Валентин Рубчинський: Перемога над Шахтарем – найпам’ятніша за півріччя
998
Півзахисник CК “Дніпро-1” Валентин Рубчинський в інтерв`ю «Українському футболу» підбив підсумки першої частини сезону
– Зимова пауза була своєчасною для Дніпра-1?
– Ми чи не найпершими почали грати. Під кінець вже трохи «наїлися». Добре, що в кінці сезону був результат, що додавало команді натхнення.
– Що стало ключовим у сходженні Дніпра-1 нагору після жахливого старту сезону?
– Влітку прийшли в команду новачки. В них не було часу адаптуватися. Знадобився час, аби ми вивчили манеру гри один одного. Це стало запорукою виходу з кризи.
– Від’їзд Артема Довбика в Жирону сильно вдарив по команді?
– Було важко. Вся гра Дніпра-1 будувалася навколо Артема і ми повинні були вчитися грати без Довбика. Потім приїхав Олександр Філіппов і став непоганою заміною. Почав забивати, віддавати гольові паси.
– Матчі проти яких суперників вам запам’яталися найбільше?
– В цьому сезоні перемога над Шахтарем (3:1). Почали не дуже, пропустили швидкий гол, загубили темп. Потім вдалося налагодити гру, відігратися. Стало легше, зловив нашу гру і вже не віддали її.
– Дніпро-1 заходив в сезон з Олександром Кучером, але після перших матчів він подав у відставку після серії невдалих результатів. Де зламався механізм, який привів Дніпро-1 до другого місця минулого сезону?
– Я вважаю, що ми провалили збори. Готувалися в Ужгороді, але суперники були зовсім не того рівня, як Панатінаїкос. По-друге, в команду прийшли 5-6 чоловік, потрібно було зігратися, відчути ритм.
– Відхід тандему Кучер-Красніков з Дніпра-1 міг підкосити команду?
– Ми робили все, що нас просив тренерський штаб. Десь не виходило, не було результату. Хороші матчі чергувалися з поганими. Це не провина виключно Олександра Миколайовича, а всіх гравців.
– Коли ви для себе усвідомили, що настав переломний момент?
– В нас дуже хороший колектив, який не падав духом. Прийшов новий тренер, дав емоцій. Повернулися до Дніпра і пішло-поїхало.
– Вас не лякав переїзд до Дніпра, який поруч із зоною бойових дій? В Ужгороді обстановка кардинально інша.
– Із українців всі були готові їхати. Ніхто не боявся. Якщо Кривбас дома грає, чому ми не можемо?
– А от легіонери, здається, не всі були готові…
– З розумінням ставлюсь до рішення легіонерів.
– Коли матч з Олександрією затягнувся на 5 годин, не було думки, що в Ужгороді такої фігні не було?
– Було дуже тяжко грати 5 годин, але ми з розумінням віднеслись до цього. Добре взагалі, що ми в такий час можемо грати у футбол, навіть якщо це буде і 5 годин.
– Дніпру-1 довго згадуватимуть той факт, що ви перший в історії клуб, який за один сезон вилетів з усіх турнірів УЄФА. Що скажете про суперників, з якими довелося грати у єврокубках?
– Неприємно було вилітати з трьох єврокубків. В такий час потрапили, коли пішов спад в команди. Торік ми грали в групі ЛК, цього року нікуди не вийшли, а наступного разу може ще далі пройти.
В першому матчі з Панатінаїкосом ми в другому таймі провалилися, пропустили кілька контратак, а так гра була рівною. В Афінах дали бій, могли дотискати суперника, але ми багатьох гравців втратили через отруєння. Зі Славією не пішла перша гра, вони тактично та фізично нас переграли, а потім було важко з 0:3 відіграватися.
Виліт від Спартака – це вже пішов ефект накопичення. Поразка за поразкою, потім пішов тренер. На матч-відповідь виходили під керівництвом Валерія Городова та Євгена Баришнікова.
– Всередині команди не доходило до обопільних звинувачень?
– Крайнього ніхто не шукав. Всі розуміли, що звинувачувати можна тільки себе. Може, через це згодом прийшов результат.
– За своїм потенціалом Дніпро-1, попри всі негаразди, міг проходити в євроосінь?
– Якби ми грали так, як в середині чемпіонату, то могли розраховувати на успіх.
– Що такого зробив Юрій Максимов, аби витягнути Дніпро-1 з кризи?
