– Юрію Миколайовичу, Дніпро-1 у порівняння з минулим сезоном не впізнати. Команда вилетіла із трьох єврокубків, у чемпіонаті справи йдуть також не кращим чином. Що сталося з командою?

– На жаль, Андрій Анатолійович Русол помилився у виборі тренерського штабу. Будемо розбиратись, чому так вийшло. Я абсолютно довіряю Русолу, але вибір Кучера та Краснікова був пов’язаний лише з тим, що вони привели з собою футболістів Металіста, а Дніпру-1 тоді дуже не вистачало гравців. 

Кучера і Краснікова ніхто не запрошував, вони прийшли самі, пообіцявши привести з собою гравців. Була повна безвихідь перед неповною безвихіддю. Начебто вони і врятували тоді Дніпро-1, але нам довелось грати за їхніми правилами.

– Але ж ви і Металіст врятували, заплативши певну суму за Кучера та футболістів.

– Саме так. Це була така собі хитра угода, але я із самого початку не вірив у Кучера і Краснікова. У той час я із своїм сином Максимом пішов на фронт і ми фактично усунулись від прийняття рішень в Дніпрі-1. 

Скільки ви знаєте власників, співвласників, президентів футбольних клубів України або їх близьких родичів, які за ці півтора роки приймали участь у бойових діях на нулі? 

Президент СК Дніпро-1 Максим Береза перебуває на нулі. Творець СК Дніпро-1 Юрій Береза, тобто я, півтора роки пробув на нулі. У мене навіть донька воює у званні старшого лейтенанта. Ми з Максимом не могли розірватися між війною і футбольним клубом. 

Русол мав абсолютний карт-бланш від мене і Максима. Нам було за великим рахунком не до футболу, треба було займатись батальйонами «Дніпро-1». Максим взагалі витратив майже всі наші фінансові заощадження на спорядження батальйонів, які пробули на нулі півтора року.

– Але в першому своєму сезоні у Дніпрі-1 Кучер привів команду до срібних медалей УПЛ.

– Кучер завоював з Дніпром-1 срібло лише завдяки багажу Йовічевича, який він заклав, хоча в мене й неоднозначне ставлення до Ігора після його відходу у Шахтар. Кучер просто підтягнув футболістів та розставив їх на потрібні місця. Саме завдяки напрацюванням Йовічевича Кучер і вискочив з Дніпром-1 на друге місце. Це правда.

– Що ви можете сказати конкретно про Кучера?

– Після програшу АЕКу (Ларнака) у минулому сезоні я намагався поговорити з Кучером, але мені здалося, що цей молодий чоловік якийсь неадекватний. У мене з усіма тренерами було абсолютне порозуміння і контакт, але не з ним. Я ставив йому футбольні питання, а у відповідь він ніс якусь нісенітницю. 

Після цього я йому ні разу не телефонував, а спілкувався тільки з гравцями. Русол мені потім сказав: «Якщо ви довіряєте мені, то повинні довіряти й тренеру». Я відповів, що зрозумів і більше не буду втручався у справи. Можна сказати, відійшов у бік і спостерігав зі сторони.

Був момент, що я не витримав і сказав Русолу: «Ви вже щось робіть [із Кучером]», але він відповів, що є контракт і його потрібно дотримуватись. Я поставив питання: «А хто буде компенсувати втрату єврокубків?». У нас зараз буде дуже багато фінансових питань до Русола стосовно вильоту із єврокубків. 

Як виявилось, Кучер – це не тренер, а футбольне нещастя. Пара Кучер – Красніков – основні винуватці вильоту Дніпра-1 з єврокубків. Я не вірю в їхній тандем. Вони люди зовсім іншого направлення. 

– Що ви маєте на увазі?

– Це обкладання футболістів податками або грають тільки ті гравці, агенти яких знаходяться в орбіті Краснікова. Це металічне нещастя імені Ярославського. 

– Але ж Красніков вважається топ-менеджером. У Металісті він збудував сильну команду в 2012 році. 

– У нього може бути успіх тільки в тій команді, де є мільярди. А у всіх інших клубах буде просто дурилово. Красніков – це гравець великих грошей, але рано чи пізно це закінчиться. 

– Розкажіть, як відбулась відставка Кучера?

– Я давно чекав його відставку і видихнув з полегшенням, коли вона відбулась. Якби Кучер пішов хоча б на дві-три гри раніше, то, як мінімум, Спартак (Трнаву) ми б пройшли. Зараз я повернувся в Дніпро-1, команда в багатьох аспектах розібрана, але перспективи у нас з’явились, тому що ми нарешті звільнились від цього нещастя.

 

– Дніпро-1 закрив фінансові питання перед Кучером і Красніковим?

– Так.

– Чи правда, що місце спортивного директора замість Краснікова займе Євген Селезньов?

– Ми з ним переговорили, у нас були певні непорозуміння, проте можу сказати точно: Селезньов буде в команді, але ми поки що в процесі пошуку його посади. Ми зараз закладаємо фундамент того, як Дніпро-1 буде функціонувати майбутні десять років, і Євген у цьому проекті є. 

Двері нашої команди відкриті для всієї плеяди талановитих футболістів, які хочуть реалізувати себе на посаді менеджерів, тренерів, адміністраторів тощо.

