Гравець збірної України Руслан Ротань поділився враженнями від товариського матчу з національною командою Литви (0:0).

 

— Руслане, який був план на матч? Чи вдалося його виконати?
— Хотілося виграти, адже це останній матч у цьому році. Але перед нами постала міцна команда, яка грала дуже організовано і залишала нам мало вільних зон. Гра вийшла бойовою.

 

— На ваш погляд, хто з дебютантів найкраще себе проявив?
— Мабуть, відповідати на такі питання – це не моя справа, а тренерів. У тому, що ми не досягли позитивного результату, винні всі. Ми – команда, тому і виграємо, і програємо, і граємо внічию разом.

 

— Що сказав Михайло Фоменко після матчу?
— Подякував за роботу та побажав удачі в клубах. Усе як зазвичай.

 

— Чому не вдалося забити гол?
— Треба відмітити, що все ж таки це була товариська гра і не було належного настрою. Наша проблема виявилася в тому, що ми не зуміли до кінця зрозуміти важливість матчу. А далі… Не вийшло забити.

 

— В ефірі однієї з українських телепередач ви сказали, що для збірної немає різниці – грати офіційні чи товариські матчі, але зараз кажете інше…
— Я не кажу іншого, а сказав, що на конкретну гру з Литвою ми не настроїлися до кінця, тому й отримали такий результат. Мабуть, ми не були настільки готові до цієї гри, щоб перемогти.

 

— Сьогодні в першому таймі ви тиснули на ворота суперника, і здавалося, що у другій половині зможете дотиснути. Але після перерви вже литовці мали нагоди забити та захищалися більш зібрано. Чому не сталося переламного моменту?
— Футбол – непередбачувана гра. Я впевнений, що усі наші хлопці хотіли перемогти, але просто не вистачило везіння на завершальній стадії. Хоча треба визнати, що і ми могли пропустити. Гра вийшла бойова та нічийна.

 

— Як можна підсумувати ігрову осінь для збірної України?
— Двояке враження… Ми хотіли набрати якомога більше очків у відборі на Євро-2016 – це факт, але футбол і цікавий своєю непередбачуваністю. Ніколи не знаєш, де знайдеш, а де загубиш. Ми втратили очки вдома у матчі зі словаками, а потім надолужували втрачене. Весною на нас очікують дуже відповідальні матчі, але я сподіваюся, що там ми знайдемо.

 

— Ви не дуже засмутилися, що рік не вдалося завершити перемогою?
— Ні в якому разі. У товариській грі результат не дуже важливий, і це все ж таки сидить у голові. Ви ж бачили, що у сьогоднішньому складі ми досі ніколи не грали. На це теж потрібно робити знижку.

 

— Якщо вже ви торкнулися питання складу — сьогодні тренерський штаб дав можливість кільком гравцям дебютувати. Як відіграли дебютанти, на вашу думку?
— Усі хлопці – молодці. Головне, що було бажання. Дебют у збірній – це дуже хвилююча подія, коли головний не результат, а сам дебют, який залишається у пам’яті назавжди. Тобто, сьогодні була просто товариська зустріч, у якій тренери вирішили перевірити нових гравців.

 

— На вашу думку, ці хлопці стануть у майбутньому основою нашої збірної?
— Обов’язково! Усі хлопці – дуже талановиті.

 

— Чи погодилися б ви на такий результат, якщо б знали, що збірна набере 9 очок у чотирьох матчах кваліфікації на Євро-2016?
— Звісно, ми незадоволені тим, що втратили вдома очки у матчі з головним конкурентом – Словаччиною. Але після тієї гри ми набрали дев’ять залікових пунктів – і це вже позитивний момент. Завжди добре починати відбір із перемоги – ви ж бачити, як збірна Словаччини піднялася духом після перемоги над нами, вони йдуть без втрат. У нас вийшло навпаки, але честь і хвала нашим хлопцям за те, що знайшли сили після тієї поразки та завоювали дев’ять очок. Уся боротьба ще попереду.

 

— Вас не бентежить, що Словаччина не втрачає очки? Адже Іспанія навряд чи буде задоволена третім місцем у відбірній групі…
— Немає сенсу озиратися на інші команди. Ми повинні думати про себе і в кожному матчі набирати очки, із ким би не грали – Іспанією, Словаччиною чи Люксембургом. Багато залежить від нас самих.

 

— Але не варто з третього місця потрапляти до плей-офф…
— (Сміється) Я не проти потрапити до плей-офф, якщо ми тільки опинимося на Євро.

 

— Після матчу з Люксембургом Михайло Фоменко казав, що у вас травма, але зараз ви граєте.
— Проблема є, але вона така, що з нею можна грати. Доводиться грати на уколах, але я поки не бачу причини лягати під ніж. Закінчиться сезон – тоді подивимося. А поки, думаю, цієї теми навіть не варто торкатися.

 

 

1927.kiev.ua