Тотальне знешкодження
5050
Дніпро-1 максимально обмежив атакувальні дії Аполлону та здобув перемогу з мінімальним рахунком завдяки голу Піхальонка. Доки команді вистачало сил, матч взагалі складався за ідеальним сценарієм, але ближче до кінця гри довелося відчайдушно тримати оборону.
Перед матчем
Купа травмованих і наджорсткий графік матчів – поточні реалії для Дніпра-1. Навіть з повним ростером команда навряд чи мала ресурс для ротації без втрати якості за такого графіку, а маючи шістьох травмованих гравців – тим паче. Кучер навіть не мав змоги використати всі заміни в матчі, бо на лаві запасних було лише четверо польових гравців.
Трійку основних центрхавів на цей матч поставити вдалося, чого не скажеш про вінгерів: праворуч вийшов Танчик, ліворуч – Назаренко. Амаш продовжує тягнути матч за матчем, а Бузанелло продовжує полірувати банку. Довбик змушений грати всі матчі поспіль без замін, бо цієї заміни не існує навіть в теорії. Це все нагадує перипетії ковідного сезону, коли теж не було кому грати. Йовічевіч тоді програв все, що можна, і все, що не можна; натомість Кучер зміг дожити до кінця жовтня на першій позиції в чемпіонаті та з путівкою в плей-офф єврокубка.
Перший тайм
Дніпро-1 трохи більше володів м’ячем і робив це значною мірою в середній третині поля. Аполлон сидів на своїй половині у пасивному середньому блоці і ніяк не заважав дніпрянам перекочувати м’яч з флангу на фланг, а дніпряни й самі не форсували подій, бо нічия за великим рахунком команду влаштовувала. Кіпріоти погано показали себе у перехідних фазах: маючи кілька можливостей спробувати організувати контратаку, вони не змогли цього зробити – щоразу м’яч замість руху вперед повертався у задню лінію. З довгими передачами від голкіпера впевнено справлялись центральні захисники, а інші гравці періодично відправляли довгі м’ячі в аут або за лицьову. Темп гри Аполлона був низьким, що додатково грало на руку Дніпру-1. Достатньо було переглянути кілька останніх матчів команди Кучера щоб дійти висновку про низьку ефективність пасивного середнього блоку проти неї: за такої гри дніпряни починають час від часу створювати моменти і рано чи пізно забивають. Як грати ефективно, показав Вадуц: високий пресинг та швидкий перехід від оборони до атаки, але очевидно, що Аполлон не був здатний до такої гри.
34 хвилина – єдиний небезпечний момент у першому таймі виникає біля воріт Аполлона. Піхальонок з Адамюком розірвали фланг в короткий пас і вивели Танчика під передачу. Назаренко замикав простріл у воротарському майданчику, але не зміг вдало підлаштуватись під м’яч, і той пролетів над воротами.
39 хвилина – ГОЛ!!! Пасивність Аполлона в середньому блоці все-таки зіграла з ними злий жарт. Піхальонок абсолютно спокійно, в пішохідному темпі рухався вперед по чужій половині поля, зіграв праворуч на Адамюка і залишився один ближче до центру. Адамюк не придумав нічого кращого, ніж віддати м’яч назад Піхальонку, той змістився ще далі в центр і завдав невідпорного удару з далекої відстані в дальній кут воріт. М’яч підступно вильнув в польоті – навряд чи у кіпера були якісь шанси врятувати свою команду.
Перерва
Дніпро-1 бездоганно виконав своє головне завдання на цей тайм – убезпечив свої ворота. Жоден удар Аполлона не долетів не те що до площини воріт Валефа, а навіть до лицьової лінії. Кіпріоти не поставили жодних завдань перед захистом дніпрян, окрім довгих передач і тягучих повільних позиційних атак. Ну а Піхальонок на індивідуальній майстерності створив прекрасний гол, що змінило ситуацію з прийнятної до ідеальної.
Другий тайм
В першій половині тайму малюнок гри не зазнає значних змін. Натхненні голом Піхальонка, з-за меж штрафного майданчика дуже небезпечно пробивають Рубчинський та Амаш. Після удару Валіка з напівкола м’яч, здається, трохи чиркнув по перекладині, а удар Яніса голкіпер перевів в штангу. Аполлон відповів лише першим своїм ударом в бік воріт Валефа – головою після стандарту, дуже неточно.
На екваторі тайму у Аполлона виходять одразу четверо свіжих гравців, тоді як Дніпро-1 починає потихеньку підсідати фізично, не маючи можливості провести співставні заміни. Рубчинський є дуже універсальним та корисним гравцем, але от витривалості на всі 90 хвилин йому поки що не вистачає. Ідеальний час гри для нього – 60 хвилин, тут довелось зіграти 70 і залишити поле через судому. Аполлон починає більше володіти м’ячем і створювати певний тиск на штрафний майданчик дніпрян, значною мірою завдяки фланговим атакам з навісами, які впевнено виловлює Валеф.
