Витяги з великого інтерв’ю екс-тренера Дніпра-1 Олександра Кучера.

‒ З Євгеном Красніковим, з яким ви працювали разом у Дніпрі-1, ви знайомі дуже давно, з ваших 16-ти років. І він уже тоді казав, що ви гратимете у збірній. Як ви познайомилися?

– Це було у харківському Арсеналі, де я був на перегляді. З того часу ми завжди підтримуємо один одного. Він допомагав мені починати у футболі.

‒ Красніков вважається одним із найкращих в Україні фахівців із формування команд. Як він це робить?

‒ Євген Олексійович не один із найкращих, а, думаю, найкращий у цьому. Я бачив, як він працював спортивним директором у Металісті (2005-2013) та з Мироном Маркевичем збирав команду. Не завжди розумів його роботу, але бачив результати.

Коли ми формували Метал у 2020, я бачив, що він знаходив безкоштовних футболістів. Вова Танчик грав десь у аматорах на КФК, зараз грає у Дніпрі-1. Владислав Нехтій перебував на роздоріжжі після Краматорську. Єгора Демченка, він уже вдома сидів, знайшли у Запоріжжі. Віталік Федорів уже не грав, а сезон 2022/2023 провів в УПЛ. Знаєте, стільки футболістів повернули у футбол, можна сказати. Також із легіонерами. Друге дихання відкрилося, досі грають. Багато де футболістів знаходили.

Красніков дивиться дуже багато футболу, в тому числі ночами, якщо це американські турніри. Дуже гарна пам’ять знає, хто і де грав, на якій позиції. Дуже багато роботи було зроблено. Це велика праця.

‒ Артем Довбик здивував вас своїми успіхами у Жироні?

‒ Я розумів, що йому там буде тяжко спочатку. Артем цілеспрямований хлопець. Він може працювати. Тим більше, він давно хотів поїхати за кордон грати. Якби ще затримали його, потім було б важче. Він розкрився, у нього бажання ще більше. Хоче грати, він має інші емоції там. Стадіони, арени заповнені, люди ходять. Видно, як він окрилюється, біжить. Є міць. Молодець, бажаю йому лише успіхів. Можливо, це не останній його перехід. Наступним незабаром може бути європейський гранд.

‒ Дедалі більше інформації про те, що до Довбика виявляють інтерес клуби навіть сильніші за Жирону. Потягне?

‒ Дай Боже, щоб у нього все вийшло. Бажаю лише успіхів. Щоб перейшов у нову команду, і в нього все виходило. Вигравав трофеї.

– У сезоні 2022/2023 ви прийняли вже до команди УПЛ – Дніпро-1. Чому ваша команда у першому колі виглядала впевненіше, ніж у весняній частині чемпіонату?

‒ Можливо, нас на початку недооцінювали, ніхто не очікував, що ми зможемо так зіграти. Потім почали готуватись. Можливо, трохи фарт відвернувся. Багато було дивних помилок, зокрема у воротах. І у ключових матчах. Бракувало надійності позаду, це позбавляло впевненості гравців. Пропустили чимало зайвих голів. Впевненість зникла, команда нервувала.

‒ Для вас було важливо, що ви конкуруєте за чемпіонство із Шахтарем?

‒ Це життя: сьогодні ти працюєш в одній команді, завтра ‒ в іншій. Хотіли досягти результату, що змогли, зробили за той час, що в нас був. Влітку 2022 року ми за місяць зібрали команду. У Дніпрі-1 було лише десять гравців. Ми з Металіста взяли футболістів і за місяць зробили команду.

‒ Спілкувався нещодавно з вашими колегами, Володимиром Мазяром та Олександром Ковпаком. Кожен із них говорив, що тренером стають після того, як у нього трапляється перше звільнення. На собі відчули це?

‒ Знаю, що так кажуть. На собі не відчуваю. І що, я зараз став непрацюючим тренером, тільки на домашньому варіанті? 🙂 Аналізую зараз вже по-іншому, переварюю ті й ті моменти. Але ти вже не тренер. Удома сидиш. Спостерігаєш.

‒ Приходять думки, що якби повернути час назад, то щось зробили б інакше?

‒ Ні, я не шкодую ні про що. Те, що зроблено, вже зроблено. Потрібно дивитися вперед. Щось покращуватиму вже на новому місці.

‒ То був потужний досвід, боротися за чемпіонство?

‒ Звичайно, дуже корисний досвід: здобули вихід у єврокубки за підсумками. Боролися до останнього за чемпіонство. Багато виконаної роботи. Нам дали місяць на формування команди, ми дійшли до можливості грати в Лізі чемпіонів. Чогось ми досягли, правда? А іншим дають три роки на команду. Тут треба й самому оцінювати свою роботу.

‒ У вас уже були пропозиції щодо роботи?

‒ Так, одна буквально одразу. Відмовив. Іншу я теж проаналізував і вирішив залишитися вдома. Але зараз я вже готовий, відкритий для пропозицій.

‒ Йдеться про вітчизняні клуби?