– А хто тоді буде спортивним директором?

– Русол. Він і так курував цю посаду.

– Хто буде головним тренером Дніпра-1? Я чув, що іспанські спеціалісти відмовились.

– Зараз команду тренує Валерій Городов, якому я абсолютно довіряю. Нам потрібен тренер, який відчує потенціал команди і бачення нашого футболу. Від мрії про гру Дніпра-1 у Лізі чемпіонів на «Дніпро-Арені» ніхто не відмовлявся. У нас все попереду. Це все що я можу сказати стосовно вашого питання по тренеру. Більш конкретно я зможу повідомити, коли настане якась ясність.

– Завдяки кому відбувся трансфер Довбика в Жирону?

– Звичайно, завдяки Русолу. Я його можу звинувачувати в багатьох моментах, але Андрій Анатолійович – головний двигун Дніпра-1, а не Красніков, Береза чи Коломойський, як деякі придумують. Слава Богу, в нашій команді є Русол. 

Це один із найкращих футбольних функціонерів України з великим майбутнім. Він розумна і сильна людина. Русол – абсолютний патріот дніпровського футболу. З ним у нас велике майбутнє і при ньому гімн Ліги чемпіонів буде звучати на «Дніпро-Арені». 

Що стосується Довбика, то Артем виконав свою місію у Дніпрі-1. Він ‒ патріот, великий футболіст і на 100 відсотків порядна людина. Довбик перепідписав контракт з Дніпром-1 і дав рідному клубу заробити на трансфері.

– Чи правда, що до Піхальонка був інтерес з боку Жирони?

– Піхальонок є основою Дніпра-1, один із стовпів нашого клубу. Він ще підніме трофей над своєю головою з нашою командою, повірте. Піхальонок зараз нікуди не йде, він не продається!

– Яка ціль стоїть перед Дніпром-1 у цьому сезоні?

– По-перше – це відновлення команди. Нам потрібно пройти потрясіння, яке ми отримали від виступу в єврокубках. Найголовніше – це зробити правильні висновки. 

– А конкретне завдання є?

– Звичайно, це потрапляння в топ-3. Нижча позиція для Дніпра-1 – це вже провал.

– Багато вболівальників переживають за майбутнє Дніпра-1 через арешт Ігоря Коломойського.

– В Ігоря Валерійовича одна доля, а в Дніпра-1 – інша. Він прибув у суд у спортивному костюмі БК Дніпро і ФК Дніпро. СК Дніпро-1 там не було. 

– Але чутки різні ходять. Багато людей саме Коломойського вважають неофіційним власником Дніпра-1.

– Я вже ці чутки п’ять років слухаю. Нехай Ігор Валерійович займається вирішенням своїх проблем, у нього дуже сильна адвокатська група, а ми будемо займатись своїми справами. 

– Що ви думаєте про Коломойського, як про людину?

– Розкажу одну історію. Я звертався до Ігоря Коломойського з проханням допомогти батальйону «Дніпро-1». На жаль, він не допоміг. Після цього я перестав йому телефонувати.

– Чому не допоміг?

– Він змінився в багатьох речах. Це його право. Ми рухаємось різними шляхами.

– Чи збирається Дніпро-1 повернутися в Дніпро цього сезону?

– Повернемося, але великою проблемою буде вирішити питання з легіонерами. Вони можуть не захотіти їхати в Дніпро. Іноземці спочатку говорять одне, а у підсумку роблять інше, прикриваючись положенням ФІФА. Це дуже складне питання. Але я їх не звинувачую, я звинувачую у цьому тільки одну людину – плішивого пі##ра путіна, який продовжує агресію. 

– Чого нам очікувати на фронті до кінця року?

– За три місяці ротації батальйон «Дніпро-1» убив більше п’ятисот пі##рів і скалічив близько двох тисяч. Ви тільки уявіть, скільки ми їх поклали. Наші втрати суттєво менші. Найбільша проблема – пі##рів дуже забагато. Але ми їх вбивали, вбиваємо і будемо вбивати, поки не звільнимо нашу землю. Наостанок, через ваш сайт хочу звернутися до українських футболістів.

– Будь ласка.

– Слава богу, що чемпіонат взагалі проводиться. Я знімаю капелюха перед воюючою країною, яка може дозволити собі футбол у такий скрутний час. Але кожен наш футболіст та спортсмен повинен чітко зрозуміти, що він у будь який момент може змінити комфортну роздягальню та поле на окоп. 

Тому, коли вони представляють нашу країну на міжнародних змаганнях, треба викладатись на 100 відсотків, а не відбувати номер. Футбол – це один із майданчиків, де можна звернутись до світової спільноти і сказати, що у нас йде війна, нас убивають. Спортсмени – це амбасадори нашої країни у світі.

Тому на сьогоднішній день футболісти це ті самі солдати і якщо вони не хочуть гідно грати, то повинні бути готові змінити тих хлопців, які зараз сидять в окопах. Кожен сантиметр нашої землі звільняється українською кров’ю, яку проливає український солдат. Якщо не буде української держави, то не буде ніяких спортивних клубів і футболу. Не забувайте про це. Дякуйте нашим Силам Оборони за кожен день, який ви проживаєте. Слава Україні!

– Героям слава!

ukrfootball.ua