Дніпро-1 намагається втримати переможну ходу, незважаючи на важкий графік і постійні травми футболістів. Матч проти Металіста можна розділити на два періоди: якщо до перерви на полі загалом точилась рівна боротьба, то в другому таймі дніпряни мали відчутну перевагу і заслужено здобули перемогу.

 

Перед матчем

Бланко вилетів до кінця осінньої частини сезону, і це втрата, яку неможливо компенсувати. Громов, хоч і менш важливий для команди гравець, теж міг би допомогти, а тепер вже не допоможе. Рубчинський опинився поза заявкою на гру – будемо сподіватись, що це лише можливість перепочити, як у попередньому матчі було з Бабенком. Кудись подівся Балулі, та й Бог з ним. Натомість вперше на лаві запасних опинився 16-річний Іван Чабан. З такими темпами втрат гравців цілком можемо побачити його й на полі цієї осені.

 

В основному складі вийшли одразу двоє незвичних вінгерів: Горбунов ліворуч і Танчик праворуч. Обидва – універсальні резервісти, які можуть закрити обидві позиції на своїх флангах. Гуцуляк вийшов грати ближче до центру півзахисту, чи можливо навіть форвардом у відтяжці під схему 4-4-0.5-1.5 🙂

 

Перший тайм

Дніпро-1 на перших хвилинах більше володіє м’ячем, причому інтенсивність білд-апу у команди на порядок вища, ніж в першому таймі матчу проти Інгульця. Там більшість передач виконували один одному центрбеки, і складалось враження, що навіть м’яч котиться повільно та сонно; тут же дніпряни були націлені на якомога більш швидке просування до атакувальної третини. Одного разу навіть вдалося організувати контратаку 3 в 2, яку розпочав Довбик пасом ліворуч в один дотик і запоров Горбунов. Металіст відповів несильним ударом Каплієнка з-за меж штрафного в руки Валефу, і це був чи не єдиний удар в площину від харків’ян за цілий матч.

 

Після 10-ї хвилини Металіст несподівано взяв м’яч під контроль і провів кілька дуже тривалих періодів володіння. Дніпро-1 при цьому грав пасивним середнім блоком, і це вочевидь було свідомим рішенням через глибоку позицію Піхальонка. Високий пресинг призвів би до ризиків прориву в тому числі й через центральну зону, а коли один з двох гравців там не має жодних навичок відбору та ведення боротьби – така гра була б авантюрою. Зазвичай Піхальонок в середньому блоці складає пару Довбику у верхній лінії Дніпра-1, але в цьому матчі таку функцію виконував “напівфорвард” (насправді – десятка) Гуцуляк. Позиційні розіграші Металіста виглядали як марні витрати часу, бо жодної небезпеки воротам Дніпра-1 вони не несли.

 

На екваторі тайму Дніпро-1 створив перші моменти біля воріт суперника. Почин зробив Гуцуляк, пробивши головою метрів з 13-ти після навісу від Горбунова – в руки воротарю. А от наступний момент вже цілком міг закінчитись взяттям воріт: Костик невдало відбив руками простріл Адамюка, і Довбику забракло кількох сантиметрів, аби замкнути дальню штангу і занести м’яч в порожній кут.

 

38 хвилина – один з небагатьох моментів в першому таймі біля воріт Металіста. Піхальонок приборкав високий м’яч після відскоку, зібрав довкола себе купу гравців і відкотив на Гуцуляка. Той на замасі обіграв захисника і продовжив праворуч на Адамюка, простріл і удар в темп – мимо воріт. Бив все той же Гуцуляк, але пас був трохи в спину, а часу на роздуми не було. Дніпро-1 потроху затискає Металіст все глибше на його половину, харків’яни вже грають значно нижче, ніж на перших хвилинах.

 

Хоч тривалі володіння Металіста й крали час у Дніпра-1, але з іншого боку не було контратак. Металіст чомусь не був націлений саме на такий розвиток, і це досить дивно. Під кінець тайму у них було пару таких можливостей, але одну з них Дніпро-1 загасив, бо мерщій повернувся назад у кількості восьми гравців, доки м’яч летів з одного флангу на інший. Друга контратака завершилась ударом Каплієнка в ближній кут – він був і неточним, і Валеф контролював площину воріт.

 

Перерва

Вінгери Дніпра-1 провалили тайм, і цьому є логічне пояснення, навіть два. По-перше, це запасні вінгери 🙂 По-друге, Дніпро-1, як і більшість команд сучасності, використовує підключення крайніх захисників до позиційних атак – вони займають бровки. Вінгери ж мають грати здебільшого у напівфлангах, але вони обидва – гравці бровки, бо грають на флангах відповідно до робочої ноги: правша Танчик – праворуч, шульга Горбунов – ліворуч. Ба більше, незалежно від робочої ноги, ані Танчик, ані Горбунов не мають потрібного функціоналу для гри у напівфлангах. Горбунова в перерві міняє Назаренко; навіть зважаючи на всі його недоліки, функціонал Назіка все ж таки ширший, та й динаміки ця заміна мала додати.

 

Другий тайм

51 хвилина – Дніпро-1 проводить репетицію голу 🙂 Назаренко відкривається вперед, а Бабенко закидає за спини захисникам – асистент арбітра фіксує офсайд. Правий він чи ні можна розглянути на скріншоті, але Назік все одно не пробив кіпера.

