Ігор Йовічевіч: Тривожить потейційна травма Сватка (+відео)
— Як команда проводить паузу у чемпіонаті, і наскільки задоволені матчем?
— Трішки тривожить потенційна травма Сватка, який поки що шкутильгає. Відбулося це перед голом «Олександрії», на останніх секундах. Дуже не хочеться, щоб траплялися травми у товариських іграх. Матч потрібен для відчуття ритму, особливо футболістами, що мають менше хвилин в офіційних матчах. Той же Логінов через червону картку зіграв лише тайм або навіть менше – і те, що цієї мети не вдалося досягти мене більше тривожить, ніж сам результат 1:1.
Стосовно тижня, що минув, ми потренували деякі сегменти гри, підтягнули команду фізично. Деяких футболістів немає: збірників та Піхальонка, Кравченка, Довбика, Чуже. В останніх травми не настільки важкі, але вони вибивають з ритму. Сподіваюсь, що принаймні декілька з них будуть готові до матчу з «Шахтарем», і ми будемо у бойовій готовності.
— В «Олександрії» багато футболістів, що грали разом з нашими. Вийшла товариська зустріч, але й іскри летіли…
— Так завжди з ними – летять іскри і відбуваються нічийки. Вони є конкурентноздатними і не хочуть програвати. Так само й ми не хочемо поступатися. В обох команд характер виражений, і турнірна таблиця це відображає. Ми перебуваємо близько один до одного і на ходу. Завжди з ними приємно грати. Все відбувається на межі бою, бійки, але всі є друзями між собою. Я теж завжди радий бачити футболістів, яких тренував – як, наприклад, Мирошниченка у «Карпатах».
Вот так же бесстрашно, Уверенно в себе нужно выйти нашим Днепровцам против Именитого «Шахтёра», постараться забить первыми и контролировать игру с помощью точных пасов и слаженности, как в обороне так и в контратаках.
Как правило Побеждает Смелый и Выносливый…
А там мы еще закошмарим в плейоффе всяко разных поляков с венграми и поставим на уши Катар...)
Кстати, большой привет всем *хто хихикал после казахов над украинскими защитниками! На 1 зуб оказались им «мартиали» с «гризманами»...)
И теперь посмотрим на вашего «манделу» в следующем туре. Если Йовичевич его поставит, канэша…
Давно пора избавиться от амплуа «жертвы», навязанного нам большими дядьками…
Мы великая футбольная (и не только!) нация. И чемпионами были, и тех итальянцев в 1988 вертели, как хотели. Поэтому завязывать з *меньшовартiстю нужно. На ментальном уровне. Все ведь от головы идет…
Вот зачем участвовать в соревнование, заведомо считая себя проигравшим? Если они хотят сыграть в Катаре — пусть поборются за это право. И если сборят — ехать нужно не с мыслями «ой, пройти бы в 1/N». Нет! Вдохновить игрой свою страну, заставить жить на 1 волне таких разных людей — вот цель.
Ну, и чемпионство. Типа побочный эффект...)