Стаття Володимира Гареца для Трибуни
6798
Уже завтра, 25 липня, перший український клуб стартує у єврокубках сезону 2023/24. «Дніпро-1» перевірятиме невідворотність «правила другого сезону» для тренерського штабу Олександра Кучера у матчі кваліфікації ЛЧ проти «Панатінаїкоса».
Це літо – як і декілька таких самих у минулих роках – стало знову зламним для клубу. Якщо наприкінці весни доля «Дніпра-1» була дуже туманною, про що попереджали одразу декілька інсайдерів, то через кілька тижнів посипалися трансфери, які для коментаторів Tribuna.com навіть перетворилися в окремий внутрішній мем.
Власне, у інсайдів з цього конкретного клубу завжди буде важка доля. Бо повністю зрозуміти та осмислити хід думок єдиної людини, від якої залежить «Дніпро-1», наразі неможливо.
Як його не називай – хоч «акціонером», хоч і просто Ігорем Коломойським.
І якщо минулого року новий його поворот надав карт-бланш Євгену Краснікову і Олександру Кучеру у намаганні поборотися за чемпіонство, то наразі ситуація саме для них стала суттєво іншою.
Краснікова підвела низька активність в червні – вона навіть розізлила «акціонера».
Ще до завершення сезону до основних осіб у клубі була доведена директива про оптимізацію бюджету на наступні сезони. Але довгий час не було жодних уточнень щодо падіння рівня та деталей рішення.
Як виявилося – падіння станом на липень 2023-го не суттєве. На рівні боротьби за третє місце. Так, амбіційність Коломойського трохи згасла – цього сезону він, схоже, не збирається чекати чемпіонство, яке йому обіцяли ще рік тому.
Але він продовжує пильно слідкувати за діями свого менеджменту. І саме з подій у червні-липні можна робити дуже обережний висновок про локальні та ситуативні поразки «крила Краснікова». Бо у цій Грі престолів Коломойського сам чорт ногу зломить.
Трохи нюансів: минулого року клуб зсередини після приходу осіб з «Металіста» очевидно поділився на «красніківців» та «русолівців». Ті, хто за швидкий ривок та боротьбу тут і зараз – та ті, хто за сталий розвиток та поступове зростання. І обидві гілки фактично паралельно існували між собою весь сезон 2022/23 – але з явною перевагою Краснікова. Це протистояння не перетворилося на щось грандіозно скандальне, бо сторони все ж йшли на компроміси одне з одним, але напруга існувала і досі існує.
Але що було очевидним – помилки одних стануть шансом для інших. Одразу декілька джерел розповіли Tribuna.com, що Коломойський був розлюченим дуже повільною трансферною кампанією на старті міжсезоння, коли в клуб за кілька тижнів перейшли тільки воротар Роман Мисак та півзахисник Олег Горін. Красніков фактично робив те саме, що й минулого сезону, коли спочатку опікувався справами «Металіста» (секрет Полішинеля), а вже потім робив спурт з «Дніпром-1».
Чи хотів він повторити цей трюк і зараз? Якщо так, то це був не досить вдалий хід досвідченого функціонера. Далі територія навіть інсайдів завершується, а починаються припущення на основі публічних дій, що показують – зараз Андрій Русол знову став впливовим у клубі.
Трансферна стратегія очевидна: надійні українці на проблемні зони та кілька гравців з Бразилії на виріст.
Для «Дніпра-1» було і є влітку важливим уникнути одразу двох проблем, які проявилися раніше.
Перше – підійти до старту з нормальним ростером на мінімум 20 гравців, на який би не впливали травми так само сильно, як це відбувалося минулої осені. І друге – не скотитися до авантюрних рішень на закриття проблемних позицій, як це відбулося взимку, коли нові легіонери зовсім не виправдали очікувань.
Тому трансферна кампанія «Дніпра-1» зараз не викликає надмірних очікувань, але і провальною вона точно вже не буде.
