Бразильский полузащитник Днепра рассказал об адаптации в Украине и вызове в сборную.


Бразильський півзахисник команди Рамоса мріє про перемогу в Лізі Європи.

Джуліано – єдиний бразилець із українського чемпіонату, який отримав виклик до лав національної збірної від Ману Менезеша на товариські поєдинки з Іраком та Японією.

З одного боку, ця новина дещо здивувала, а з іншого – Джиу фантастично розпочав старт нового сезону, допоміг «Дніпру» вийти до Ліги Європи, забив п’ять м’ячів у прем’єр-лізі. Наразі матчі чемпіонату України транслюються в Бразилії, тож, напевне, наставник «селесао» помітив яскраву гру Джуліано.

Загалом, Джуліано — відома постать у бразильському футболі. 2009 року Віктор де Паула в складі молодіжної збірної Бразилії на чемпіонаті світу став срібним призером та ввійшов до трійки найкращих футболістів першості (найкращим став теперішній «канонір» Домінік Адійа, а Джуліано з Алексом Тейшейрою із «Шахтаря» опинилися в трійці).

2010 року розквіт кар’єри Джуліано продовжився. Уже в складі «Інтернасьоналя» молодий півоборонець став володарем Копа Лібертадорес. Додав також до загального титулу звання найкращого гравця Копа Лібертадорес. У фінальних поєдинках проти мексиканської «Гвадалахари» Джиу відзначився в обох зустрічах.

За талановитого хлопця «Дніпро» відвалив кругленьку суму в розмірі 10 мільйонів євро (за інформацією інших джерел — одинадцять). У березні 2011 року Джуліано дебютував за «Дніпро».

На Джиу покладали великі сподівання фани «дніпрян», одначе виправдати очікування з перших поєдинків бразильцю не вдалося. Адаптація тривала майже рік. Забагато? Можливо. Утім, інколи варто почекати, щоб інвестиції почали давати зиск. Так сталося і з Джуліано. Наразі вісімка «Дніпра» засяяла на українському небосхилі так, що привернула увагу до себе в Бразилії. А чи не це показник визнання?

«На виклик до збірної не очікував»

– Джиу, ви майже два роки в Україні. Як змінилося ставлення до нашої країни за цей період?
– Розпочну з того, що не уявляв, наскільки складно буде мені першої пори в Україні. Це — зовсім інший світ, порівняно з Бразилією. Інша мова, інша культура, інший побут, інше життя. І футбол інший. Добре, що поруч був Матеус. Йому теж було непросто, адже він якраз розлучався з дружиною, в нього залишалася дитина в Бразилії.

– Що є найскладнішим, на ваш погляд, для бразильця в Україні? У футбольному сенсі…
– Справа не стільки в футболі, а в тому, що складно призвичаїтися до життя в Україні після Бразилії. Скоріше, проблеми виникали через це, а не через футбол.

– В українському чемпіонаті грає чимало бразильців. З ким із земляків ви підтримуєте дружні стосунки?
– Із багатьма: із Дугласом Костою та Алексом Тейшейрою разом грали в молодіжній збірній Бразилії. Із Дентиньо також постійно на зв’язку — знайомі ще за чемпіонатом Бразилії. Із Тайсоном були одноклубниками в «Інтернасьоналі».

– На найближчі матчі збірної Бразилії наставник «селесао» Ману Менезеш із українського чемпіонату викликав лише Джуліано. Вас це здивувало?
– Неабияк. Ось чого не чекав, так це виклику до збірної (усміхається). Ця новина була, як грім серед ясного неба. Розумію, що якоюсь мірою — це аванс. Але й шанс для мене. Отож, не маю права його втратити. Докладу всіх зусиль, аби й надалі Менезеш викликав мене до збірної.

