— Весною 2015-го Ваше здоров’я підкосила хвороба. Ви, навіть, не змогли полетіти в Нідерланди на матч з Аяксом. Зараз все гаразд?
— Нарікати не буду. Мабуть, вік такий, що інколи треба в лікарні стабілізувати самопочуття. Зараз ніби все добре.

 

— Доводиться більше стежити за собою?
— Я й так намагаюся тримати себе у формі. Як зайвий кілограм набираю, то швидко його спалюю. Але як би там не було, от люблю вареники, не можу без дерунів з грибами. І нічого тут не зробиш.

 

— А як заспокоюєтесь після нервових матчів? Матч з Карпатами десь такий і був.
— Люблю поїхати на рибалку. В Харкові завжди так робив. Було одне особливе місце. Не просто туди було потрапити. Там можна і оленів з рук погодувати. Люблю на щучку закинути. Найбільші трофеї ловив на Львівщині. На Майдані (територія Яворівського полігону. — авт.) витягнув на 14 кілограмів, а не так давно на вісім кілограмів зловив в Городку.

 

— Якщо згадали про Карпати… Матч складним був. В Дніпрі зараз чимало проблем. Як за таких умов вдається тримати мотивованими футболістів?
— Разом вирішили, що допрацюємо до літа. А там вже як буде.

 

— Покинете Дніпро?
— В мене є пропозиції з-за кордону. І мені винні, міг би піти і завтра. Але хочеться допрацювати. Подивимось, як власник вирішить проблеми. У 12 футболістів закінчуються контракти. Потрібно активно діяти. Я вже не в тому віці аби починати все з нуля. Мені потрібна команда і поставлені від керівництва завдання.

 

— Пропозиції?
— Конкретніше говорити сенсу нема.

 

— Дніпро може збанкрутувати?
— Є багато проблем і їх треба вирішувати. Інакше може бути все.

 

— Після матчу на Арені Львів Ви сказали, що Карпати — команда не для Львова…
— Я мав на увазі, ця команда, яка демонструє ось вже стільки років такі бліді результати. Львів і фанати заслуговують на єврокубки. Я ж тут працював. Я знаю який тут вболівальник. А зараз напівпорожні трибуни. І нічого дивного.

 

— Що для цього потрібно?
— Людям, які мають гроші, об’єднатися і зробити команду. Вони зараз декларують мету — єврокубки. І що? Ця команда не пройде і перших раундів. Для чого тоді виходити в Європу?

 

— Грошей в українському футболі зараз мало. Як Ви ставитесь до того, що футболісти їдуть заробляти на Росію?
— В нашій країні йде війна. Щодня гинуть люди. Наші герої! Всі знають, хто ворог! Що говорити? Я б не поїхав туди працювати. Не все вимірюється грошима.

 

— Правильно зробили, що гравців з Росії, зокрема Євгена Селезньова, не викликали у збірну? Ви ж самі були наставником синьо-жовтих…
— Я б теж так зробив. Зараз така реальність і такі кроки виправдані.

 

— Що можна побажати цим хлопцям, які поїхали на Росію за грошима?
— Треба навчитись любити свою країну. Це має бути в серці…

 

— Чого чекати в українському футболі в найближчий час?
— Навіть, не знаю. Кажуть в Федерації, що зберуть 12 команд. Це треба буде дорбе постаратися. Металіста фактично нема, Волині теж… В Дніпра борги. Якщо команда не буде грати в єврокубках — я піду. Хіба наберуть клуби з Першої ліги. Але чи це вихід?

 

— Чого Вам ще хочеться досягнути в кар’єрі? Фінал Ліги Європи на рахунку лише в топ-тренерів, таких вже одиниці в світі…
— Хочеться знову в фінал. В єврокубках, там справжнє футбольне життя. Це як наркотик. Я його вже спробував і хочеться ще.

 

 

depo.ua