Телеграм-канал “Дніпрянин” поспілкувався з почесним президентом СК “Дніпро-1” Юрієм Миколайовичем Березою з нагоди восьмої річниці заснування громадської організації “Дніпро-1”, на базі якого згодом з’явився однойменний спортивний клуб.


– Юрій Миколайович, як ви оціните останні півтори роки “Дніпра-1”? Чи рухається клуб у правильному напрямку?

– У нас був деякий провал, і це у тому числі моя провина, що не слідкував за тим, що відбувається в клубі. Прихід пари харківських аферистів – це також мій провал, клуб досі розраховується за їх “керування”, але тоді реально фізично не міг за всім слідкувати, змінилися пріоритети у житті. 

Як бачите, президент повернувся у клуб і все нормалізувалось. З Юрієм Вільйовичем у нас синергія на вищому рівні. Є тренера які можуть співпасти з клубом. Не кожен тренер підійде нашій команді. “Дніпро-1” спочатку треба полюбити, впустити у своє серце і тоді, “Дніпро-1” пустить тебе до себе і ти зможеш зробити будь-який результат. Як сказав Юрій Максимов: «з цими бійцюганами можна зробити та досягти чого завгодно», от він це і робить. Вони обіграли “Барселону” 1-0? А ми їх (Шахтар) – 3-1! Факт? Факт!

Ми з Юрієм Вільйовичем дуже добра команда. Він – мотиватор, а я – стимулятор. Особливо стимулювання працює, коли футболісти знають, що в батальйоні “Дніпро-1” один взвод виділений під спортсменів, ну це звісно гумор…

– Як вам результати українських клубів в Європі?

– Невдачі українських клубів в Європі – це наслідок системи, яка складалася роками. Хочу нагадати недалеке минуле, коли у двох клубів було дві запасні лавки або три, два фарм-клуби, ну тоді, звичайно, можна давати гарні результати окремим клубам в Європі, у світі. Тоді давайте хай буде 2 клуби, і нехай вони сперечаються між собою, хто стає чемпіоном сьогодні, хто кубок виграє, а всі інші – аматори, вони працюють на основних роботах, зібралися, програли “Шахтарю”, іноді дали бій, в нічию з “Динамо” зіграли. 


Ось були, наприклад, гучні заяви від Ярославського: “Ми Металіст”! Ну і де “Металіст”? В мене в повазі “Металіст-1925” з яким у нас непрості стосунки, але вони гідно представляють Харківщину в УПЛ.

– Ми якось спілкувалися з вами, мова зайшла за “Металіст”, і ви сказали, що ви не Ярославський, щоб красти чужу емблему та кольори. Яка зараз у вас думка, коли з’явилася інформація, що є проблеми з боргами через правонаступництво “Металіста” та “Карпат”, а СК “Дніпро-1” – чистий та незалежний клуб, що визнано УЄФА?

– Можна вкрасти все: і кольорі й емблему, але я хочу нагадати один вислів “Життя – як супермаркет: бери що хочеш, але на виході каса і за все треба буде заплатити”. Не хочу лізти в харківський футбол, але хочу сказати, що коли цькували “Металіст-1925”, я встав на їх бік і це була принципова позиція. Мені не подобається шоу, яке було влаштовано з “поверненням Металіста”.

Є правове поле та є власники клубів, у тому числі  ФК “Дніпро” і СК “Дніпро-1”. Якщо ми захочемо взяти емблему, то треба йти в УЄФА, розв’язувати питання з боргами, є купа юридичних питань. Я поважаю всіх вболівальників. Вболівальник – це основа футболу, але з іншого боку, вони не можуть впливати на власника. Тільки він вирішує що робити далі з клубом.


А традиції вони все одно зберігаються, товариству “Дніпро-1” 8 років, а спортивному клубу буде 6 років, в ті часи (8 років тому) ще ФК “Дніпро” гримів у Європі, доходив до варшавського фіналу. До речі, що символічно, після створення громадської організації, перший товариський матч був саме з ФК “Дніпро”. Проти нас у полку “Дніпра-1” грали Зозуля, Шахов та інші.