– Як гадаєте, Менезеш активно спостерігає за бразильськими гравцями в чемпіонаті України чи викликає лише тих, хто грав у молодіжній збірній та засвітився у Лізі чемпіонів?
– Наразі Менезеш проглядає багато кандидатів. Це — добре, адже по всьому світу бразильців грає чимало. Упевнений, що є футболісти із не топ-команд, які би стали в пригоді «селесао». У Бразилії дуже жорсткий відсів футболістів. Треба підтримувати високий рівень гри постійно. Якщо десь даєш збій, можливо, більше й не отримаєш шансу. Це стосується молодих перспективних футболістів, звісно.
А матчі чемпіонату України за участю «Шахтаря», «Динамо», «Металіста» та «Дніпра» останнім часом транслюють у Бразилії. Варто зауважити, що спрага серед бразильського населення потроху зростає щодо українського чемпіонату.

– Час від часу до табору збірної викликали Фернандіньо, Вілліана. Чому це лише одноразові виклики?
– Це те, про що розповідав. Той же Жадсон, будучи гравцем «Шахтаря», виступав на Копа Америка, непогано проявив себе, забивав, але потім зник із поля зору. Кандидатів до збірної не перерахувати. Але гадаю, що Вілліан та Фернандіньо обов’язково отримають нові шанси. Занадто добре грає «Шахтар».

– Скажімо, в Матеуса, Тайсона чи Клейтона Хав’єра є шанси потрапити до збірної?
– Більше в Тайсона й Алекса Тейшейри, адже вони ще молоді. А ось Клейтону Хав’єру, як і Матеусу, з цього приводу не позаздриш — вік дається взнаки. Хоча все — можливо. Головне — проявляти себе на міжнародній арені.

– Чемпіонат світу-2014 відбудеться в Бразилії. Зрозуміло, що мрієте опинитися серед 23-х щасливчиків. Але якщо так станеться, що не потрапите до заявки, чи стане це сильним ударом по ваших амбіціях?
– Ні. Я готовий до будь-якого рішення. Так сталося й на Олімпійських іграх-2012: входив до розширеного списку Менезеша, але в останній момент він мене відчепив від потяга, який прямував до Лондона. Звісно, мрію про мундіаль. Це — моя найзаповітніша мрія. Але не вішатиму носа, якщо не зіграю на світовій першості. Є кращі за мене футболісти. Цього не варто боятися. Навпаки, сприймаю це як виклик, аби довести, що теж можу бути для когось прикладом.

«Підійду до Адійі наступного разу»

– Ви вже брали участь у Кубку світу, щоправда, молодіжному. Згадайте перипетії того турніру.
– Насамперед, згадується фінальна зустріч проти Гани. Грали добре, однак ганцям більше пощастило. Вони перемогли в серії пенальті, а це — лотерея. Приємно, що був капітаном тієї збірної. Це велика пошана для мене. Упродовж ЧС-2009 видали не один яскравий матч, на стадії плей-оф здолали сильні збірні Уругваю та Німеччини.

– Цікаво, що у фіналі молодіжного мундіалю грало чимало футболістів, які наразі виступають у чемпіонаті України. Як поясните цей феномен?
– Пам’ятаю, що в ганців грали Інкум та Адійа. Був дуже здивований, коли побачив їх в Україні. Це — справді унікально.

– А те, що троє найкращих футболістів ЧС-2009 грають в Україні — це теж збіг обставин?
– Напевне, що так. І, мабуть, це свідчення того, що в Україні чемпіонат дуже сильний.

– Часом, із найкращим футболістом та найкращим бомбардиром ЧС-2009 ганцем Домініком Адійа не спілкуєтеся?
– На жаль. Хоча залюбки би поспілкувався. Він же знає англійську, так?

– Так. Гадаєте, він пам’ятає, що ви грали в тому фіналі проти нього?
– Сподіваюся (усміхається). Коли гратимемо з «Арсеналом», підійду до Адійі.

– Поточний сезон розпочали так, неначе заново народилися. Як то кажуть, повністю пристосувалися до українських реалій?
– Мабуть. Часом трапляється, що вистрілюєш в одному, другому, третьому матчі. Це окрилює, додає впевненості. Гадаю, отримав додатковий імпульс після забитих м’ячів на старті сезону.

