Ігор Когут: З нетерпінням чекав повернення на базу
1605
Хавбек «Дніпра-1» Ігор Когут зазнав важкої травми ще на початку жовтня минулого року. Операція, тривалий курс реабілітації – і нарешті вихід на поле бази для тренування. Поки за індивідуальним графіком, але рідне повітря та перебування всередині команди, безумовно, прискорить відновлення.
– Вже з нетерпінням чекав повернення на базу, – не приховував Ігор Когут. – Після травми минуло 5 місяців, після операції – чотири. Без тренувань з командою весь цей час було тяжко, але це треба було пережити. Зараз починаю тренуватися індивідуально, вже два дні займаюся біговою роботою. Це щось новеньке зараз для мене (посміхається). Намагатимусь якнайшвидше повернутися на поле та допомагати команді.
– З чого складалася твоя реабілітація?
– Після операції поїхав до Києва на відновлення до реабілітаційного центру. Велика подяка усім тамтешнім фахівцям. Спочатку були банальні найпростіші вправи: потрохи згинати та розгинати ногу – а потім вже була робота на зміцнення м’язів та зв’язок. По 4-5 годин на день треба було займатися. Спочатку було дещо важкувато, але потім звикаєш до такого.
– Коли можна очікувати твого повернення до гри?
– Після операції минуло 4 місяці. Загалом, це дуже індивідуальне питання щодо термінів, залежить від організму. Гадаю, потребуватиму ще близько 1,5 місяці, може, трохи менше. Буду намагатися повернутися найскоріше – подивимось, як дозволить здоров’я.
– Ти був на багатьох матчах «Дніпра-1» безпосередньо на стадіонах. Яке враження справляла команда?
– Так, дивився всі матчі, а коли була нагода обов’язково їздив на стадіони: Кривий Ріг, Полтава, Львів… Команда грала дуже добре і вийшла зі скрутної ситуації, в якій ми опинилися на початку сезону. Дуже тішуся за партнерів, які вийшли на перше місце. Зараз весняний футбол важкий, і будь-яка команда може у будь-якої відібрати очки. Звичайно, було велике бажання взяти 6 очок у перших двох матчах, але є 4. Добре, що переграли «Оболонь», повернулися до перемог. Треба продовжувати в тому ж темпі.
Из старого творчества:
Умеет Игорь Когут выдать пас
На острие атаки вывести партнёров,
А если,вдруг,вообще поймает он кураж:
Как смерч соперника снесёт он футболеров!
Легенда, как ни крути!
Сколько лет Игорю не становится, а своего класса он не теряет.
Такие игроки в Днепре на вес золота!
Одна тільки присутність на тренуваннях такого класу гравця має вже додати мотивації виконавцям на його позиції, та в команді загалом. Півтора місяці пробіжуть швидко, якраз до ключових матчів. З поверненням.
С Днём Рождения, Легенда!!!
Здоровья, новых побед с Днепром и после окончания карьеры игрока стать тренером Днепра!!!