зовсім. Новим футболістам, новому тренерові пот­рібен час. Сподіваюся, все владнається. Принаймні триматиму кулаки за Ворсклу. За винятком, звісно, суботнього матчу.

 

— Пам’ятаєте осінні матчі 2007 та 2008 років? Тоді з Полтави Дніпро повертався ні з чим…
— Добре пам’ятаю. У ті часи я був одним із лідерів Ворскли. Щоправда, якихось ще аналогій, мабуть, немає…

 

— У Полтаві ви виконували функції класичної десятки. Чи не вважаєте, що могли б приносити більше користі, якби знову діяли ближче до форвардів?
— Комфортно почуваюся й на позиції у середині поля.

 

— Читав інтерв’ю Олександра Алієва, котрий розповідав, що Хуанде Рамос постійно пояснює футболістам причини того, чому той чи інший гравець залишився в запасі. Які мотиви зазвичай озвучує тренер?
— Уперше чую про таку практику, приміром, мені Рамос ніколи не пояснював. Загалом навіть не вважаю це доречним, адже все-таки в команді майже тридцять футболістів, а не, умовно кажучи, п’ятнадцять.

 

ukrfootball.in.ua