– Пройшов час, з’явилася зіграність і пішли перемоги. Настрій покращився в команді.
– З появою нового тренера сильно змінилася гра Дніпра-1?
– Він сказав, що ми всі хороші футболісти в роботі з м’ячем. Дуже сильні в атаці, але потрібно агресивніше відбирати м’яч, додати в пресингу. Повинні грати на рівних з усіма командами в чемпіонаті.
– Особистий вплив Максимова на вас відчули на собі?
– Коли він прийшов, то з усіма провів індивідуальні розмови. Хотів дізнатися про кожного все. Який в кого характер, над якими компонентам гри потрібно додати. І це пішло на користь.
– Після такої успішної серії, на що Дніпро-1 може розраховувати в другій половині сезону?
– Якщо ми пройдемо хороші збори, не буде травм, нікого не втратимо, є всі шанси поборотися чемпіонство.
– Готові на себе взяти функції лідера, якщо взимку Піхальонок або Сваток залишать команду?
– Їх відхід буде великою втратою для Дніпра-1. Як показав приклад Довбика, за наявності рівноцінної заміни та часу, щоб зігратися, то в якості ми точно не втратимо.
– Дніпро-1 минулого сезону боровся за чемпіонство з Шахтарем та Зорею. Зараз кількість претендентів збільшилась.
– Я думаю, що боротьба триватиме до останнього туру. Тим цікавіше. Ніхто не захоче поступатися.
– Як вам рівень цього чемпіонату?
– Зараз більш-менш команди рівні. Кожна команда може зробити сюрприз супернику. Можемо обіграти Шахтар і програти Ворсклі. Так само і наші суперники можуть втратити очки. Тим цікавіше.
– Хто з команд УПЛ вас по-хорошому здивував?
– У Шахтаря з появою нового тренера покращилася організація, малюнок гри. Кривбас демонструє дуже агресивний футбол, якій досить важко протистояти. Всі захищаються та атакують. Характерна команда.
– В першій половині сезону виросла кількість вилучень. Це наслідок наявності VAR на кожному матчі?
– Гадаю, що так. Якщо без VAR могли десь щось не помітити або розцінити, як фол на жовту або взагалі нічого, то з VAR може створити оманливе враження про межу жорсткості в тому чи іншому моменті, а в динаміці все виглядало зовсім не так.
– Хто з ваших одноклубників заслуговує бути запрошеним до національної збірної України?
– Ми вже другий сезон боремося за чемпіонство і представництво Дніпра-1 могло б бути значно більшим, у нас є дуже хороші футболісти. Я вважаю, що Руслан Бабенко, Олександр Філіппов і Олексій Гуцуляк, які можуть створити якісну конкуренцію.
– Комерційний директор Дніпра-1 В’ячеслав Фрідман в інтерв`ю нашому сайту розповів, що Олександр Кучер помітив вас після першого тренування з основою. Цікаво почути вашу версію .
– Я дуже вдячний Олександру Миколайовичу, що дав мені шанс себе проявити. Спочатку я просто тренувався з першою командою і сильно не розраховував бути на перших ролях. В нас досить сильна була конкуренція. Як показав час, цей шанс я використав і хочу ставати кращим та рухатись вперед.
– Ви народилися в Луцьку, але в досить ранньому віці переїхали в академію Дніпра. Як так сталося, що Кварцяний вас не помітив?
– Я перейшов в Дніпро 12-13 років. Не думаю, що Кварцяному було діло до академії. Коли я переходив з ДЮФШ Волинь в Дніпро, мені не одразу віддали документи.
– Вам свідомо перешкоджали?
– Їм не сподобалося, що я переходжу в Дніпро. Казали, що на мене серйозно розраховують. На той час академія Дніпра в плані інфраструктури була потужнішою за Волинь, де можливості були більш скромніші.
– Досить дивно чути, що ваш перехід з Волині в Дніпро затягували, враховуючи зв’язок колишніх інвесторів обох клубів.
– Не думаю, що на рівні дитячого футболу це було принципово. В такому віці сьогодні тобі подобається футбол, а завтра можеш на щось інше переключитися.
– В академії Дніпра ви по часу перетнулися з Михайлом Мудриком. Вже тоді було видно, як далеко він може зайти?
– Міша на рік за мене старший. Він грав за команду 2001 року. Видно було вже тоді, що хлопець перспективний. Багато забивав, техніка божевільна.
