Вирізка з інтерв’ю Валерія Лучкевича:

 

– Взагалі ти не забивав багато голів у своїй кар’єрі, який забитий м’яч вважаєш найкращим?

 

– Якщо брати найважливіший особисто для мене, то це гол за “Дніпро” у ворота запорізького “Металурга”, коли ми виграли тоді з рахунком 1:0. Найкрасивіший… в принципі я забиваю усі красиві голи, зараз потрібно вибрати. Я дуже скромний? Дякую (сміється – прим.). Напевно слід відзначити гол у ворота полтавської “Ворскли”, коли я перекинув голкіпера.

 

– Для тебе СК “Дніпро-1” це продовження “Дніпра”?

 

– За великим рахунком, змінився тільки герб клубу. Якщо брати із самого початку, то там працюють ті ж люди, що і колись у “Дніпрі”. Беремо не зараз, а як тільки тоді створювався СК “Дніпро-1”, тоді перейшли усі ті тренери, хто працював у “Дніпрі”, керівництво в обличчі Русола. Для мене “Дніпро” – це люди, які його оточують. В принципі так, для мене СК “Дніпро-1” – продовження того “Дніпра”, який був раніше.

 

– Ти міг перейти у СК “Дніпро-1” взимку, якби зробив цей крок, то не вважав би це зрадою, бо не всі вболівальники поважають “Дніпро-1”?

 

– Так, я знаю, що є конфлікт. При всій повазі до вболівальників “Дніпра”, я завжди буду вдячний за ту підтримку від них, коли я ще грав. Вони всі хороші люди, з багатьма знайомий, але це моя футбольна кар’єра, багато б людей вважали це зрадою, проте я б вчинив на той час так, як вигідно мені. Тобто я б не дивився, як це буде для когось, як про це будуть говорити і так далі, я вчинив би так, як було б краще для моєї сім’ї. Вважаю, що найбільш правильне рішення, кожна людина має в першу чергу турбуватися про свою сім’ю і думати, як буде краще їм, а не дивитися, що скажуть про це інші.

 

– Чому, коли ти забивав гол у складі “Дніпра” у ворота запорізького “Металурга”, то дуже бурхливо його відсвяткував? Це ж твій перший клуб.

 

– Тоді в запорізькому “Металурзі” працював мій батько та він ще є рекордсменом за кількістю зіграних матчів в УПЛ, з ним недобре вчинили. Наскільки я знаю, через мене, тому що я не захотів продовжувати контракт із “Металургом” і з ним не красиво вчинили. Мене відправили тоді в U-19, я останні матчі не грав, мені сказали бігати по колу. Питань немає, я все прекрасно розумів, але ви потім ось так вчиняєте з людиною, яка все своє футбольне життя віддала клубу. Ці емоції були більше до керівництва, які були на той час, в обличчі Олександра Олександровича Томаха. До вболівальників я завжди добре ставився і продовжую це робити.

 

– Скільки особисто тобі винен “Дніпро”?

 

– Особисто мені – нуль. Коли я йшов, мене продавали в “Стандард”, то ми з Андрієм Анатолійовичем Русолом сіли та всі моменти закрили, які у нас були. Усі гроші, які були винні, то мені віддали, це була велика сума, за неї можна придбати автомобіль BMW-X5 з пробігом десь року 2015-го. Або однокімнатну квартиру в Дніпрі.

 

– Бачив у тебе в Інстаграмі, що нещодавно ти зустрічався з Матеусом, ексгравцем “Дніпра”. Про що говорили?

 

– Так, ми випадково зустрілись в Дніпрі. Питали один в одного, як справи і так далі. Матеус розповів, що він зараз у Китаї, але через коронавірус не може полетіти наразі. Розмовляли з ним російською мовою, він нею говорить добре, з акцентом, але добре знає цю мову.

 

 

bfootball.com.ua