‒ Були варіанти за кордоном – Греція, Грузія. Звісно, вітчизняні варіанти також розглядаються.

‒ Вам потрібен був час відпочити, проаналізувати минулий досвід?

‒ Звісно, хотілося побути з родиною. Я у футбол грав стільки років, удома не був. Потім одразу тренером. Хоч дітей побачив, як вони ростуть 🙂 Трохи поринув у сім’ю. Був час на тренування з’їздити, турніри подивитися.

‒ Якщо в зимову паузу отримаєте пропозиції, вже розглядатимете?

‒ Звичайно. Потрібно йти працювати.

‒ Деякі тренери на паузі взагалі не дивляться футбол, щоб відволіктися повністю. А ви?

‒ УПЛ дивлюся, звісно. Намагаюся всі матчі, чи майже всі. Дуже цікавий цей сезон, велика група лідерів. Є інтрига. Навесні гадаю, буде ще цікавіше. Залежить від того, як пройдуть збори, у кого яка буде комплектація. Команди за зимову паузу можуть сильно змінюватись.

‒ Хто вас вразив?

‒ Полісся здорово посилило УПЛ із Першої ліги. Добре працює Калитвинцев. Команда грає із бажанням, хочуть перемагати. Зрозуміло було, що група команд боротиметься за лідируючі місця – Дніпро-1, Шахтар, Динамо, Кривбас.

Усі знають, як Вернидуб працює. Перші півроку минулого сезону практично нічого не виходило. Дали час, президент дав попрацювати, донести гравцям свою філософію. І за півтора року команда має вже інший вигляд. Перемагають, що їх уже всі бояться.

Коли є довіра, то це інша справа порівняно з такими випадками, коли покликали, а потім одразу в спину кидають ножі. Сенс призначати тоді було? Просто футболістів набрати чи як?

‒ Більшість фахівців кажуть, що некоректно коментувати гру команди за нового тренера, але я спитаю все-таки. Як вам Дніпро-1 зараз за Максимова?

– Команда грає добре. Молодці, перемагають. Потенціал є. Ви думаєте, у команді щось сильно змінилося?

‒ Не впевнений.

‒ Краще у Максимова спитайте, що він змінив. Я все бачу, все дивлюся, але не говоритиму.

‒ У вас залишився осад після роботи у Дніпрі-1?

‒ А що мені на них ображатись. Я спочатку йшов, просився на рік. Вони питали, а що, як на два? Звичайна професійна історія. Щось не подобається, дякую, до побачення.

‒ Була думка, що Довбик та Пихальонок ‒ взаємозалежні футболісти. Здається, обидва це вже спростували. Як ви вважаєте, збірна могла б краще використати Олександра, його унікальні передачі?

‒ У збірній великий підбір півзахисників. Сашка викликають ‒ значить, розраховують. Тренер бачить, хто у якій формі та на основі цього визначає склад.

У Дніпрі-1 ще є гравці, які могли б зацікавити збірну.

‒ Наприклад?

‒ Сарапій той самий. Забив нещодавно Шахтарю, а в минулому сезоні – Динамо. Ми його запросили із Запоріжжя.

‒ Це той, про якого в інтернеті фани писали: «Дожили, беремо гравців із нижчих ліг»?

‒ Він самий.

Також Гуцуляк, Бабенко теж зараз у чудовій формі. Рубчинський викликається у молодіжку. Є гравці, на яких збірній варто звертати увагу. На офіційні матчі, зрозуміло, зараз ніхто ставити одразу не буде. Тоді викликати на товариські.

‒ Є думка, що для Дніпра-1 велике значення мала команда аналітиків від PASS та спортивний директор Гліб Платов. Чи так це?

– Я його не бачив жодного разу. Можливо, у дублі вони керували. А у першій команді я Платова не бачив. Може, зараз? Хоча, якщо не помиляюся, його у Дніпрі вже немає. Платова, чесно, жодного разу не бачив.

‒ Багато хто вважав, що клуб надто довіряв 19-літньому голкіперу Якову Кінарейкіну. Воротар без досвіду одразу став основним у такому складному сезоні 2023/2024. Чи не зарано?

– А чого не довіряти? Він уже рік тоді провів з нами. Готувався із першою командою. Він має всі дані, він може стояти. Звичайно ж, будуть помилки. А коли його ставити? Він зараз молодий, сидить, а завтра він уже старий. Потрібно давати шанс. Якщо ви бажаєте, щоб у нас з’являлися футболісти, потрібно молодим давати шанс.

‒ Ви розглядаєте свою нову роботу у зв’язці з Євгеном Красніковим?

‒ Це треба з Євгеном Олексійовичем говорити. Ми співпрацювали, я, звичайно ж, не проти, якщо десь працюватимемо і далі. Мені комфортно з такою людиною. Він ‒ професіонал найвищого рівня. Найкращий в Україні, а, може, й не лише в Україні. Будемо розмовляти, можливо, знову попрацюємо разом.

ukrfootball.ua