Ігор Йовічевіч: Мали закривати матч раніше
— Дуже важливі три очки для нас на шляху до виконання своїх цілей. Маємо продовжувати процес, виконувати план на гру, і це є опцією для здобуття перемоги. Сьогодні грали проти команди, що має негативну серію, але, як бачили вчора, будь-яка серія може обірватися. Сьогодні радіємо, що обірвалася не наша серія, і ми заслужили за грою, моментами, динамікою, структурою. Не давали Інгульцю майже нічого створити, окрім довгих передач, які є їхньою характеристикою. Будь-яка пуля, утім, може залетіти, і ми мали закривати матч раніше. Це має бути урок для нас, що мусимо закривати матч і не ускладнювати ситуацію. Після вилучення нам не стало легше. Такий досвід вже був у нас в кубковому матчі з Олександрією. Коли у суперника на гравця менше, він не пресингує, стоїть на власній половині поля, і тобі важче створювати моменти. Але ми все одно могли забити 5-6 голів. Один Довбик міг забити тричі. Отже, це три важливі очки, заслужена перемога, і ми у хорошому настрої йдемо на відпочинок. 3-4 дні будуть вихідні, і потім нас чекають два важливі матчі з Олександрією та Ворсклою, які проведемо з нашими вболівальниками. Заради таких матчів працюєш, але щоб бути конкурентноздатними, треба вигравати у команд, що перебувають внизу таблиці. Ми це зробили, і я вдячний команді.
— Діями своїх підопічних ви повністю задоволені?
— Звичайно, завжди хочеться кращого, і я впевнений, що моя команда може грати краще. Маю сказати, що поле не допомагало у конструктивній грі, у якості пасу, але ми адаптувалися до умов. Було важко, і ще раз кажу, що це три важливі очки для нас. Можливо, рахунок міг бути переконливішим, але маємо бути задоволеними.
— Ваша команда їхала до Кропивницького, відчуваючи, що будуть три очки?
— Я впевнений у своїй команді. Звичайно, що у футболі завжди є варіанти усіх трьох підсумків гри. Але думка про перемогу — це вже півдороги до успіху. Завжди закликаю команду бути впевненою у перемозі, брати на себе ініціативу. Щоб на Олімпійському проти Динамо контролювати м’яч. Наш союзник — час, працюємо добре, граємо у хороший футбол, і це дуже важливо
— Когось із своїх гравців хотіли б виділити?
— На першому місці є команда. Завжди вистрілює один чи інший, а для мене усі футболісти однакові. «Я» достатньо для виконання малих цілей, а коли є «ми» — можна досягти великих цілей. Хотів сказати ще про одне. В мене поганий досвід тут на стадіоні. Ми з Карпатами грали кубковий матч проти Зірки, що виступала у першій лізі. І ми вилетіли. І коли я зайшов до тієї ж роздягальні, відчув особисте бажання відігратися, мав мотивацію. І зараз я отримав задоволення за себе і за команду. То був один з найгірших моментів у житті, а зараз в мене на обличчі усмішка. Є ще багато роботи, і я впевнений, що найкраще в нас попереду.
Не выношу общих слов: «брать на себя инициативу», «быть уверенными в победе»… Это демагогия для детей, лучше сказал бы, наконец, почему Сваток так много перепасовывался с Логиновым вместо пасов в атаку? Это просто маразм какой-то, ведь играли в большинстве, но ОПЯТЬ трусливо!
Иначе говоря: свою работу надо по фактам оценивать, а не сглаживать слабости. Он и свою игру с Зарёй 0:4 оценил так же.
Если вам и «RomanDneprUk» не нравятся мои комментарии — это естественно- мы слишком разные люди и из разного окружения. Это ваше личное дело и не более. А со злостью и желчью отвечать — это признак небольшого ума и очень плохого воспитания! Я ведь пишу спокойно и на «Вы».
Сочувствую вашим коллегам по работе.
Хотите восторгаться Йови — восторгайтесь, это ваше право. Но все его интервью однообразны — «нам всё удалось!» Это о многом говорит в его квалификации.
Не выставляйте сами себя здесь недоумком-пролетарием.
Я тоже не дворянских кровей, но знаю что такое достоинство в общении и интеллект в жизни.
«Раньше крутилось вокруг» — да, была серьёзная работа, сейчас другой возраст, но ЗНАЮЩИЕ меня по-прежнему уважают.
Не опускайтесь — не будет ответа.
Я болельщик с 1946 г. и вырос на стадионе, но никогда не пил и не хамил незнакомым людям. Все твои истеричные всплески — от небольшого ума и убогого образования.
Читать и думать надо больше.
Неужели не очевидно, что с этим тренером мы уже давно достигли потолка и сейчас просто попусту теряем время? Моё мнение не изменилось: даже если мы каким-то образом и перебагаем-переборем Алексов и Полтаву(за качество игры я вообще молчу, ибо Йови и, собственно ИГРА, это понятия несовместимые)то это даст нашему руководству слабую надежду не просить хорвата зимой а таки дать ему домучаться вместе с командой до окончания контракта.
И где сейчас Десна? Результат без игры-дело временное. Плохое поле? А ведь такое поле у нас полчемпионата. Надеюсь, что с прямыми конкурентами качество игры будет другим, а иначе будем заканчивать первый круг рядом с Десной. С тревогой жду игры с Алексами и особенно с Ворсклой, ведь расслабуха, которую позволяют
себе наши «звёзды» с более слабыми командами, может помешать настроиться на более мастеровитые команды. От сюда и такие результаты с лидерами.А может быть это не расслабуха, а такой сейчас уровень команды и её тренера? Вот на этот вопрос и ответят следующие два матча.
себе наши «звёзды» с более слабыми командами, может помешать настроиться на более мастеровитые команды»
с чего бы это? какая связь?)
Вы такие забавные как дети малые))
Не будут игроки выпрыгивать из штанов, чтобы победить 5-0, а не 1-0 — стимула нет.
Команда потратила столько сил сколько нужно было для победы.
формулировку сами придумали или кто подсказал?