В болотному трясовинні безбарвного матчу Дніпро-1 програв конкуренту за призові місця; результат вирішила одна помилка від Хайнера. У команди було більше тайму, щоб виправити становище, але за такої гри вона могла хіба пропустити вдруге.

 

Головні події матчу

0 хвилина. Через проблеми з набором форми у Амаша лівим захисником вийшов Каплієнко. У воротах дебютував Рибак – ймовірно, Валеф був покараний за помилки у матчі проти Олександрії. Бланко витіснив з позиції центрхава Рубчинського, який поки теж далекий від оптимальних кондицій. Сарапій пропускав гру через дискваліфікацію, тож місце центрального захисника поруч зі Сватком зайняв Адамюк. Довбик, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, вийшов у стартовому складі.

 

12 хвилина. Команди обмінюються першими ударами з-за меж штрафного. У Динамо Кабаєв влучає в захисника, і рикошет гасить силу удару, а у Дніпра-1 Пеглоу відправляє м’яч низом прямо до рук Нещерету. Гра проходить в низькому темпі, рясніє порушеннями правил – ще й Кривушкін свистить за першої-ліпшої нагоди. Обережна гра з обох боків, насамперед з боку Динамо: кияни віддали м’яч Дніпру-1 та зустрічають суперника здебільшого пасивним середнім блоком з поодинокими спалахами пресинг-дій. Дніпро-1 намагається скористатись простором і швидко долати середню третину поля. Ось і цю атаку з ударом розпочав Сваток, але не довгим пасом, а середнім, відданий він був на Довбика низом, глибоко з чужої половини поля. Динамо не поспішало пресингувати капітана дніпрян, маючи низьке розташування на полі після стандарту: з форвардом на сороковому метрі.

 

19 хвилина. Хвилини підвищеної активності від Динамо – кілька стандартів подали кияни, але жодної загрози воротам Рибака не створили. Сам Рибак невпевнено зіграв на одному з навісів, начебто зробив крок вперед на вихід, але далі не пішов. Як це часто бувало і з Валефом, потенційно голкіперський верховий м’яч головою зіграв Хайнер. Гуцуляк отримує ушкодження задньої поверхні стегна і поступається місцем на полі Підлепенцю. Олексій продовжує страждати від численних травм.

 

20 хвилина. Непоганий підхід до чужих воріт у виконанні Дніпра-1. Провідну роль в цій атаці зіграв Пеглоу. Отримавши пас від Адамюка, він одним рухом розвернув суперника і вирвався на оперативний простір. Це дозволило команді провести атаку лівим флангом, звідки той-таки Пеглоу віддав пас в штрафний на Підлепенця, але той згаяв забагато часу і заплутався в ногах захисників Динамо, так і не завдавши удару.

 

21 хвилина. Хайнер (!) віддає поперечну передачу на Бабенка (!) в центрі поля. Той не очікує такої передачі, а до м’яча рветься Буяльський. Руслан грає в м’яч, Буяльський симулює і випрошує для Бабенка попередження. А тим часом в напрямку чужих воріт відносно вільним стояв Довбик, можна було зіграти на нього, замість того щоб підставляти партнера, коли з-за його спини вже вибігає суперник.

 

22 хвилина. Найкращий момент Дніпра-1 в матчі. Попов привозить неприємності своїй команді недолугим пасом, Каплієнко грає вперед в один дотик, а Пеглоу виконує витончену передачу п’ятою на Довбика, відрізаючи одразу двох суперників. Артем наближається до штрафного і точно віддає в центр на Піхальонка, а Піха… не влучає по м’ячу 🙁

 

23 хвилина. Пеглоу розганяє ще одну атаку Дніпра-1 – дуже вдало виходить у бразильця ловити суперників на зустрічному русі. Дніпряни знову мають оперативний простір в центрі поля завдяки одній вдалій дії Пеглоу, але Піхальонок не зміг запустити в прорив Довбика – передачу врозріз перехоплює захисник.


34 хвилина. Малюнок гри не змінюється, Дніпро-1 більше грає з м’ячем та шукає шляхи до воріт суперника. Непогана комбінація вдається команді після перехоплення Підлепенця на чужій половині. Хайнера вивели під навісну подачу, Пеглоу отримав м’яч у напівколі, і замість гарячкової спроби удару, яка б майже напевно не пройшла, віддав тонкий пас всередину штрафного. Але Підлепенець знову там заплутався і не зміг довести епізод до удару.

