Маркевич: На жаль, ті футболісти, на яких я робив ставку, або травмувалися, або хотіли піти в інший клуб
3462
— Йдучи в Дніпро, ви, мабуть, розуміли, що буде непросто. Чи здогадувалися, що все може бути складно аж настільки?
— Я розумів, що йду в іншу команду, де будуть інші стосунки з людьми, зрештою, просто інші люди і все буде зовсім по-іншому. Розумів, що до цього треба буде звикати. Порівнюючи з Металістом, у Дніпрі все добряче інакше. Тому звикаю й досі. Але така моя робота, і від цього нікуди не подінешся. Потрібно звикати до нових обставин і сприймати їх за належне.
— Жахливий фініш чемпіонату для Дніпра з п’ятьма матчами без перемог і втрачене поки що навіть друге місце, але вихід у плей-оф Ліги Європи. Чи були б ви більше задоволені, якби вийшло навпаки: Дніпро лідирував би в чемпіонаті, але не вийшов із групи єврокубка?
— Звичайно, хотілося б лідирувати. Але потрібно об’єктивно дивитися на ситуацію. Все-таки Динамо та Шахтар нікого влітку не втратили зі складу, а навпаки – лише купували футболістів. У нас, на жаль, ситуація протилежна. За великим рахунком, ми нікого в команду і не взяли. Та й втручалися різні нюанси: травми основних гравців, як от Матеуса і Коноплянки, чехарда з Ротанем, Стріничем. Ці всі речі рано чи пізно мали призвести до збою. Ми намагалися триматися якомога довше, скажімо так, на плаву. Але у футболі чудес не буває – аби лідирувати, займати перші місця найголовніше – потрібно мати два рівноцінні склади. Аби гравці, котрі виходять на заміну, принаймні не погіршували якість гри. Це дуже важливий аспект. У той же час у нас дуже коротка лава запасних. Деякі футболісти не відповідають рівню Дніпра і серйозних завдань узагалі.
— Останній матч року проти Сент-Етьєнна ваші футболісти провели на височенному рівні самовіддачі, та й у цілому провели хороший поєдинок. Хтось із футболістів змінив суттєво враження про себе після цієї гри у ваших очах?
— В принципі, ні. Я всіх уже добре вивчив, і мені все було зрозуміло щодо рівня футболістів. Після гри я сказав хлопцям, що так потрібно проводити кожен матч. А у нас виходить, що один-два матчі заграємо, а потім провалюємося. Так не можна. Чому я й кажу про два рівноцінні склади: не грає хтось – ну, посидь, подумай, замість тебе є кому вийти. А коли футболіст знає, що гратиме гарантовано, тому що за його спиною нікого нема, то й отримуємо такі невтішні результати. От, наприклад, ми грали з Шахтарем. У донеччан вийшли троє гравців на заміну: двоє з них – футболісти збірної Бразилії, Фред і Бернард, а також Марлос, який був одним із найсильніших у Металісті. Ось такі футболісти виходять на поле у складі суперника. Так відбувається якісна ротація. У нас ситуація інша. Збій статися мав, і стався він в кінці.
— Тобто, те, що команда певний час лідирувала в чемпіонаті – було вище ваших сподівань? Ви усвідомлювали, що спад станеться обов’язково?
— Так. Тому що так не буває. На жаль, ті футболісти, на яких я робив ставку, або травмувалися, або хотіли піти в інший клуб. Це далося взнаки.
— Ми, журналісти, завжди запитуємо у тренерів про турнірні завдання, очікуючи на конкретну відповідь. Як відбувається процес постановки цілей у Дніпрі цього сезону?
— У нашому випадку справа не в конкретному місці, хоча, звичайно, це теж важливо. Мені головне – якість гри. Якщо команда грає у футбол (а кілька матчів у нас було дуже хороших, я не можу сказати, що все було аж настільки провально), буде результат. Нам не вистачає стабільності, тому що після вдалого матчу в наступному, таке враження, на поле виходить абсолютно інша команда. Важко так. І це є психологія. Але дійсно команда є тоді, коли є конкуренція для кожного футболіста на кожній позиції. Зіркові команди теж не просто так скуповують зірок і тримають їх на лаві запасних. Це теж стратегія свого роду.
— Чи може вихід у весняну частину Ліги Європи вплинути на трансферну кампанію Дніпра взимку, тобто, грубо кажучи, розщедрити власника клуба?
