— Геннадій Анатолійович, з яким настроєм команда почала зимову роботу. Чи усі здорові?

 

— Настрій чудовий, як і завжди, тому що скучили, адже ми місяць і 20 днів відпочивали, тому у всіх є велике бажання працювати. Так, у відпустці хлопці виконували деякі завдання, але ніяка самостійна робота не замінить м’яч. Тому у всіх хороший настрій і робота йде із задоволенням. Є кілька хлопців, які захворіли, але їх не так багато, так що в цілому усі здорові.

 

— Багатьох вболівальників цікавить, як себе почуває Олександр Кілик, що рік тому отримав дуже серйозну травму у товариському матчі. Ми бачили, що сьогодні він працював у загальній групі?

 

— Так, він почав працювати у загальній групі – це головне досягнення і у першу чергу його особиста заслуга. Він багато сам працював, адже у нього була серйозна травма, але треба віддати хлопцю належне, оскільки він проявив вольові якості і зараз тренується разом з усіма. Ми цим дуже задоволені і розраховуємо, що він підсилить нашу команду.

 

— Якщо повернутися трошки назад до осінньої частини сезону, то у першу чергу згадується те, як команда почала потужне виступати наприкінці року. Наскільки складно було донести до хлопців усю ту нову методологію, на яку команда перейшла перед початком сезону?

 

— Це було дійсно непросто. Ми прагнули до індивідуального розвитку футболістів, а через індивідуальний розвиток ми бажали бачити і зріст рівня команди в цілому. І на початку це було дійсно складно, тому що ця методологія не проста і усі її деталі треба розуміти – те, що ми і намагалися донести до хлопців. Проте на початковому етапі десь було непорозуміння і навіть відторгнення у плані тренувального процесу, що стосується інтенсивності роботи. Хлопці до цього були не готові і якийсь період часу, десь місяців п’ять, пішов на адаптацію. І тільки, коли вони все це прийняли, почали через себе проносити всю цю інформацію, зуміли реалізувати її на тренувальних заняттях, у першу чергу за рахунок свого бажання, і як наслідок покращився і результат. Але все тут залежить від того, як вони виглядають у тренувальному процесі, ну а позитивний результат у матчах – це вже бонус тієї праці, яку вони зробили. І сьогодні я навіть більше б говорив не про результати осінньої частини чемпіонату, а про тих хлопців, які зараз працюють із першою командою в Туреччині. Ми сподіваємося, що вони себе там проявлять і зуміють закріпитися в основі.

 

— Якщо казати як раз про цих хлопців, то наскільки ви були здивовані тим, що Іван Демиденко у спарингу основного складу з болгарським «Берое» зіграв на позиції лівого захисника?

 

— Звичайно, це мене здивувало. Номінальний лівий захисник Чалий заграв у центрі оборони, а Демиденко на лівому фланзі захисту. Треба віддати належне Івану – він дуже старався, грав з бажанням і можливо не все йому вдавалося, як хотілося, але хлопець показав наскільки він різноплановий футболіст. Іван прийшов до нас, як форвард, а грав на позиції вінгера і досить успішно, а те що зіграв лівого захисника, то я цим здивований, але був переконаний, що він і тут буде виглядати на непоганому рівні.

 

— До відновлення чемпіонату залишається не так багато часу. Як буде побудована підготовка команди, скільки заплановано спарингів?

 

— Враховуючи те, що до початку чемпіонату ми можемо провести три матчі, то на цьому тижні у нас буде просто тренувальне заняття, де ми зіграємо між собою 10 на 10, а на наступному тижні вже подивимося. До нас є деякі пропозиції від кількох команд і зараз ми із тренерським штабом обговоримо з ким саме ми зіграємо. Скоріш за все це будуть команди U-19 «Зорі» і «Олександрії». Хоча є також інтерес у спарингу з боку «Інгульця». З кимось з цих команд ми проведемо два матчі. Хоча можливо і три. Це вже невдовзі остаточно вирішимо на зібранні.

 

— Зміни у складі команди очікуються?

 

— Справа у  тому, що U-19  це така команда, в складі якої зміни відбуваються практично постійно. Зараз кілька хлопців нас залишили, ми ж поки що взяли гравців з дніпровської Академії 2005 року народження, де є дуже хороші і перспективні хлопці і вони вже тренуються із нами. Зрозуміло, що все буде залежати від них самих, а нам хочеться, щоб вони проявили себе із найкращого боку і тим самим підсилили нашу команду.

 

— Після вдалого виступу у листопаді минулого року команда піднялася у турнірній таблиці на 7 місце. Чи ставите перед собою якесь турнірне завдання у чемпіонаті, хоча звісно, зрозуміло, що у юнацькому футболі це далеко не головне?

 

— Відверто скажу, що для нас головне, щоб наші гравці були затребувані. Звичайно, що у першу команду зараз пробитися дуже складно, враховуючи завдання клубу і рівень футболістів, які там знаходяться. І тим не менш, ми наших вихованців націлюємо на це, і пріоритет всієї нашої праці у цьому і стоїть, щоб довести гравців до першої команди. У нас є ще чотири місяці в сезоні і на цьому етапі ми хочемо вийти на той рівень, на якому завершували чемпіонат у минулому році і ще зробити якісний крок вперед. У першу чергу все це за рахунок індивідуального розвитку футболістів, а якщо у нас будуть покращуватися гравці, то у нас на інший рівень перейде і команда гра. Це взаємопов’язані речі, які постійно йдуть поруч. Сподіваємося, що і хлопці це розуміють. Якщо згадувати, як ми починали улітку практично з нуля, то вже зараз по першому зайняттю видно, що хлопці розуміють вимоги і те, чого ми хочемо, і я переконаний, що у цьому і буде їх прогрес. Що стосується турнірного становища, то я не скажу, що у нас є якась глобальна ціль кудись піднятися. Ми просто хочемо бути конкурентоздатною  командою і показувати якісний футбол – це основне. А якщо буде якісний футбол, то і, відповідно, буде високе місце у турнірній таблиці.

 

 

scdnipro1.com.ua