В’ячеслав Фрідман: Хто візьме на себе відповідальність?

– Ви казали моєму колезі, що працюєте над зняттям трансферного бану. Яка ситуація зараз? Чи отримували ви інформацію від Йовичевича?

– Наразі бан вже знятий, УЄФА повідомила нам про це. Що стосується Йовичевича, то гроші вже у нього на рахунку, і він це підтвердив. Раніше я багато наговорив на нього, але він молодець.

– З Кучером ви теж розрахувались?

– Ми з Кучером ще не розглядали це питання. На Кучері немає бану. З Кучером ми просто розрахуємось у порядку розрахунку з усіма, перед ким у нас є борги. По бану ми з усіма розрахувались. З іншими будемо розраховуватись у межах наших нинішніх можливостей.

– Тепер після зняття бану ви зможете заявити Очеретька?

– Так. Заявимо Очеретька, можливо, ще пару гравців.

– Значить, можна очікувати нових підписань до відновлення сезону?

– Будь-який керівник клубу вам скаже – чекайте ще трансферів. Тому – так, варто.

– На які позиції?

– Поки що не буду казати. Це група атаки.

– Як щодо трансферів на вихід, вони можливі?

– Якщо ми зараз будемо робити трансфери на вихід, то ні про яке потрапляння у групу Ліги конференцій й мови бути не може. Тоді б ми не ставили перед собою таку задачу. Що буде влітку – ми не знаємо. А взимку ми вирішили трансфери на вихід не робити. Це б ослабило наш склад, який, як ми вважаємо, достатньо добре укріплений.

Якби Когут, Лєднєв та Третяков, які надовго вибули, були у строю, то вирішення завдання, яке перед нами стоїть, було б цілком реальним. Подивимось, що буде далі. Головне, щоб у нас вистачило гравців на 13 матчів, що залишились.

– Повертаючись до бану. Чи можна було уникнути цієї проблеми взагалі?

– Я вже говорив, чому це сталось. Ми розраховували на гроші за потрапляння у груповий етап Ліги конференцій минулого року. Будь-який бан, будь-яка нестача коштів звідки виникає? Клуби ж фактично не заробляють гроші. Вони можуть заробити гроші тільки завдяки потраплянню у єврокубки. Ми продали Довбика. Поки що нікого продавати не хотіли, бо знову націлюємось на потрапляння у єврокубки. Тому виникли певні фінансові проблеми.

– Ваша цитата: «Йовичевич від нас негарно пішов, кинув нас і перейшов у «Шахтар», так що, йому одразу треба було гроші платити? Нехай тепер судиться».

– Йовичевич насправді пішов… Він не повинен був йти. У нас була опція продовження контракту, і ми її використали. А він скористався цим анексом та пішов у «Шахтар». Ми точно так само подали на нього, вважаючи, що якщо він використовує анекс, то він мав їхати з країни, а не переходити в інший український клуб.

Але, судячи з усього, там теж сума, яка перевищує ту суму призових, яку ми були йому винні за те, що він зайняв третє місце. І там одна чи дві зарплати. Тому ми очікували, що УЄФА піде нам назустріч і так само покарає Йовичевича. Але УЄФА завжди йде назустріч футболістам та тренерам. Тому, скоріше за все, ми залишимось ні з чим з нашим позовом. Можу це сказати з досвіду спілкування з УЄФА.

– На що саме ви позивались, як мотивували свою позицію?

– Ми подали зустрічний позов. Він подав на заборгованість, а ми – на те, що він порушив умови контракту. Але наша [сума позову] перевищувала, тому ми спочатку були достатньо спокійними. Думали, що УЄФА піде нам назустріч. Зараз ми вже не впевнені в цьому. Але ми з ним розрахувались. А далі ще поборемось. Але до чого це призведе – я не знаю.

– Яка мета стоїть перед командою на другу частину сезону?

– Як і раніше казали, потрапити за підсумками чемпіонату до єврокубків.