Найбільш важливе, що в Дніпрі є великий футбол, хотілось би, звичайно, щоб матч Ліги Чемпіонів в наступному сезоні прозвучав на Дніпро-Арені, тут Ви не уявляєте яка це мрія для мене. Ще раз кажу, що сектор за воротами буде для всіх хто воював в цій війні з 14-го року включно, це вже рішення прийняте мною і воно незмінне.

– Наскільки було важливо, коли занепадав ФК “Дніпро” залишити гравців у місті та підхопити місцеву базу та футбольну школу?

– Це було не просто домовитися, щоб вони відпустили цих людей до нас. Досі Юрчук та Когут залишились з того колективу у команді. А що казати про Кожушко? Як він зараз запалює у “Кривбасі”! Футболісти порозкривались, вони були не втрачені для українського футболу, багато прізвищ, зараз не буду всіх перерахувати, щоб когось не забути й не образити, але багато футболістів з тієї команди, яка стала професійною, засяяли як зірочки в інших футбольних клубах. 

Не може бути таке місто як Дніпро без команди у вищій лізі. “Ну це, *****, нонсенс” – як любить казати наш мер, тільки він дивиться не в ту сторону. Звичайно була б велика справа, якби команді допомагало місто. Дніпро – місто яке закохане в футбол, яке мало і має одну з найкращих академій в Україні, одну з найкращих баз, один з найкращих стадіонів. Якщо все вищеперераховане нікому не потрібно, то давайте тоді запросимо “Шахтар”. Закриємо проєкт “Дніпро-1” і нехай “Шахтар” грає на “Дніпро-Арені”! Яка альтернатива?

– Пам’ятаю коли з’явився СК “Дніпро-1” і тоді про тих, хто почав підтримувати цей клуб казали, щось в стилі: “вам все одно за кого вболівати, приїде “Шахтар” – будете за них вболівати” ну це ж не правда!

– Кожен має право на свою думку, але вважаю що думка канонічних вболівальників ФК “Дніпро” неправильна. Два роки я був на передовій за те, щоб вони мали право висловлювати свою думку в мирному місті. Тут кулі не літають, так іноді шахеди долітають, ракети, але тут нема вуличних боїв, завдяки в тому числі і батальйону “Дніпро-1”, той самий рідний брат Юрчука з перших днів вступив до батальйону.


Хочу запитати, а де “Дніпро-1918”?  Створювали ж народний клуб, подавали як альтернативу, відродження “справжнього Дніпра”. Пів року проіснували й все…Я теж донатив на цей клуб, а потім правоохоронні органи почали ставити питання, бо була підозра на шахрайство. В решті решт, треба все одно йти до власника і домовлятися з ним, без нього ні про яке відродження не може бути і мови. 


– Ви ходили до власника з питання емблеми, кольорів?

Це було останній раз у 2018 році, але це питання вже не до нього, на даний час це компетенція УЄФА: визнання правонаступництва, судові позови, інші нюанси. Щоб розібратися з цією хронологією, до кого тепер звертатись і інше треба “три години і дві пляшки”. Без серйозного опрацювання питання та гарної команди юристів там не розібратися. І це не вирішу ні я, не співвласники мої, все юридично повинно бути все чітко.

– Юристами СК “Дніпро-1” це питання не пропрацювалось? 


– Не було такого завдання. Точно до кінця війни це питання підійматися не буде, в нас першочергові завдання це – виживання та накопичення вищого футбольного досвіду.
Як показав час, коли ми за кордоном знаходилися, вважаю, що це було не дуже корисно, можливо треба було знаходитися в Україні. Питання в тому, що як зараз у суспільстві відносяться до футболістів які поїхали грати за кордон? Можна чимало говорити, що вони багато роблять для популяризації України, ну і що? Яка різниця між футболістами та тими, хто пішов воювати в окоп? Вони не популяризують Україну, вбиваючи п*дарів? І чому той повинен, а той не повинен?