🔹 З команди пішли гравці, які не стали надто важливими для «Дніпра-1» у минулому сезоні. Трохи може викликати у вболівальника сум відхід Жоана Пеглова, але велика дискваліфікація та досить серйозна сума викупу з оренди відлякала менеджмент клубу. Рональд Маттаріта, Хайнер, Євген Підлепенець, В’ячеслав Танковський, Валерій Лучкевич, Владислав Рибак – всі вони не змогли залізно пробитися в основний склад.
🔹 На фланги захисту взяли Дениса Мірошниченка та Василя Кравця, а в опорній зоні будуть пробувати Олега Горіна. За першого навіть заплатили 250 тисяч доларів – про що нетипово для українського ринку офіційно оголосила сама «Олександрія». Обидва – гравці, від яких можна очікувати надійної гри без відвертостей. Хороший рівень передач та пристойна швидкість.
Мірошниченко на зборах сподобався більше – навіть забив класний гол у ворота «Руха». Кравець втягувався повільніше, його довго не могли оголосити через, як висловився працівник 1+1 Media Ігор Циганик, «нефінансові причини».
Горін грав у «Минаї» здебільшого центрального захисника, але в ньому побачили потенціал саме на позиції опорного хава – там, де минулого сезону незамінним був Руслан Бабенко. Горін явно сильніший у відборі, але поки невідомо, як він буде там виглядати не на зборах (де отримав позитивні відгуки), а на рівні хоча б УПЛ.
🔹 Також «Дніпро-1» вклався у вихованця дніпровського футбола Максима Третьякова. Вінгер «Олександрії» вже декілька років знаходиться на радарі клубу, але раніше за нього просили значно більше за викладені цього літа 400 тисяч євро. Теж тут доречні слова «надійність» та «швидкість» – може зіграти на обидвох флангах, що з травматичністю Гуцуляка буде важливим фактором.
🔹 Посилена і воротарська ланка – на фоні минулорічних Рибака та Макса Валефа кандидатура Євгена Волинця виглядає значним кроком вперед. Волинець – лідер за сейвами у минулому сезоні УПЛ, дуже класно почувається на лінії воріт, але є трохи сумнівів з його вмінь активно грати ногами. У «Колосі» він очевидно пересидів, і «Дніпро-1» може стати для нього новим стартом, який поверне його назад у список кандидатів у збірну.
З цього боку цікава доля трансферу іншого воротаря у клуб – Романа Мисака. Це була 100% кандидатура Євгена Краснікова, але тепер він навіть не потрапив у заявку клубу на матчі ЛЧ (крім Волинця і Валефа там ще є талановитий Яків Канарейкін). Навіщо його тоді брали – питання саме до спортивного директора.
Tribuna.com також відомо, що трансфер Волинця відбувся фактично за спиною Краснікова та з подачі власника клубу. Зараз кожен трансфер має отримати зелене світло і від Русола, і від Краснікова, і від Кучера – але двоє останніх очевидно не могли відмовитися від «подарунку» Коломойського.
Ще «Дніпро-1» повернувся на бразильський ринок, де можна констатувати роботу саме скаутського відділу на чолі з Глібом Платовим. І центральний півзахисник Вітінью, і нападник Маркос Андре (якого от-от мають оголосити офіційно) – це гра на перспективу, хоча вже з можливим прогресом цього сезону.
І якщо поглянути на всі ці трансфери разом – можна легко уявити, як всі вони відбуваються не зараз, а влітку 2021 року за часів, коли стратегією клубу опікувався Андрій Русол. Українці, які мають чітку стелю і спроби влучити у якогось таланта завдяки скаутам. Повний розворот від того, що і як намагався започаткувати Євген Красніков рік тому.
1:0 на користь виконавчого директора «Дніпра-1».
Продаж Довбика залежить від Коломойського, на Назаренка образилися
Довбик неочікувано для звичайних вболівальників продовжив контракт з «Дніпром-1», хоча вже міг би підписати попередню угоду з будь-яким європейським клубом і піти взимку вільним агентом.
