–  Євгене, що скажете про останній матч Шахтаря у Лізі чемпіонів проти Порту?

– Хлопці в Шахтарі молоді, Порту зараз просто сильніше. Скажу чесно, мені подобаються гравці донецької команди.

– Але при Йовічевичу теж грала молодь, але при цьому показувала результат, а при ван Леувені навіть у чемпіонаті України перемоги даються натужно.

– Відбулася зміна тренера і хлопцям треба звикнути до нових вимог. Нічого страшного не сталося, це життя. Давайте почекаємо. Я проти того, щоб критикувати футболістів. Повірте, вони завжди роблять усе можливе. Так, Шахтар програв Порту, 1:3, таке буває.

– Багато вболівальників у коментарях вимагають звільнити ван Леувена та повернути Йовічевича. Що ви думаєте з цього приводу?

– Хто я такий, щоб критикувати Ван Леувена? Шахтар має президента, у якого є бачення того, що ван Леувен допоможе команді. Я можу критикувати лише за відсутність бажання, але такого у Шахтарі не помічав. Усі старалися. На даний момент реалії українського футболу впираються у майстерність.

– Хто вам зараз імпонує із гравців Шахтаря?

– Жора Судаков, Саня Зубков, Діма Різник – хороші футболісти. Шахтар має багато талановитої молоді. Той-таки Келсі непогано зіграв проти Порту, міг і другий м’яч покласти, забий він у підкаті. Тоді матч міг скластися інакше.

– Ви один із найрезультативніших нападників в історії України. Хто вам зараз подобається із форвардів УПЛ?

– Я з іншого покоління. Зараз хлопці більш професійні, стежать за собою. Футбол рухається вперед, команди грають більш тактично та компактно. У Шахтарі мені подобається Келсі і, особливо, Сікан.

У Динамо мені імпонує Ванат. Влад рухається у правильному напрямку, він жадібний до голів, чим нагадує мене. Я теж любив забивати і ніколи цього не приховував. Я любив, щоб вся увага була сконцентрована на мені, і моє прізвище світилося на табло. Я був таким собі футбольним егоїстом.

– За що Шахтар боротиметься в УПЛ та Лізі чемпіонів цього сезону?

– За Лігу чемпіонів важко сказати, а в Україні, звичайно, за чемпіонство. У багатьох українських клубах зараз є проблеми, і у нас, у Дніпрі-1, є свої нюанси. Це реалії нашого сьогодення. Не забувайте, що у нас триває війна з пі###ами, і в цей час важко утримувати футбол на високому рівні. 

Сьогодні треба більше довіряти молодим українцям та давати їм грати. Взагалі, було б чудово піти стопами Хорватії. Вони постійно продають своїх гравців у сильні чемпіонати. У нас зараз є така можливість – повністю вибрати цей шлях.

– Хто з українських футболістів доріс перейти до топ-ліг?

– У Європі вже можуть грати Пихальонок та Сваток. Буяльський – красень. Грі Судакова я взагалі дивуюся, він великий молодець, класний футболіст. Впевнений, що він коштуватиме дуже великі гроші. Багато в нас є талановитих хлопців.

– Давайте трохи про Дніпро-1. Як думаєте, після приходу Юрія Максимова команда зможе подолати кризу?

– Ми рухаємось лише вперед і вирішуємо проблеми. У нас хороший склад і я впевнений, що все налагодиться. Вільович – дуже хороший тренер і класна людина. Про нього я можу сказати лише позитивне.

– Чи немає у клубі проблем із фінансами після арешту Ігоря Коломойського?

– На такі запитання я не компетентний відповідати. Я не керую фінансами. Там, де гроші – мене нема.

– Добре, яка мета стоїть перед Дніпром-1 цього сезону: чемпіонство, топ-3, топ-5?

– Думаю, про чемпіонство говорити не варто, якщо брати об’єктивно. Будемо боротися за топ-3. Я дуже радий перебувати у структурі Дніпра-1. Футболісти у нас хороші та перспективні. Подивіться на того ж таки Рубчинського, як хлопець виріс та старається.

Я вірю у Богдана Лєднєва. У нього дуже хороші дані, незважаючи на перенесену травму. Але я впевнений, що у Дніпрі-1 він знайде свою гру. Саня Філіппов поки не може забити, ніяк не знайде свій момент, голи не йдуть, але я впевнений, що це тимчасово. Він хороший футболіст.

Я готовий усім допомагати. Можливо, це і є моє завдання. Коли я був футболістом, мені теж допомагали та просили, щоб я передавав свій досвід молодим.

– А які перспективи у молодого Даніеля Ківінди?

– Це майбутнє Дніпра-1. У хлопця дуже хороші дані, і якщо він працюватиме у правильному напрямку, то виросте у топ-форварда.

– Головне не збити хлопця великими авансами, адже його і «другим Мбаппе» називали.

– Він може збити лише сам себе. Його подальша кар’єра залежить лише від нього. Зі свого боку, я йому тільки допомагатиму.

– В останньому вашому інтерв’ю на запитання, ким ви працюєте у Дніпрі-1, ви відповіли: Євгеном Селезньовим. Що це означає?

– Я просто не люблю безглуздих питань. Ким я працюю у Дніпрі-1? Ну не будівельником же. Я маю широку сферу діяльності в команді, починаючи від скаутингу, закінчуючи іншими моментами. У мене з усіма в клубі дуже хороші стосунки.

– Бачив у вашому інстаграмі, що ви займаєтеся допомогою бездомним собакам.

– Мені дуже шкода тварин. Вони набагато відданіші, ніж люди. Собаки будуть любити тебе незалежно від того, бідний ти чи багатий, здоровий чи хворий. Ми з дружиною робимо все можливе, щоб допомагати тваринам.

– Багатьох уболівальників зараз непокоїть стан Артема Мілевського. Чи не думали, як йому допомогти?

– Я з ним завжди на зв’язку і готовий взяти на себе всі витрати щодо допомоги. Я йому дзвоню і говорю: «Тьома, послухай, давай я допоможу. Я розумію, що це таке». Я дуже люблю Артема, він чудовий і добрий хлопець. Я завжди поряд і він знає мій номер телефону.

Я реально не знаю, що тут сказати. Я ж не можу приїхати до нього і взяти його в наручники. Тут потрібне його бажання. Допомогти Артему хочу не лише я. Сьогодні ми з хлопцями мали відвезти його до лікарні, але він не бере слухавки. Що я можу зробити у цій ситуації?

Артем трохи звернув з дороги, і всі повинні зібратися, щоб допомогти йому. Багато хто говорить, що він дорослий хлопець і сам має вирішувати свої проблеми, але друзі пізнаються не тоді, коли добре, а у важкі хвилини. Для мене немає різниці: є в нього гроші чи ні, Артем мій хороший друг і я завжди йому допомагатиму.


sport-express.ua