– Останній матч проти «Шахтаря» — це гра не за правилами?
– Так. Ми добре грали. Повели в рахунку, могли забивати ще. Зустріч проходила гостро, «Шахтар» теж мав моменти. Але не розумію, як можна ставити пенальті, коли футболіст стоїть спиною, а м’яч поціляє йому в руку?! А за що вилучили Чеберячка? Якщо так — то чому Кучеру за аналогічний епізод картки не показали, і не призначили пенальті у ворота «Шахтаря»?

– Гадаєте, наш футбол корумпований?
– Можливо. Чув, що у вашій країні існує корупція. Можливо, й у футболі вона є. Але це — чутки. І тим паче, бразилець дізнається про це останнім.

– У Бразилії таке можливе, щоб арбітр симпатизував одній команді?
– Ні. Це виняток із правил, коли в нас розгоряється скандал з приводу суддівства.

– Гадаєте, «Шахтар» наразі сильніший за «Дніпро»?
– І за «Динамо» з «Металістом». Це свідчить і становище команд в таблиці, й є так за грою. Цього не варто цуратися. Треба наближатися до рівня «Шахтаря». У Донецьку дуже сильна команда. Упевнений, «Шахтар» у ЛЧ може зайти далеко.

– Як гадаєте, коли би «Дніпро» виступав у чемпіонаті Бразилії, за які місця боролася б українська команда?
– Думаю, «Дніпро» перебував би в середині таблиці.

«Було би нелогічно програти «Словану»

– Ви пограли в Копа Лібертадорес. Наразі відчули на собі, що таке Ліга Європи. У чому різниця між двома турнірами?
– Різниця — помітна. У всьому. Навколофутбольна атмосфера в Південній Америці набагато яскравіша. Підтримка шалена, вболівальники гарячі. У матчах Ліги Європи вболівають помітно спокійніше. Та й рівень команд у Копа Лібертадорес дещо сильніший за Лігу Європи. Водночас, у Лізі чемпіонів команди сильніші за Копа Лібертадорес.

– Вихід «Дніпра» до групового турніру Ліги Європи був не таким легким, як гадалося. У поєдинках із чеським «Слованом» дніпряни самі створили собі проблеми?
– Так є насправді. Це — справа концентрації. На щастя, ми оговталися від ударів «Слована».

– Що відчули, коли в дніпропетровському матчі «Слован» забив другий м’яч?
– Стало боязко за долю протистояння. Розумів, що ми — сильніші, й мали забивати. Було би нелогічно, якби далі пройшов «Слован».

– Якби трапилося найгірше, цілком ймовірно, що ви би втратили мотивацію ще рік чекати єврокубків. Можливо б, і команду нову стали підшуковувати взимку?
– Ні. Навіщо?

– Перемога над ПСВ стала несподіванкою?
– Гра була рівною. Нам пощастило скористатися помилками голландців. Це — дуже важлива стратегічна перемога.

– З АІКом, здалося, «Дніпру» було складніше?
– Ми створили собі проблеми, але з честю їх вирішили.

– Наприкінці матчу в Стокгольмі ви після розмови з Рамосом упали на газон: начебто від того, що потягнули м’яз. Зізнайтеся — симулювали?
– Ні-ні-ні. Трапився спазм м’яза.

– Чого ж тоді так зіскочили з ношей?
– Через те, що стюарди понесли мене в підтрибунне приміщення (усміхається).

– За той час, що ви в «Дніпрі», була ймовірність, що залишите команду?
– Жодної.

– Але загалом, розглядаєте «Дніпро» як трамплін до одного з провідних європейських клубів?
– Так, це правда. Не приховую цього. Я молодий. Спочатку хочу стрибнути з «Дніпром» на нові вершини. Хочу розвиватися разом із командою. «Дніпро» поступово підвищує рівень гри.

– Який європейський чемпіонат вам до вподоби?
– Англійський та іспанський.

– Хто стане переможцем нинішньої Ліги чемпіонів?
– «Барселона»!

– А Ліги Європи?
– Сподіваюся, що «Дніпро» (усміхається)!

– І наостанок, розкажіть про три заповітні мрії у футболі.
– Деякі вже збулися. Переїхав до Європи, граю в Лізі Європи й маю досвід виступів у збірній Бразилії. Наразі мрію про чемпіонат світу-2014.

Український футбол

 

Теги: Днепр, Жулиано