– Чи є шанс поборотись за вище місце, ніж третє?

– «Шахтар», на мою думку, на голову сильніший за всіх. Боротися з «Шахтарем» за перше місце – не впевнений, що це рівень сьогоднішнього «Дніпра-1». А друге місце, враховуючи боротьбу одразу п’ятьох команд за медалі, буде для нас дуже вдалим підсумком. Тому більш реальною виглядає боротьба за третю позицію.

– Чи були пропозиції щодо Піхальонка? Чи правдива інформація, що його пропонували «Палмейрас»?

– Щодо «Палмейрас» – це якась дурниця. Це [Олег] Авдиш піарився незрозуміло навіщо. Жодних пропозицій стосовно Піхальонка від закордонних клубів не було.

– Віктор Циганков розповідав, що «Жирона» питала про Піхальонка. А до вас з «Жирони» не звертались?

– Коли переходив Довбик, з «Жироною» мали контакти Люндовський та Смалійчук. Вони спілкуються з президентом клубу безпосередньо у «Жироні», їм видніше. І від них ми чули, що якийсь інтерес до Піхальонка є.

Сподіваємось, що вони обговорять свої плани влітку і дадуть нам пропозицію. Піхальонок на це сподівається, і ми теж, тому що він заслуговує грати у такому клубі, як «Жирона». Прямих контактів між клубами наразі не було.

– Стосовно згаданого вами продажу Довбика у «Жирону». Чи задоволені ви цією угодою?

– Так, задоволені. Я не можу сказати, що ми отримали мало грошей за Артема (за свою частку прав на Довбика «Дніпро-1» отримав 6 мільйонів євро, – прим.). Кожен гравець коштує стільки, скільки за нього дають. Скільки ми змогли взяти за нього – стільки й отримали.

Те, що зараз Довбик підіймає свою ціну – він молодець. Але це не помилка клубу і не робота агентів. На той момент він стільки коштував.

– Чи очікували ви, що він буде грати настільки добре в Іспанії?

– Ми очікували, що він гратиме добре. Але зараз можна сказати, що він перевершив наші очікування своєю грою.

– Наскільки майбутнє клубу залежить від виходу у груповий турнір одного з єврокубків?

– Це важлива складова. Як я вже сказав, клуби наповнюють бюджет або через участь у єврокубках, або через продаж гравців, або завдяки тому, що власник клубу витрачає гроші у власне задоволення. І потрапляння у єврокубки – це третина, а може навіть половина бюджету клубу рівня «Дніпра-1». Я маю на увазі клуби, у яких немає президента, який сидить на трибуні і витрачає стільки грошей, скільки хоче.

– Чи можете ви підтвердити, чи заперечити той факт, що Ігор Коломойський – головний інвестор «Дніпра-1»?

– Він не є головним інвестором нашого клубу і не є його інвестором взагалі. Від Коломойського гроші у клуб не надходять.

– Проте ви з ним добре знайомі. Що ви думаєте про справу Коломойського? Чи винен Ігор Валерійович в тому, що йому інкримінують?

– Він, безумовно, невинний. Справа про нестачу грошей у «Приватбанку» розвалилась. Чому він зараз там [у СІЗО] знаходиться – ніхто взагалі не розуміє.

– У вас є версія, чому він там знаходиться?

– Цього ніхто не знає, окрім, можливо, його самого або когось зверху у державі. Ніхто інший на це питання не відповість.

– Чи поділяєте ви позицію його адвокатів про те. що Коломойський через хвороби має бути випущений з-під варти на час суду?

– Перш за все, він має бути відпущений з СІЗО через те, що він невинний. З того, що ми читаємо, про що я спілкуюсь, я розумію, що це звинувачення просто розсипалось.Тому він має вийти на свободу. Якщо будуть висунуті нові звинувачення, то це вже буде інша історія. А зараз просто випустіть його, а потім вже висувайте інші звинувачення.