 

41 хвилина. Гол. Каплієнко вкинув м’яч із аута на Піхальонка, той в один дотик відкинув назад на Сватка, але як для такого технічного гравця зробив це невдало: м’яч стрибав по газону замість того, щоб котитись. Через це Сваток, на якого почав чинити тиск суперник, не зміг зіграти в один дотик, йому довелось розвернутись лицем до своїх воріт і зіграти на Рибака. І знову цей пас був невдалим – м’яч котився занадто слабко. Тим не менш, Рибак впевнено розібрався в ситуації, і під пресингом Ваната точно зіграв на Хайнера. Динамо несподівано увімкнулось в командний пресинг, чого в першому таймі за ними майже не спостерігалось: підтисли на фланзі Підлепенця, і загалом в зоні м’яча опинилось п’ятеро киян. Сваток відскочив з центральної зони у кут поля, суперник за ним не пішов, і Хайнер мав би зіграти туди – під дальній винос. Але бразилець повторив ситуацію з підставою для Бабенка як в моменті з його попередженням, тільки пас цього разу був ще більш неточним. Буяльський перехопив м’яч на лінії штрафного, приборкав його вже всередині і завдав точного удару в дальній кут. Серія з кількох маленьких помилок та однієї великої призвела до того, що Динамо відкрило рахунок всупереч логіці гри і абсолютно на рівному місці – нічого не віщувало небезпеки воротам Рибака, а Динамо за тайм не спромоглося створити бодай напівмоменту.

 

Перерва

В цілому за грою тайм можна записати в актив Дніпру-1. Динамо свідомо віддало м’яч та територію супернику, і дніпряни як могли намагались скористатись ними. Створити вдалося не так багато, але порівняно з киянами доробок був доволі суттєвим. Та все ж таки команді не вистачало інтенсивності гри та швидкості в атаці, якось наче флегматично дніпряни грали одну з найбільш важливих ігор чемпіонату. Бракувало і потужності в центрі поля, більш впевненої гри на підборах. До того ж все зіпсував гол, після нього стало очевидно, що на другий тайм Динамо так само запакується на своїй половині, і здолати їхню оборону буде вкрай складно. Пеглоу був найкращим гравцем на полі в складі обох команд в першій половині гри. Хайнера замінив Пасіч.

 

49 хвилина. Дніпряни роблять в цьому епізоді те, що мали робити протягом всього другого тайму: Бланко виграє підбір, Пеглоу та Каплієнко розігрують фланг, пас в штрафний на Довбика, скидка – і удар Пеглоу в один дотик. Динамічна атака – на жаль, ледве не єдина така в другому таймі.

 

55 хвилина. Дніпро-1 відбирає м’яч в центрі поля і проводить відносно швидку атаку, але гравці тупцюють на межі штрафного, не знаючи куди той м’яч засунути. Ніхто не бере на себе відповідальність ні на удар, ні на спробу дриблінга всередину штрафного. Різкості, швидкості бракує – так само, як і в першому таймі.

 

63 хвилина. Амаш міняє Каплієнка. Забагато почав пороти лівий захисник Дніпра-1, коли команді знадобилась його постійна участь в позиційних атаках.

 

65 хвилина. Перший момент біля воріт Дніпра-1 окрім голу, який привезли собі самі: молодий Царенко відбирає м’яч в центрі поля у Бланко, обігрується з Ванатом, добігає до штрафного і пробиває з його меж в ближній кут – Рибак на місці. І одразу після кутового в штрафному дніпрян спалахує паніка: Вівчаренко набігає на неточну подачу з протилежного краю штрафного, виконує простріл, Ванат намагається забити п’ятою, але Сваток на пару з Рибаком ліквідують загрозу. Ванат був у офсайді, тож гол не був би зарахований, навіть якби він стався. Інше питання – як може форвард суперника лишитись наодинці посеред штрафного, коли це стандарт, і захищається буквально вся команда?

 

79 хвилина. Момент у Довбика після передачі від Піхальонка, але Артем забагато разів прибрав суперника на замахах замість того, щоб завдати нарешті удару. Дніпро-1 поступово помирає в фізичному плані: здувся Пеглоу, помиляється Піхальонок, немає різкості у Довбика. Амаш хоч і свіжий, теж часто грає невпопад. Динамо чинить тиск в центрі поля, максимально ускладнюючи супернику побудову атак, і у Дніпра-1 мало що виходить у другому таймі. Майже нічого, якщо бути чесним.

 

82 хвилина. Бланко в неігровому епізоді наступає шипами на ногу Буяльському. Той влаштовує кінокомедію, симулюючі “пекельні борошна”, але питання до аргентинця: нахіба таке робити? Арбітр дуже лояльно себе повів в цьому епізоді. Незважаючи на огидний цирк шапіто від Буяльського, Бланко цілком заслужив на вилучення своїми безглуздими діями. А гравцю Динамо особисто я дав би жовту після того, як він підвівся на ноги й побіг. Дуже шкода, що у футболі немає практики карати гравців за “домальовки” навіть в тих епізодах, де рішення ухвалено на користь їхньої команди.

 

86 хвилина. Контратака у Динамо – Рибак рятує дніпрян від голу, відбиваючи удар Буяльського впритул.

 

90+5 хвилина. Останній шанс зрівняти рахунок у Дніпра-1: Адамюк пробиває головою після подачі Танчика, але Нещерет в стрибку забирає м’яч.

 

90+8 хвилина. Довгий винос м’яча виводить Раміреса сам на сам з Рибаком, але Влад знову справляється в дуже складній ситуації і ногою відбиває м’яч, спрямований в дальній кут. На додачу до питання про дещо лояльне до Дніпра-1 суддівство: звідки в цьому матчі взялись аж сім доданих хвилин? Буяльський отримує червону картку після фінального свистка – було б добре, якби отримав і дискваліфікацію. Наразі це найкращий гравець в складі киян, і його відсутність в якомога більшій кількості матчів піде на користь суперникам Динамо, а отже, і нам.

