– Як почуває себе футболіст, який у центральному матчі туру забив м’яч і приніс своїй команді перемогу?

– Я не буду казати про себе, що я герой. Я просто скористався моментом і забив гол – ось і все. 

– Що то була за атака, яка призвела до твого голу?

– Чесно, не пам’ятаю. Навіть ще не дивився свій гол у повторі. Тому не можу щось сказати. Це була командна робота, яку я правильно завершив. 

– Що вам казав у перерві Максимов?

– Заспокоював. Казав, що все йде добре, за планом. Головне, що прохав, щоб ми нічого не вигадували.

– Чим поясниш свою заміну? 

– Фізично я був готовим до того, щоб далі грати. Моя заміна пов’язана з тим, що в мене вже була жовта картка, і ми боялися, щоб суддя не знайшов момент, після якого я би пропускав наступну гру.

– До своєї гри у тебе є претензії?

– Звичайно, були помилки. Не помиляється той, хто не грає. Завжди є те, над чим потрібно тобі працювати. 

– Жовту картку отримав по ділу?

– Вважаю, що там картки не було. Я бачив, що не встигаю, тому не грав у суперника. Просто робив підкат, щоб заблокувати м’яч. Динамівець по інерції вдарився в мене і почав кричати. Якщо за це давати жовті… 

Потім у другому таймі був момент, коли Лєднєва б’ють по «ахіллу» ззаду, в центрі поля, а арбітр нічого за це не дає. Там момент більше тягнув на жовту картку. Але я не суддя. 

– А що ти відчував, коли арбітр пішов дивитись «телевізор», коли розглядався момент по призначенню пенальті?

– Особисто я не розумів, чому він взагалі пішов переглядати той епізод. Я знав точно, що в мене руки не було – вибивав м’яч головою дуже низько. Не бачив, кому я там і куди потрапив м’ячем. Наскільки хлопці потім казали, там була рука у Філіпова, але він її повністю до тіла притиснув. Там арбітрові не було за що зачепитися.

– Що скажеш по самій грі?

– Вона не була легкою. Перший тайм все ж таки був рівним. А другий – вже пішли заміни, ми десь «присіли» – не хотіли ризикувати і грали за рахунку. Як бачите, це принесло нам результат. 

– Що дає команді перемога над одним із своїх головних конкурентів? 

– Така перемога дає впевненість. Динамо – це завжди бренд. Вигравати такі матчі є показник того, що ти не гірші. 

– Чи вже можна казати, що Дніпро-1 подолав кризу та набирає хід? 

– Звичайно. Ми вже відійшли від тих невдалих матчів у єврокубках, та на внутрішній арені чотири поспіль гри вже виграли. Зараз у нас виїзна серія матчів, в яких ми налаштовуємо себе лише на перемогу. 


sport-express.ua