Юрій Беньо: Команді – респект!
— Результат приємний. Це «Дніпро-1» такий сильний чи «Чорноморець» не увійшов в сезон?
— З боку могло здатися, що гра була легкою, хоча насправді так не було. Все, що запланував тренерський штаб, гравці втілили на поле. Єдине, бракувало реалізації, коли на перших хвилинах створювали багато моментів. Було помітно, що хлопці дуже квапилися через велике бажання забити перший гол. Можна було спокійніше зіграти в останній стадії – тоді б було легше вести гру. А коли багато створюєш та не забиваєш, завжди чекаєш, що суперник може покарати. Тим більше, що в них багато було стандартів. Можливо, великої небезпеки й не було, але хотілося тримати гру постійно під своїм контролем. Ще раз скажу, що все заплановане вдалося, тож респект команді.
— Ви зробили декілька змін у стартовому складі. Перебуваєте ще у пошуку оптимального складу?
— Ні, пошуку немає. В нас є група футболістів, на яких ми розраховуємо. Зараз є можливість у тренерського штабу в залежності від плану на гру проводити ротацію. Збори ми пройшли не всім складом, але зараз футболісти додаються, і вже є конкуренція, вибір.
— Наскільки важко було налаштувати команду на цього суперника?
— В нас були такі побоювання, але водночас розуміли, що це перша гра вдома. Футболісти скучили за домашніми трибунами, глядачами, і багато хто хотів себе проявити. Добре, що так сталося, і це хвилювання передалося в моментах, коли не могли їх реалізувати. Усі дуже хотіли себе проявити, особливо гравці атаки. Вони багато працювали, створювали, але надмірне бажання іноді заважало.
— Наскільки незвично було на лавці запасних без головного тренера? Він хвалив роботу тренерів, мовляв, що вони таке сказали Адамюку…
— Він розібрався на стандарті та забив гарний гол. Можемо його похвалити. А тренер був поруч й тримав руку на пульсі. Все було під контролем.
— Крім нереалізації, були моменти у грі, які вам не сподобалися?
— Обов’язково таке завжди є. Тим більше що зараз лише початок сезону. І дуже багато, над чим будемо ще працювати. Ми розуміємо, з яким суперником грали – багато молодих футболістів, для яких це перший досвід у Прем’єр-лізі. Роботи ще багато. Важко, що не всі футболісти пройшли з нами повні збори. Тому нам потрібен час, аби привести всіх до спільного знаменника.
— Коли можна очікувати повернення до ладу Лучкевича?
— Лікарі кажуть, що травма потребує тижня. Подивимось, чи зможе він готуватися на «Маріуполь». Бажання в нього є, він хлопець бойовитий та завжди рветься у бій. Але є лікарські вердикти.
— Наскільки Джурасек та Русин адаптувалися та відчувають тренерські задуми?
— Так, ви вірно підмітили – потрібен час. Джурасеку у дечому легше, тому що він був в ігровому тонусі. А Русин майже 8 місяців не грав в основному складі. Пам’ятаємо, як у схожій ситуації важко було Довбику. Русину зараз так само важко, хоча на тренуваннях він працює на повну. Йому просто потрібен час. Декому потрібен час, аби зрозуміти наші вимоги, а декому – щоб набути оптимальної форми.
— Повернення Дубінчака – це дуже крута опція? Чекали на нього?
— Так, чекали, хоча сподівань було небагато, і розглядали вже різні варіанти. Ви ж бачили, що ми і схему іншу використовували, відштовхуючись від наявних футболістів. Зараз можемо вже тактичні варіації робити.
— На ваш погляд, є сьогодні герой матчу?
— Є. Команда!
По нашим персоналиям: Пиха однозначно лучший+разпочинился голом.Дуба-сыграл на своём приличном уровне, причём от флажка до флажка, и мотивация вся при нём(тоже были сомневающиеся).Назик понравился, Джурасек, несмотря на много ошибок+ЖК-тоже.Видно, что есть потенциал.Вовка на старости лет выдал шедевр.Та все молодцы.Как здесь писали коллеги: как в лучшие годы Рамоса-спокойно обыграли на классе.Согласен с предыдущим коллегой: проблемы в защите никуда не делись, хоть сегодня они и сыграли без особого напряга вместе с Пастом.Желаю ребятам и ТШ хорошего настроя на Марик, который просто обязаны выносить, чтоб сразу застолбить ТОП-3, тогда и психологически будет в разы легче, тем более, что нам раздают в этом плане шикарные авансы.
Извините, что я пишу об азах, но некоторые здесь так и думают — «опять эти недовольны!» Но если часть болельщиков считают «моряков» фанерными манекенами, то почему весь 1-й тайм Дн-1 мучился при попытках организовать атаку? Почему нервничала защита, от неуверенности катающая мяч между собой (по методу Логинова? — катание это его «конёк»)?
Читая комментарий тренера, мы видим, что и ТШ видит эти же проблемы команды, как задачи на ближайшие игры. Ведь с более мастеровитыми командами будет совсем другая игра. Вот это я всегда представляю после таких «выдающихся» побед — одной левой. Игру фактически сделала полузащита. Поэтому не выношу таких бездумных восторгов.
Про автоматически начисленные суркисне 6 очей в таблице — вообще молчу. Для остальных «участников регаты» — это тоже мальчики для битья…
От матчей с такими командами — никакого прока, ибо мастерство растет только в схватке с соперником, который тебя сильнее. А тут же — даже никто не сопротивляется. Это все равно, что фанерные манекены расставить на поле...(
Павелкин, видимо, уже заготовил кандидатуру. Жаль, если это тот, кто всю жизнь ходил вокруг да около титулов. Но так ничего и не выиграл. А теперь на старости лет хочет «посидеть» в кресле главного тренера страны…
Ровно к нему отношусь, но не верю в «постсоветских» тренеров. И дело вовсе не в эйджизме: просто их время прошло…
Не срослось?
Команда провела хороший матч с Десной и вполне притендовала на ничейный результат.
А некоторыми моментами и переигрывал Десну и в меньшенстве.