 

004.png

 

Дніпро-1 з самого початку тайму починає сильніше тиснути на гравців Металіста, коли вони володіють м’ячем, і змушують їх частіше виконувати довгі передачі. Які у більшості закінчуються перехопленням десь в районі центральної лінії.

 

53 хвилина – Довбик прибрав захисника в штрафному майданчику, але злякався пробивати правою ногою. Ну такий момент, це одразу мінус мільйон до трансферної вартості… Артем все ж таки покотив м’яч поперек поля, і удару завдав Адамюк, але не влучив. Вова увесь матч працює на атаку: кошмарить захист на стандартах, просуває м’яч вперед, відкривається під простріли.

 

56 хвилина – у Когута своя репетиція 🙂 Ігор відбирає м’яч у суперника перед штрафним майданчиком і спрямовує його в сітку воріт, але арбітр фіксує порушення правил.

 

71 хвилина – Дніпро-1 все ближчий до голу. Амаш виконує м’який навіс, захисник лише трохи чіпляє м’яч маківкою, і він продовжує свій політ на дальню штангу, а там Когут пробиває головою – м’яч розминається з воротами десь на власний діаметр.

 

Дніпро-1 домінує на полі, і чим далі, тим перевага підопічних Кучера зростає. Прядун занадто рідко може дати собі раду з довгими передачами проти центрбеків Дніпра-1 (хоча одного разу жовтку картку Сарапію заробив), а інших варіантів побудови атак у Металіста немає. Незважаючи на важкий графік, постійний “боксінг дей” і тому подібні причини, якими невдахи можуть виправдовувати власні поразки, команда демонструє високу інтенсивність гри, пресинг, вдало веде боротьбу, збирає купу підбирань.

 

82 хвилина – Бабенко міг забити найкращий гол Дніпра-1 в сезоні ударом здалеку – майже бездоганним вийшов удар, м’яч просвистів у сантиметрах від дев’ятки, Костик не мав жодних шансів.

 

85 хвилина – ГОЛ!!! Довбик вдало впіймав на ногу високу свічку і в дотик скинув на Піхальонка. Тим часом Когут відкрився за спини захисникам Металіста, а Піха чудовим пасом вивів його сам на сам з Костиком. Ігор встиг наздогнати м’яч і в стрибку прокинути його у ворота повз голкіпера.

 

88 хвилина – Книш стрибає у божевільний підкат з двох ніг у Бабенка і отримує максимально заслужену червону картку. Вкрай агресивна дія з ризиком завдати травму від гравця Металіста.

 

90+2 хвилина – останній невеличкий шанс Металіста зрівняти рахунок, стандарт від самісінької бровки. Валеф виходить на високий навіс і виносить м’яч кулаками – і це вже вдруге за матч при нулі помилок. Дуже впевнений матч від бразильського воротаря, він не схибив навіть у традиційно важких для себе ситуаціях при грі на виходах.

 

Висновки

Майже тотальна домінація в другому таймі і заслужена перемога – гол назрівав. Когут молодець – вийшов на поле у важкий момент і зробив гру. Ігор насправді вже досвідчений гравець, має за плечима не один сезон в прем’єр-лізі, та ще й головний ветеран клубу на пару з Логіновим, який так само вийшов і зробив гру проти Руха. Такі бійці потрібні в обоймі будь-якій команді.

 

Але якщо розглядати ростер Дніпра-1 загалом, то він явно не для боротьби за чемпіонство. З класичних опорників є лише Бабенко, Сарапій пішов у центр захисту. Тягнути на собі основу має Рубчинський у своєму першому сезоні на дорослому рівні. З вінгерів лише Гуцуляк має реноме гравця серйозного класу. Є питання до позиції голкіпера, та й з форвардами теж – на підміні у Довбика був лише Громов, а більше немає жодного гравця, який хоч би наближено міг зіграти на позиції форварда. Натомість був придбаний Амаш – лівий захисник, хоча в команді вже був гравець під основу на цю позицію – Бузанелло, який наразі потерпає від ігнору тренерським штабом з не до кінця зрозумілих причин. А в якості вінгера Амаш не набагато корисніший від Горбунова чи Назаренка.

 

Маємо чергову травму – тепер вилетів Гуцуляк. В лазареті на довгі терміни Лучкевич та Пуріта; на менші, але теж значні – Бланко та Громов, тепер Гуцуляк. А можливо ще й Танчик, якого наприкінці матчу замінив Кононов. Шестеро травмованих посеред важкого відрізку осінньої частини – чи це не забагато? “Може, щось в консерваторії підправити?” (с)

 

Ми досі очолюємо таблицю чемпіонату та маємо непогані шанси вийти до євровесни, тож посипати голову попелом поки не на часі. В будь-якому разі команда старається, і чимось дорікати футболістам, які виходять на поле, навряд чи доречно – всі вони грають на поточному рівні своїх можливостей. Видно, як команда трохи пробуксовує порівняно з більш ранніми матчами, але ніхто й не обіцяв, що у “воєнному сезоні” буде легко. Результати поки що перевершують очікування, тож варто не задирати рівень очікувань аж надто високо.

 

 

Lexa, спеціально для FCDNIPRO.COM