 

Висновки

1. Команда не має чітко поставленого механізму для виходу з оборони під пресингом. Це показали матчі з АЕКом, якому вдалося навіть без фанатичного пресингу нейтралізувати атакувальні активності Дніпра-1 за рахунок того, що м’яч переважну більшість часу лишався на його половині поля. А ще був Вадуц восени – два катастрофічних матчі за малюнком гри. В УПЛ мало хто може грати настільки агресивно, як Вадуц, або настільки організовано, як АЕК, але от гол Динамо в цьому матчі – щось середнє між цими двома моделями. Чому команда, маючи Довбика попереду, віддає перевагу ризикованим розіграшам на власній третині поля замість довгих передач? Довга передача хоча б змінює зону подій на полі: вони відсуваються подалі від наших воріт, а там відскок, підбір, аут, стандарт – вже й атака якась є. Це точно краще, ніж стабільно привозити моменти на свої ворота власними ж розіграшами м’яча.

 

2. Бабенко та Рубчинський провели феноменальну як для них осінь, але тримати такий високий рівень гри постійно вони не в змозі. А це, на секундочку, двоє з трьох основних гравців центра поля. Навіть з Русланом в найкращих кондиціях дизбаланс трійки півзахисту був помітним: Бабенко гравець профайлу іншого Руслана – Ротаня, а не чистий опорник. Ротань за рахунок свого таланту та величезного досвіду все-таки грав опорника у Рамоса, але ж маючи поруч бульдога Канкаву… Ідеальний баланс у півзахисті ми мали за часів Йовічевіча: опорник Ігнатенко, рухливий універсальний Джурасек та атакувальний хав Піхальонок. З тієї трійки в наявності Піха, Джурасека принаймні за профайлом замінив Рубчинський, а от замість Ігнатенка у нас гравець зовсім іншого плану, на якого, як здається, покладено забагато обов’язків. А заміни немає.

 

3. Бланко виглядає дещо переоціненим гравцем. Це дивно, коли один і той самий гравець грає то вінгера, то центрхава – дві позиції, між якими спільного приблизно нічого. Домінго прекрасно утримує м’яч на веденні, але це мало що дає команді, як і десяток назбираних за матч фолів в кілометрі від воріт суперника. Завдання креативного гравця на полі – просувати свою команду до більш вигідних позицій для гарної атаки та загрози чужим воротам, а не знущання над суперниками. З пасом далеко не завжди все у нього гаразд. Загалом відчуття таке, що він міг би принести команді більше користі, якби тренерский штаб знав, як його правильно використати, та інтегрував аргентинця в певні командні механізми. До речі, десяток фолів наближає не команду до голу, а самого Бланко до травми.

 

4. Голкіпер. Проблеми Валефа загальновідомі не лише читачам цього тексту, а й усім нашим суперникам: він не грає на виходах і не керує діями захисту. Триндіти повсякчас, як Сарнавський – то зайве, але й мовчати цілий матч – не гаразд. Рибак зіграв перший матч за Дніпро-1, одразу проти сильного суперника, і показав себе добре. Нічого не привіз, кілька разів врятував, не мовчав – от тільки гру на виходах перевірити особливо не було нагоди. Можливо, Влад отримає шанс в якості основного кіпера – принаймні він виглядає більш збалансованим гравцем, ніж Валеф, у якого занадто великий розрив між сильними та слабкими якостями.

 

5. Не нав’язую нікому свою думку і буду радий помилитись, але скидається на те, що наша боротьба за чемпіонство… не те що завершена, але має небагато шансів на успіх. Деякі з причин цього описані вище, але є ще одна: ця команда емоційно не готова битись за титул. Фактор надмотивації час від часу творить дива в спорті, і шлях Дніпра в Лізі Європи-2015 тому прямий доказ, але у Дніпра-1 зразка 2023 цього фактору в активі немає. Дещо шокує, коли гравці, що ніколи не вигравали жодних титулів, не виказують жаги до перемоги та не чіпляються зубами за свій шанс, але це так. Коли за півгодини до кінця гри приходить думка, що далі можна не дивитись, бо все одно нічого не буде – такі команди не стають чемпіонами.

 

Без вогню в очах і здорової спортивної агресії дуже важко переломити хід невдалого матчу проти сильного суперника. Бувають програні матчі, коли команді нічим дорікнути, і гіркота поразки змішана з усвідомленням, що зробили все можливе, але це не той випадок. Не все можливе зробили, не всіх зусиль доклали, не всі внутрішні резерви задіяли. Можна скаржитись на роботу тренерського штабу і загалом хаотичну реалізацію всіх процесів у клубі, але коли гравці виходять на поле, вони мають відповісти собі на питання: для чого? Для чого все життя займатись футболом, щоб у вирішальний момент безпорадно злити матч конкуренту і повідомити, що грали непогано? Лише за одну зарплату? Ну так тоді й результат буде відповідний.

 

 

Lexa, спеціально для FCDNIPRO.COM