— Я прекрасно розумію власника Дніпра. В нашій державі зараз все непросто, йде війна, і багатьом не до футболу. Я це прекрасно розумію, тому не нагнітаю ситуацію. Хочу принаймні мінімально підсилити команду. Ситуація того вимагає. Відчувається, що деякі люди просто не тягнуть цей рівень, не можуть. А в Дніпрі мусить бути хороша команда. Можливо, у нас вийде когось придбати. Але велика проблема ще ж і в тому, що не всі хочуть їхати в Україну. Це теж треба розуміти.
— Які взагалі домовленості у вас є після зустрічі з Ігорем Коломойським: він просто готовий витратити на трансфери якусь конкретну суму, чи, наприклад, питання покупок залежить від виручених коштів за продаж Коноплянки, і Дніпро зможе витратити лише їх? Чи, до прикладу, зможете підписувати лише вільних агентів?
— Ну, по-перше, я не думаю, що Коноплянку продамо за серйозні гроші, тому що в нього закінчується влітку контракт з Дніпром. Дай Бог, звичайно, але я на це серйозно не розраховую. Разом з тим, у питанні Коноплянки потрібно вже поставити крапку, тому що і футболіст постійно смикається, і я, як тренер, не знаю, що робити далі. Якщо він хоче піти – потрібно це питання вирішити, якщо хоче залишитися – я буду тільки радий. А так, ясно, що дорогих покупок не робитимемо. Але якось треба шукати. І зараз дуже багато буде залежати від нашого селекційного відділу. Він повинен зараз “зіграти”, і знайти тих футболістів, котрі можуть нас підсилити, і на яких при цьому не потрібно витрачати великих грошей.
— Яка вірогідність того, що Коноплянка дограє в Дніпрі до літа? Чи зацікавлений сам Євген піти якомога швидше, а клуб – отримати за його трансфер хоч якісь гроші?
— Чесно, я не знаю. Я розмовляв з ним, і він сказав, що до літа гратиме в Дніпрі. Але ситуація незрозуміла.
— Але він прямим текстом сказав, що залишиться до літа, чи це було якось завуальовано?
— Ну, він сказав, що у нього контракт з Дніпром до літа, і що до літа він і гратиме в команді. Але разом з тим, взимку може все змінитися. Можливо, його справді хтось захоче купити, тому тут загадувати не варто.
— Ви з розумінням ставитеся до позиції Коноплянки будь-що залишити Дніпро і наш чемпіонат заради сильнішого клубу?
— Все залежить від того, в який клуб буде змога перейти. Тому що Дніпро все-таки щось собою являє – команда грає щороку в єврокубках, на виду в Україні, більш-менш стабільна фінансова забезпеченість клуба. Тому якщо й міняти команду, то на щось гідне, а не просто заради того, аби пограти в якійсь іншій країні – вважаю, це буде неправильним рішенням. Але час покаже.
— Є бачив безліч інтерв’ю футбольних людей, в яких ті розмірковували, які чемпіонати підходять Коноплянці, в який клуб йому варто йти, а в який – ні, а от жодного вашого такого інтерв’ю не бачив. Можете сказати, що ви думаєте про майбутнє Євгена? Можливо, ви йому навіть щось рекомендували?
— Я – тренер Дніпра, і передусім зацікавлений у тому, щоб він залишився. Не так багато в мене класних футболістів. А він – гравець класний, з великим потенціалом. І мені не хотілося б, аби він пішов. Це основне. Радити йому щось – це важко. Ризики не заграти існують всюди, тому я нічого рекомендувати не хотів би.
— Коноплянка – мабуть, найобговорюваніша і найзірковіша постать у нашому сучасному футболі, яку прийнято вважати незамінною для Дніпра. Але якщо подивитися у графу забитих м’ячів та голевих передач, то завжди в команді є футболісти з кращими показниками: нині за системою “гол + пас” в чемпіонаті у Коноплянки всього 7 балів, як і у Калініча і Гами, котрий далеко на завжди виходить у старті. Минулого чемпіонату Євген забив 8 голів, 2 – в позаминулому. Цього сезону Ярмоленко у дуже подібному статусі та навіть позиції має на рахунку 15 балів. Мабуть, замахнуся на святе, але, може, Коноплянка не такий вже і незамінний?
— Чому я й казав, що команда – це тоді, коли є заміна кожному гравцеві. Якби у нас була заміна Коноплянці, його відхід був би безболісним. Але, на жаль, у нас немає гравця такого рівня на його позицію навіть і близько. Статистика? Напевне, щось у тому є, але я все-таки залишаюся при своїй думці – що це гравець височенного рівня. Якби ж його перестали постійно смикати, і він розумів, де гратиме надалі – в Дніпрі, чи якійсь конкретній іншій команді, гадаю, він проявив би себе інакше. Так воно і є – коли футболіст відчуває стабільність і довіру тренера, він виглядає якісніше на полі.
