Маркевич: В теперішніх умовах щось вимагати від президента Дніпра язик не повертається
6309
Після 7-го туру розіграшу Прем’єр-ліги Дніпро вийшов в турнірній таблиці на перше місце. Гірників дніпропетровці випереджають на один пункт. Головний тренер лідерів чемпіонату Мирон Маркевич до такого успіху своєї команди ставиться стримано, мовляв, зарано радіти, попереду ще уся боротьба.
— На початку сезону Дніпро показував явно не той футбол, який від команди очікували уболівальники. Головна причина – це зміна тренера?
— Були суб’єктивні причини. Лідери команди пропускали ігри, у мене не було можливості поставити той склад, який я би хотів. Ця проблема існує до цих пір.
— Натякаєте на коротку лаву запасних?
— Коноплянку, Матеуса – важко замінити. Ротань пропустив перші ігри. Стрініч їхав в Англію, потім повернувся. Це негативно відобразилося на потенціалі команди. Водночас, як могли, так і старалися виправити ситуацію. Якби в Лізі чемпіонів був той склад, який ми би хотіли виставити, то Дніпро пройшов би Копенгаген. Це однозначно.
— Перед тим як підписувати контракт із Дніпром, ви ставили умови по трансферній роботі клубу. Ці умови були виконані?
— В теперішніх умовах щось вимагати від президента Дніпра язик не повертається. Країна переживає непрості часи. Тому не правильно було би вимагати серйозні покупки. Сподіваюся, що у майбутньому ситуація стабілізується і ми зможемо зробити європейську команду.
— Ви довіряєте молодому Лучкевичу. Він виправдовує ваші сподівання?
— Йому тільки 18 років, у Валерія є величезне бажання грати. До речі, я ще його батька тренував, Валерій дуже схожий на нього. Можливо, Лучкевичу десь завершення атаки не вистачає. Але бажання є, решта можна надолужувати. Радий за нього, головне, щоби він не зазнався і продовжував в такому ж дусі.
— А де ви його бачите – в захисті чи півзахисті?
— Немає великого значення. Він може грати і в захисті, і в півзахисті. Це ж практична одна і таж позиція.
— Коли варто очікувати на повернення на поле Матеуса?
— До весни він не з’явиться. Це точно. У нього є проблеми із хребтом. До весни повинен відновитися.
— Яка ситуація із Коноплянкою?
— Мені б хотілося, щоби він залишився. Якщо робити серйозну команду, то таких футболістів не можна відпускати. Але це не від мене залежить, а від самого футболіста і керівництва клубу.
— Вам ще не набридли ці розмови: піде чи не піде Коноплянка із Дніпра?
— Справді, це вже набридло. Потрібно прийняти якесь рішення. Це ж і самого футболіста відволікає… Якщо він залишається, то потрібно з ним підписати контракт, оскільки його угода через рік закінчується. Тоді буду знати, що людина у нас працює і на неї можна розраховувати. Якщо є інші плани, то потрібно визначитися і я буду шукати когось на цю позицію.
— А як Євген зараз почувається? До Сен-Етьєна він одужає?
— Він отримав травму, у грі із Інтером йому додали. Думаю, скоро з’явиться на полі. Євген хоче грати, допомагати команді, є справжнім професіоналом.
— Можна назвати гру проти Сен-Етьєна ключовою на груповій стадії Ліги Європи?
— Взагалі, дивна ситуація склалася. Ми не граємо вдома, більше сидимо в літаку, ніж тренуємося. Не знаю чого боїться УЄФА в Дніпропетровську. Тут у нас давно усе спокійно, небезпеки жодної не має. Хотілося би грати вдома. Стосовно твого питання, то зі Сен-Етьєном буде визначальна гра в плані виходу в наступний раунд. Але я би не акцентував на цьому увагу. Давно уже говорив, що для нас пріоритетом є чемпіонат України. Як воно буде в Лізі Європи – побачимо. Але грати на напівпорожньому стадіоні не дуже приємно і футболісти це відчувають. Зрозуміло, що ми ставимо завдання пройти далі, але це не є головною нашою задачею.
— Уже переглядали матчі Сент-Етьєну?
— Дивився… Вони розгромно програли ПСЖ. Взагалі, це добротна команда, вона зараз вгорі таблиці. Сент-Етьєн завжди був непоганою командою. Вони втратили очки із Карабахом, тому будуть налаштовуватися на матч із нами. Ми же не зможемо виставити той склад, який би хотіли. Ще й Ротань пропускає… Ну, нічого, будемо виходити із того, що маємо.
Мне кажется наоборот играть в Лиге Европы это очень интересно!!!
Чемп-Чемпом, но как то разделять же тоже не стоит
та ну нах, если сейчас Днепру не выиграть… то когда?
где будем играть с Ильичевцем?
сервис сервисом, а я за Метеором и той атмосферой до сих пор скучаю)
кстати, зайти туда с бутылочкой пива очень даже не возборонялось)
Я так понимаю, что произошёл полный и безвозвратный отход от принципа
«Безумству храбрых поем мы славу» к « Ты ведь тлеешь, не горишь»,
что идеально подходит под вялотекучесть ФК ДНЕПР и наверняка устраивает Коломойского. Нет задач – нет проблем.
Мы жертвуем ЛЕ и КУ ради ЧУКРа. А что там?
Вы слышали от Маркевича, что у нас стоит задача выиграть чемпионат?
Это сказано не было. Так о чём Вы мечтаете и во что вы верите?
А последнее интервью МБМ, где перед матчем с Волынью он говорит, что Наши мысли уже во Франции — полное издевательство. Я так понимаю, что Маркевич учит, играя с Волынью, думать о Франции, играя с Сент-Этьеном думать об Ильичевцем, играя с Ильичевцем думаем о сборной и т.д. Это, что правильно?
А если он лукавит, блефует, говорит не то, что думает или не то, что делает на самом деле – это, что хорошо? Вы, что согласны, быть обманутыми, чтобы вами манипулировали, в конце концов, ради какого-то мнимого чемпионства?
Вобщем у меня полное разочарование во всем и во всех.
Мало того, что здесь на черное говорят белое, а на белое, черное и при этом даже пятки ни у кого не краснеют. Так еще и это…
Такой Днепр трусливый, лживый, приспосабливающийся, мне, например, просто неинтересен.
Я просто хочу заполнить свою статистическую таблицу, где в графе Задачи есть 4 пункта Европа, КУ, Суперкубок и ЧУКр.
Так вот для примера у ДК и ШД они совпадают. Это выход из группы в Европе и победа во всех остальных турнирах. У МХ скромнее – выход из группы ЛЕ и призовое место в ЧУКРе. А вот для Днепра все как-то неубедительно.
.От ИВК, как всегда, ничего.
От АВС, как всегда, пожелание выступить не хуже, чем в прошлом году, а может быть и лучше.
А вот от Маркевича…ясности нет.
Но учитывая все сказанное Вами. Ставим в ЛЕ – попадание в группу, в КУ и Суперкубке — никаких, в ЧУКРе поставим задачу в конце сезон.
И теперь главное притормозить журналюг, чтобы не приставали со своими глупыми вопросами. Они ведь не понимают, что задача она как мечта, если её вслух огласить, то может и не сбыться.
Наша задача – наш секрет.
В конце ЧУКРА узнаем
Сбылась она иль нет.
Давайте пойдем этим путем, проэкспериментируем.
По крайней мере – это может обезопасить болельщиков от излишних переживаний. Ведь важно не только научиться радоваться победам, но и уметь не огорчаться при поражениях.