Домарацький: Намагаюся не підвести партнерів
— Наскільки ти задоволений вчорашньою грою та тим, як вдалося витримати 90 хвилин?
— Радію з того, що вдалося забити два м’ячі, але, в цілому, грою задоволений не повністю. Були помилки, і є, над чим працювати. Утім, вважаю, що бути незадоволеним собою та прагнути до кращого є цілком прийнятним. Витримати повний матч було непросто. Два дні тому в нас було велике навантаження, і ноги не були свіжими. Тому десь після 70-ї хвилини відчувалася втома, але вдалося витримати до кінця матчу.
— Склади у контрольних матчах виглядають достатньо стабільно, але ти виходив вже у декількох варіантах. Наскільки легко дається налагодити взаємодію з різними партнерами?
— Мені дуже приємно грати з будь-якими партнерами. Усі розуміють, що я у команді є новою людиною, і намагаються підказати та допомогти. За рахунок їхніх підказок стає легше грати.
— У молодіжному складі ти грав здебільшого у центрі поля, а тут тебе випускають на фланг. Наскільки є звичною ця позиція?
— Так, у молодіжці я граю в середині, а тут – вінгера. Але раніше я також грав на фланзі також, тому ця позиція не є для мене новою. На ній грав і в академії, і у U-19, тому почуваюся нормально.
— Тобі довіряють виконання багатьох стандартів, причому ти робив це і в офіційних матчах…
— Так, тренерський штаб вирішив, що я буду серед тих, хто подає. Це – велика відповідальність, і я намагаюсь вкластися максимально у цей компонент, адже зі стандартів приходить багато голів, виникають небезпечні моменти. Намагаюсь виправдати довіру. На тренуваннях ми багато уваги приділяємо стандартам як в атаці, так і в обороні. Це дуже важлива частина гри.
— Працювати з основним складом ти почав ще наприкінці осені, але повноцінний тренувальний процес відчув лише зараз на зборах. Як тобі він?
— Безумовно, я дуже радий, що є можливість поїхати з першою командою на збори, і вдячний тренерському штабу за наданий шанс. Дуже цікаві тренування, для мене це нове. Раніше не мав досвіду працювати на тренуваннях такого типу. Завжди цікаво і хочеться якомога швидше все засвоїти. Плюс партнери не дають можливості розслабитися, вимагають максимум, тому й сам працюєш з повною відданістю. Все це допомагає рости і ставити дещо краще.
— Партнери не дають розслабитися – це у доброму сенсі?
— Звичайно. До помилок ставляться суворо, але все розуміють та намагаються допомагати. Ти все це бачиш і, у свою чергу, намагаєшся їх не підвести та менше помилятися.
— А як почуваєшся у спілкуванні з більш досвідченими партнерами?
— Тут теж все добре. Ми обговорюємо якісь ігрові моменти, йде нормальне робоче спілкування.
— До основного складу, як ми вже казали, ти потрапив восени. Вашу групу молоді тоді взяли через хворобу багатьох гравців основи. Наскільки ти був готовий до такого несподіваного розвитку подій?
— Ти завжди працюєш з думкою про те, що колись випаде шанс, і ніколи не знаєш, коли саме це може трапитися. На тренуваннях намагаєшся працювати над своїми слабкими якостями, щоб бути готовим якомога швидше влитися до першої команди і щоб не було дискомфорту на тренуваннях.
— Ти голосно заявив про себе яскравим голом у ворота «Шахтаря». Зараз, оглядаючись на декілька місяців назад, можеш сказати, наскільки той епізод став важливим для тебе, для відчуття впевненості, для сприйняття тебе оточуючими?
— Для мене особливо нічого не змінилося. Зрозуміло, що голи надають впевненості, але якщо б не вірив у власні сили, не забив би такий м’яч. Можливо, більше стало реакції оточуючих, а у мені нічого не змінилося. Працюю таким же чином і намагаюся ставати краще.
Будет любопытно понаблюдать за его развитием, во всяком случае парень уже сумел выделиться играя за взрослых и не портя каши, как минимум…
Это все дается с рождения, в том числе и желание этим заниматься это и есть талант.Он либо есть либо его нет.Спортсмен может натренеровать практически все.Но природные данные натренеровать невозможно.Они или есть или их нет.
Давайте я вам приведу пример.Вы, как я знаю, музыкант.Так вот, человек не наделенный от природы(Бога) музыкальным слухом никогда не сможет петь под гитару, сколько бы он трудился.Он просто не «слышит».
Талант Марадонны это не только координация, скорость, резкость, техника обращения с мячем это еще и не возможность отказаться от футбола.Как сам Диего не раз говорил.Его сотворил Бог для того что бы ИГРАТЬ в футбол.Не РАБОТАТЬ а ИГРАТЬ.И относился он к футболу не как к РАБОТЕ а как к ИГРЕ.И «руку Бога» исполнил ИГРАЯ а не работая.
Работа может сделать из плохого игрока(музыканта) хорошего игрока(музыканта) но никакая работа не зделает из Доморацкого Марадонну а из Сольери Моцарта.
Если б не кышнули Кравченко с Коркишкой — так и сидел бы он в том дубле, как сторож на складе…