– У своїй кар’єрі ви пройшли чимало випробувань. Декілька разів рвали хрести та попри все змогли про себе заявити. Як в найважчий період в життя не махнути на все рукою?
– Було дуже тяжко. Молодий хлопець не розумів, як можна півроку без футболу? Я ледь не плакав. Не знав, що робити. Не розумів, на що чекати.
– Екс-футболіст та тренер ФК Дніпро Олександр Поклонський порівнював вас з Олександром Заваровим. А з ким би ви себе порівняли?
– Не хочу вдаватися в такі порівняння. Мені імпонують багато гравців, які грають на високому рівні. Я прагну дійти до їх рівня, грати як вони. Не здавався, вірив в себе.
– Психологічні бар’єри складно було долати, коли ти заново вчишся грати в футбол?
– Така травма потребує тривалого лікування. Неприємно було дивитися, коли хлопці можуть грати, а ти ні. Засмучуєшся. І воно так тебе прибиває. Думаєш: може я вже не наздожену хлопців по рівню? Пройшов час і все стало навкруги своя.
– Що вас тримало?
– Стержень, підтримка друзів та близьких. Хлопці з U-19 говорили, що все буде добре і буду грати.
– Ви на власному досвіді зіштовхувались з таким ставленням, що вас вже банально списали та всерйоз не розраховували.
– Не без цього. Коли вже була третя травма було бажання довести всім, що вони помиляються.
– Зараз проблеми зі здоров’ям не турбують.
– Все добре. Стараюсь тримати себе в формі. Навіть під час відпустки.
– Хто з гравців сьогодення є прикладом для наслідування?
– Дуже подобається Алькантара, як він грав в Баварії. Де Брюйне, Беллінгем.
– І всі травмовані, що цікаво:)
– 🙂
– Ви граєте центрхава. На які позиції вас відряджали в якості експерименту?
– Кучер ставив мене лівим вінгером.
– А в захисті? Як Зінченко в Арсеналі.
– Потрібно володіти певними навичками та мати розуміння футболу, який був в Артети та Гвардіоли. Це не так легко. Одна справа, коли ти більшість часу граєш на м’ячі і зовсім інша, коли ти змушений оборонятися постійно.
– Комерційний директор Дніпра-1 В’ячеслав Фрідман в інтерв’ю нашому сайту критикував Руслана Ротаня за рішення не брати вас на Євро-2023. Як ви сприйняли рішення екс-наставника молодіжки?
– Цілком нормально. Руслан Петрович на мою позицію бачив гравця з іншими функціями. Це його рішення. Коли я ще був в команді, то було помітно, що можна далеко зайти на цьому турнірі. Не пощастило вийти до фіналу, але путівка на Олімпіаду – теж непоганий результат.
– В лютому вам виповниться 22 роки. Розраховуєте отримати запрошення в Олімпійську збірну України?
– Це вже вирішуватимуть тренери.
– Ви зіграли у всіх поєдинках відбору на молодіжне Євро-2025. Наскільки відрізається футбол Ротаня від того, що пропонує Унаї Мельгоса?
– Мельгоса хоче бачити більш агресивний футбол, вертикальніший. Щоб більше за спину відкривалися. Це відрізняється від футболу Ротаня. Ми швидко зрозуміли нові вимоги.
– П’ять перемог з п’яти, драматична перемога над Англією (3:2). Може скластися враження, що вас складно буде зупинити..
– Попереду чекають складні матчу Ми ще не грали з Сербією. Виїзд в Англію. Вони точно захочуть взяти реванш.
– Проти англійців було цікаво спробувати себе на фоні однолітків, які на провідних ролях в клубах АПЛ?
– Було дуже цікаво зіграти. Старалися, щоб вони не обігрували нас один в один. В цьому компоненті вони дуже сильні. Зіграли на контратаках, забили три голи і виграли ту гру.
– Після того, як Англія відіграла 2 м’ячі не було в думках грати на утримання рахунку?
– Англійці нас притиснули. Ми не відходили від свого ритму. Грали до кінця, не дивлячись на результат. Хотіли грати в свій футбол з першої та до останньої хвилини.
– Звідки були сили бігти на 94-й хвилині?
– В Кощицях весь стадіон нас підтримував. Це додавало сил битися до кінця. Я зіграв там багато матчів з Дніпром-1 у єврокубках. Можна сказати, що почували себе як вдома.