– Якщо вже підняли це питання, умовний Мудрик та Довбик – це ухилянти, або ні? 


– Ні, я все ж таки на боці футболістів. З тим же Довбиком, це повинно компенсуватися його поведінкою та вчинками. Українські футболісти за кордоном та загалом українці можуть робити те ж саме, що роблять євреї по всьому світу, займаючись лобіюванням інтересів держави Ізраїль. Той самий Антін Мухарський (який написав гімн “Дніпра-1”), він промоутер нашого батальйону за кордоном, збирає кошти на концертах.

– Поговоримо про виступи “Дніпра-1” в єврокубках цього сезону, це – ганьба?

– Так, ганьба, яку “бійцюганам” ще прийдеться змити. Якщо вже вийшли грати, то треба гідно представляти український прапор, ідею, країну. Якби ми так воювали під Кремінною, як вони грали у футбол влітку, то що було б? Це основна претензія до хлопців у цьому сезоні.

Але як приклад показує, тим же складом, але з іншим мотиватором можна багато чого досягти. Значить була погана мотивація, значить я не допрацював з призначенням минулого тренера, значить винний я. Це моя вина.

– Наприклад, готові ви пробачити ці невдачі в єврокубках, якщо “Дніпро-1” це компенсує виступами у чемпіонаті цього сезону?

– Так це вже історія. Я вірю у хлопців, знаю і бачу їх клас. На сьогодні, у нас в команді зірочки, які засяють в тому числі і у збірній України, якщо там буде чесна конкуренція, але є питання – як мінімум, ще 3-4 футболісти гідні представляти СК “Дніпро-1” у збірній України, чому вони не там? Звичайно, рішення приймає головний тренер, але хотілося б, щоб керівництво збірної більше дивилося у бік перспективних гравців. Бо чим сильний “Дніпро-1”? Своїми парами гравців, той же Сваток-Сарапій, у півзахисті тріо Бабенко – Рубчинський – Піхальонок. Хочу, щоб придивилися у тому числі й до Філіппова. 


Мені хотілося, щоб вони прославляли не тільки наш клуб, а й збірну Україну, бо вони можуть це робити. Знаючи інтелект Піхальонка, я не розумію чому він не в основі збірної? Найголовніше – не дати йому розчаруватися у збірній, він приходить, а йому шансу не дають. У свій час за Довбика я так довго сперечався з керівництвом УАФ і з рештою його довикликали, але ж хлопець талановитий. Він ще не навіть не досягнув найбільших висот, на які він здатний. Десь жалкую, що ми його втратили, але не відпустити я його не міг. Цей хлопець зробив дуже багато для команди та витягнув дуже багато важливих матчів. Там “Пара нормальних” (Кучер та Красніков) казали, що вони щось зробили – так  їх минулого сезону витягнув Довбик, його відчуття голу та інтелект Піхальонка.

– Є інформація, що до лідерів “Дніпра-1” наявний предметний інтерес з Європи та в чому числі з український клубів.

– Ви не уявляєте який до них є інтерес, ну то й що? Ні один футболіст спортивного клубу “Дніпро-1” продаватись в українські клуби не буде та підсилювати конкурентів. Інша справа – якщо буде пропозиція за кордон і ця пропозиція влаштує: в першу чергу фінансово нашого футболіста, в другу чергу клуб, тоді ми будемо говорити про продаж.
Скільки про Довбика говорили, що його продають? Кожного трансферного вікна.
Я не зможу утримувати жодного футболіста який підійде до мене і скаже:” я переріс рівень СК “Дніпро-1”, я хочу і можу вище”. Як я його після цього примушу? Ніякий тренер, мотиватор, його не змусить. Футбол – це не рабство, це синергія і самовіддача назустріч клуба і футболіста.