Але лейтмотив для Артема – це віддячити клубу за те, що після періоду важких травм у Данії у нього повірили та поставили майже заново на ноги. «Дніпру-1» ж бажано було б продати Довбика вже зараз – бо його новий контракт важкий для виконання розміром зарплати.
І клуб, і гравець хоче трансферу – все ж просто? Правда ж?
У цій історії дуже важливою є перемінна з «Мідтьюлландом», у якого досі залишається 50% прав на гравця. І якщо «Дніпро-1» хоче отримати за Артема 7-8 мільйонів, то загалом тоді за нього клубу-покупцеві треба буде виплатити 15-16 мільйонів.
Всі ці нюанси призводять до того, що зараз на Довбика лише один реальний претендент – це «Жирона». Іспанський клуб майже напевне не зможе виплатити повну суму, але намагається відшкодувати частину «Мідтьюлланда» іншими гравцями. Днями Роман Бебех написав у своєму-телеграм каналі про те, що «Довбик і «Жирона» – все дуже серйозно». А «ТаТоТаке» уточнює, що трансфером Довбика опікується особисто Коломойський – і сам він вирішує, скільки саме хоче отримати від іспанців.
Дуже знайома ситуація – колись «Ліверпуль» так намагався взяти Коноплянку і навіть прилітав у Дніпро в останній день трансферного вікна. Тоді нічого не вийшло, бо домовлятися з Коломойським – це завжди рулетка.
Але загалом ще на початку літа було досить чітко сказано – за наявності непоганих пропозицій жодного гравця в клубі не будуть тримати насильно.
Ще одна складна ситуація – це перехід Олександра Назаренка в «Полісся». Він, на відміну від Довбика, продовжувати контракт не захотів, а вже офіційно домовився з іншим клубом за допомогою Вадима Шаблія. Це «Дніпру-1» сильно не сподобалося, бо в очах менеджменту Назаренко порушив обіцянки, які були дані наприкінці сезону минулого. Тому якщо «Полісся» не викупить його у дніпрян тут і зараз, то наступні пів року він проведе у юніорському складі без ігрової практики.
Назаренко не був основним у «Дніпрі-1» вже декілька років, а минулого сезону його взагалі пробували на проблемнішій позиції лівого захисника. Тому радикальний крок з дублем «Дніпру-1» дався набагато легше, ніж якби це було з якимось топовим гравцем. Зараз у клуб також повернувся Білл, відновився після важкої травми Еміліано Пуріта, але основні сподівання направлені у сторону можливих трансферів і, як не дивно, проспекта академії Раміка Гаджиєва. 17-річний вінгер вразив тренерський штаб на тренувальних зборах і потрапив у заявку на матч ЛЧ з «Панатінаїкосом».
Якщо прикинути склад на стартовий місяць, то виглядатиме він найпевніше саме так. З «Панатінаїкосом» може у першому матчі не бути у старті Олександра Піхальонка, який тільки-тільки відновився від травми. Тому можна очікувати Бланко в центрі, а Третьякова ліворуч.
Зараз все видається так, що Євген Красніков, а з ним і Олександр Кучер не залишаться у клубі після завершення свого контракту наступного літа (наприклад, такі думки є і у головного редактора профільного сайту FCDNIPRO.COM Олександра Скляра). І тоді можна буде казати не про ситуативну, а фактичну перемогу крила на чолі з Андрієм Русолом. Але це було б занадто легко для цього клубу. Десь має статися хід, який знову переверне стіл та відкриє і нові проблеми, і нові можливості. І чому б навіть не для самого Краснікова?
Це «Дніпро-1». І це Ігор Коломойський. Якщо хтось розробляє багаторічні довгострокові плани на основі його сьогоднішніх чи вчорашніх обіцянок – схаменіться. Якщо йому буде нудно, Гра престолів отримає новий сезон і ніякі стратегії розвитку його не зупинять.