72 хвилина – непоганий момент у Аполлона, Колль пробиває з лінії штрафного. Валеф, таке враження, не бачив моменту удару і реагував запізніло, але Сарапій підстрахував свого голкіпера і ногою вибив м’яч, який, цілком ймовірно, летів в самісінький кут.
83 хвилина – Жраді завдає єдиного удару в площину воріт з-за меж штрафного майданчика, м’яч летить майже по центру до рук Валефу. Незважаючи на те, що гра помітно змістилась ближче до воріт Дніпра-1, Аполлон демонструє повну безідейність в атаці. Дніпрянам доводиться боротись не стільки з суперником, скільки з власною втомою. Побільшало простих помилок, відповідно поменшало володіння м’ячем, і довелось більше часу проводити в захисті.
85 хвилина – останні заміни в складі дніпрян, на поле виходить навіть опальний Бузанелло та Логінов на позицію опорного хава. Хтось пам’ятає, щоб з Сергієм таке траплялось хоча б раз у його більш ніж сотні матчів за Дніпро-1? 🙂
86 хвилина – Аполлон наводить кіпіш в штрафному Дніпра-1, Валеф та Сарапій вдвох намагаються заблокувати Жраді, і в результаті їм це вдається. Едік летить у підкаті, грає спочатку в м’яч, а далі його нога йде шипами в коліно супернику. Напевно, у арбітра були певні підстави призначити пенальті у цьому епізоді, але на щастя він цього не зробив. Сарапій святкує вдале завершення епізоду двома стиснутими кулаками.
88 хвилина – а Жраді-то виявився злопам’ятним та психічно неврівноваженим гравцем. Затаїв образу за попередній епізод, і опинившись наступного разу в епіцентрі подій, відверто і грубо вдарив Бабенка ліктем в шию і пішов лікувати нерви в роздягальню.
89 хвилина – Аполлон за інерцією продовжує атакувати. Півзахист Дніпра-1 на останніх хвилинах матчу виглядає так: Кононов праворуч, Амаш ліворуч, в центрі Бабенко, Логінов та Когут. “Я його слєпіла із того, что било” (с)
90 хвилина – Амаш майстерним пасом в один дотик організовує кинжальну контратаку, дніпряни виходять вчотирьох проти одного захисника. З м’ячем Довбик, а в центрі відкриваються одразу двоє гравців: Логінов та Кононов, але Артем марнує нагоду своєчасно віддати пас в центр. Віддає, коли вже трохи запізно, і влучає в руку захиснику. 147%-ний пенальті, який арбітр чомусь не призначив – м’яч значно змінив траекторію, зустрівшись з рукою гравця Аполлона, по суті цей дотик і врятував кіпріотів від голу. Але спишемо як боржок за момент Сарапія 🙂 Логінов попри все намагається забити, але м’яч прямує вище воріт.
Загалом Довбик зіграв невдалий матч – цей момент лише вишенька на торті. Замало виграної боротьби, як для Артема, забагато браку в передачах. Але чи можна звинуватити в цьому Довбика, коли він змушений грати повні матчі один за іншим без замін через 2 дні на 3-й? Фізичний ресурс не безмежний навіть у найатлетичніших гравців!
Висновки
Аполлон виявився зручним суперником для Дніпра-1, на відміну від Вадуца. Атлетичні, тактично навчені ліхтенштейнці в обох матчах створили нам купу проблем, тоді як Аполлон фактично без шансів двічі поступився. Лише 0.25 очікуваних гола за цілий матч – команда Кучера заслужила гучні аплодисменти за майстерне стримування суперника. Кіпріоти не змогли створити дійсно значного гольвого моменту навіть в останній чверті матчу, коли територіальна перевага повністю перейшла на їхній бік.
Ми в плей-офф Ліги Конференцій, і це – успіх. Вдалося набратись як досвіду міжнародних матчів, так і очок в клубний рейтинг – він вже зараз перевищив мінімальний рейтинг країни, що надається кожному клубу як стартовий пакет, а попереду ще як мінімум три матчі. Команді варто подякувати за характер та відчайдушну боротьбу до останнього в кожній грі, незважаючи ні на що. Доки один з тренерів команд-конкурентів постійно ниє про переїзди, Дніпро-1 сціпивши зуби долає надважкий графік куцим складом. Доки інший тренер конкурента розпіарив себе як головного “бійцюгана” ліги, Кучер показує, як виглядає команда справжніх бійцюганів, що без зайвих слів виривають матчі на останніх хвилинах і грають через “не можу” на морально-вольових. Як би не склалась осіння частина сезону далі, за вже зіграний відрізок Дніпро-1 однозначно заслужив оцінку “Браво!”.
Lexa, спеціально для FCDNIPRO.COM