– Добре, є пропозиція з Європи та є пропозиція у два-три рази краще та вигідніше з умовного “Полісся” щодо Піхальонка, що тоді?

– Піхальонок не хоче грати в “Поліссі”, а моя позиція – я не буду підсилювати клуби- конкуренти, але на першому місці у таких питаннях –  рішення і бажання футболіста.


Якщо умовний Назаренко не захотів дочекатися мого повернення з фронту, то в мене до нього претензія, я за цю дитину ходив на батьківські збори, коли він чудив в школі, коли його виключали звідти, і так, як він вчинив стосовно мене – це несправедливо. Але і його можна зрозуміти, як до нього відносилися тренери, не довіряли йому, ставили на його місце “пенсіонерів” з другої ліги та сумнівних легіонерів.

Назаренко – талановитий вихованець дніпровської академії, і до речі, сьогоднішні успіхи Ю-19 – це результат роботи академії й у тому числі Гліба Платова, якого той же Кучер чомусь ніколи не бачив. Хочу подякувати Глібу, у нього велике майбутнє.

– У таку визначну дату (день народження організації “Дніпро-1”) не можу не запитати, як все починалося? Як було прийнято рішення, що СК “Дніпро-1” стає професійним футбольним клубом?

– У нас на базі монтажного технікуму була сильна команда зібрана з дітей, які були заявлені на міські та обласні змагання.

Створення професійного клубу спровокували канонічні вболівальники, потім я мав зустріч з Коломойським, він сказав: “яке ти маєш право впливати на ФК? Хто ти такий і хто такі твої вболівальники? Хочете клуб – Викупайте борги (понад 40 мільйонів євро) і ви власники!” 

Я сказав: “тоді без образ”! Таке місто не може бути без футболу та без команди. Можливо рішення про створення професійного клубу було імпульсивне, але багато хто його почув. Створили. Я не думав, що нас візьмуть одразу у другу лігу, думав розкачаємось потрохи рік-два, але прямо запропонували, хочете – реєструйтесь!

– Досі згадують, що “Дніпро-1” не зіграв рік в аматорах до подання заявки в другу лігу і начебто порушив регламент…

– Нехай згадують, там було дві умови для участі у другій лізі: або перемога в турнірі під егідою УАФ, або рік в аматорах. Ми перемогли в “Кубку Захисника” до цього і виконали цю умову. 


– Що було потім?


– Різне було, спочатку я весь сезон їздив з командою по всій Україні, у першій лізі мій син – Максим Береза. В УПЛ в перший же сезон могли потрапити у єврокубки, виграли другу шістку, але програли “Колосу”. 

Клуб відбувся, для мене зараз дуже багато значить те, що ми зберегли традиції дніпровського футболу, дух дніпровського футболу. Команда це константа, а тренери можуть прийти та підняти цю константу вище.


Хто б там що не говорив, але Дмитро Михайленко зробив цю команду, Йовічевіч підхопив прапор, якби Ігор не залишив команду, ми б зараз гриміли у Європі, але певно, що це нас футбольний Боженька трошки приземлив на землю давши зрозуміти, що нам ще працювати й працювати. Зараз прийшов Максимов і я думаю, що він підніме клуб на висоту, якої ми достойні. Бо сьогодні, “Дніпро-1” неможливо уявити без високих турнірних завдань. Дуже очікую на 6 очок в останніх двох матчах, це буде серйозна заявка на чемпіонство (примітка – на жаль, вже встигли програти “Ворсклі”).


– Після матчу з “Чорноморцем”, на пресконференції в мене було запитання до Максимова, як подолати кризу дніпровських команд, що після вдалого закінчення першого кола на першому місці, команда падає на умовне трете – четверте місце. Що ви про це думаєте? Чи буде нарешті золото у Дніпрі?

– Хто як не я мріє про золото? Золото – це буде відповідь всім скептикам, невіруючим та всім проклинаючим, а також нагородою всім люблячим. Футбол – неповноцінний без вболівальників на стадіоні, грати при пустих трибунах складно.

