– Які відчуття, Рональде?

 

– Це дуже зворушливий та хвилюючий момент для мене. Я не грав повний матч з 27 березня минулого року. Почуття наразі чудові, адже ще й забити вдалося. Разом з тим, хочу привітати Пуріту, який пережив важкі часи через травму коліна і зараз також повернувся. Я дуже щасливий за нього. І вдячний усім за можливість знову відчути гру із середини.

 

– Твоя остання травма стала великим розчаруванням напередодні поновлення сезону. Які були тоді думки, та як ти подолав цю ситуацію?

 

– Так, це був дуже важкий момент для мене, адже втратив можливість допомогти команді у Лізі Конференцій. Я прийшов сюди саме для цього – допомагати команді, грати та демонструвати усе, що вмію. Але в перші дні трапилися дві однакові невеличкі травми на обох ногах… Я хочу подякувати клубу, тренерам, персоналу за турботу та підтримку. Наразі я відчуваю себе готовим на сто відсотків та хочу показати це у грі. Звичайно, лише тренер буде вирішувати, чи гратиму я.


– З нетерпінням очікуєш тепер вже офіційних матчів?

 

– Ми маємо концентруватись на здобутті трьох очок у кожному матчі. Маємо налаштовуватись на максимум як на виїзді, так і вдома, аби досягти нашої мрії та стати чемпіонами.

 

– Як тобі Україна? Яке враження справляє Ужгород?

 

 – О, чудово! Це спокійне місто, дещо схоже не те, де я мешкав в Америці. Тож, почуваюся тут, ніби дома. У команді дуже приємні люди – усі дружелюбні та готові допомогти. Деякі гравці намагаються говорити деякі слова іспанською, а я, в свою чергу, вчу українську мову.

 

 

scdnipro1.com.ua