– Вже неодноразово бачили людей під зачиненим стадіоном перед матчем, які просили пустити чи провести їх на матч, видно, що вони вже не можуть без футболу…

– На жаль, це санкції, це безпека, хоча нам все одно прийдеться з цим жити, бо проблема в нашому кінченому сусіді.  Я знаю що таке війна, я вже не можу ховати своїх побратимів, тому я прошу футболістів про відповідальність, тому що, як мені пояснити дружині або матері вбитого солдата, чому твою дитину вбили, а та дитина грає в футбол?  Інколи дивишся новини про ці всі нічні клуби та динамівську молодь, це дуже неприємно дивитися, це дуже принижує футболістів і усіх їх після цього ставлять на один рівень. Відповідальність футболістів перед суспільством набагато збільшилася.

– Як вам матч з “Чорноморцем”?

– Я не хочу ображати футболістів “Чорноморця”, але “СК Дніпро-1” вище за класом, за підбором гравців, за футбольним інтелектом, реалізацією та талантом перш за все. Тому трохи не зрозумів того невеличкого валідолу, що був.

У “Дніпра-1” зараз супертренер, який бачить та виявляє їх сильні сторони, дивлюся їх тренування та бачу, що він їм прищеплює. Максимов грає в футбольні шахи й мені це подобається, але я вважаю, що це ще не найвища планка, вони можуть більше, вони можуть вище. З приходом Максимова, ефективність футболістів піднялася з 40 до 80%. Ось ви (телеграм-канал “Дніпрянин”) ставите їм оцінки, можете ділити на два, бо вони можуть більше, вони не відпрацьовують.Треба постійний стимул, бо футбол, це як війна – важка фізична праця.

– В нас зараз не велика варіативність складу і вже 5-ий матч команда грає одним й тим самим складом, Піхальонок і Сваток вже в збірній.  Сарапій, Гуцуляк та Рубчинський – кандидати до неї, якщо всі поїдуть у збірну, чи буде “Дніпру-1” ким грати?

– Так! В команді є хлопці, які ще сидять та чекають на свій шанс. Коли основа сильна, то всі хто грає навколо них, вони підтягуються, розвиваються. Збірна – мотиваційно важлива для впевненості футболістів в собі. З тих кого ви назвали, два роки назад ніхто не брав гру та лідерство на себе. Довбик та Логінов – так, дуже обмежена кількість гравців, які себе засвідчували як лідери, ті хто могли завести. Зараз всі кого ви назвали, можуть завести команду. Нещодавно спілкувався з Сергієм Кравченком, ви не уявляєте яким він був капітаном, якби ви знали, йому велика подяка за все, що він зробив для клубу.

– Взагалі, з ексдніпрянами у вас гарні стосунки, як гравцями, так і тренерами?

– Ні до кого немає питань серед тих, з ким я перетинався на футбольному шляху, але для мене досі незрозуміле відношення Йовічевіча, я його відверто не зрозумів.
Слова які вказані в очі, завжди сприймаються по-іншому. Він же зробив все за спиною…

– Історія циклічна, пройшов рік, Ігора Йовічевіча з “Шахтаря” по суті вигнали…

– Мені здається з Йовічевічем несправедливо поступили. Його забрали з “Дніпра-1” тільки для того, щоб ми не наказували “Шахту” (примітка – там було сказано дещо по-іншому),  щоб послабити нас, та сама історія потім сталася з тренером “Зорі”. І знову невдача…

Юрій Береза: Для мене цей день – як день народження дитини
29.11.2023 21:05
16
Юрій Максимов: Сьогодні був не наш день
02.12.2023 21:26
13
Євген Волинець: У другому таймі була зовсім інша гра (+відео)
02.12.2023 21:24
7
Теги: Новости, Премьер-лига, СК Днепр-1, Юрий Береза