– Про УПЛ ТВ ви вже давали коментар, але цікавить ваша думка, чи зможе ця структура реально створити єдиний пул хоча б на наступний сезон, щоб туди увійшли всі клуби?

– Це цілком реально. Цілком реально, що наступний сезон розпочнеться вже з єдиним пулом.

– Ваш клуб готовий туди увійти?

– Ми зараз про це не думаємо. Буде пауза після чемпіонату, все це будемо вирішувати у червні. Ми не думаємо зараз про це тому, що нас не звали на останню нараду, і ми не володіємо інформацією про те, що там відбувається. Хай нам щось розкажуть, щось запропонують. Ми знаємо, що там відбувалось, тільки з преси. Наскільки я розумію, представників «Динамо» та «Зорі» теж не було на останніх нарадах.

– Відомо, що клуб планував отримати статус критично важливого підприємства для економіки України. Чи є вже у вас такий статус на цей момент?

– Ми подали документи та чекаємо на рішення. Зарплати у нас платяться офіційно. Люди отримують гроші на картку в українському банку. Ті податки, які ми платимо з великих зарплат наших гравців та персоналу… Ми сподіваємось, що отримаємо цей статус.

– Чи повинні гравці команди УПЛ отримати бронь від мобілізації, чи футболісти не повинні мати жодних привілеїв?

– Важко відповісти на це питання. В даній ситуації я маю бути за футболістів, але з іншого боку країна воює… Це дійсно складне питання, і як би я не відповів на нього, мені це можуть поставити у вину. Якщо я скажу, що бронь потрібна, то скажуть, що інші хлопці гинуть, а ці отримують 15, 20, 25 тисяч, а хто й 50, і мають далі грати і заробляти… Є питання, на які не хочеться відповідати.

– Чому Маркос Андре, Варжао та Вітіньйо, які відмовились повертатись в Україну, спочатку були готові грати у країні, де йде війна, а потім передумали? Вони ж знали, яка у нас ситуація.

– Це молоді хлопці. Коли ми їх кликали, ми говорили, що у нас йде війна, але не питали, чого вони хочуть. Вони жили тут, і жили нормально. Але так вийшло, що у ніч на 13 лютого була атака безпілотниками. Наша база знаходиться у Придніпровську, поруч з нею є Придніпровська ТЕЦ. Це величезне підприємство, критична інфраструктура для нашого міста. І вона знаходиться зовсім поруч.

Там літають ракети, дрони. Хлопці з U-19 всю ніч просиділи у підвалі, є відео про це. Наші вимушені це робити, а що бразильці? Вони ж перелякані. А 15 лютого це ще й повторилось. Що тут можна зробити? Гравець приходить, у нього дрижать коліна, сльози на очах: «Відпустіть мене». Тим двом, хто був на зборах у Туреччині, Маркосу Андре та Вітіньйо, теж подзвонили і розповіли.

Що тут зробиш? Можна сказати їм: «Ні, ви будете сидіти тут». Але у них оренда до літа. Як їх можна втримати? Вони не будуть тренуватись, не будуть грати. Вони будуть ходити базою та плакати, а іншим доведеться їх втішати. Як тут їх втримаєш? Це було неможливо.

– Багато легіонерів відмовляється приїжджати через війну?

– У нас таких не було. Кого ми запрошували – всі приїжджали. У нас не було такого, щоб ми хотіли, але нам хтось відмовив. Можливо, ми не запрошували гравців такого рівня.

Всі молоді бразильці, яких ми запрошували, приїхали. У нас були Білл та Феліпе Пірес. Місяць побули, і ми бачимо, що вони клеять дурня. Що робити, ми їх відпустили. Це дорослі бразильці, які були на контракті у клубі, а молодих хлопців було не втримати.

Чув, що таке було у «Шахтаря», але вони беруть тих, хто може грати не в Україні, а, наприклад, у Франції, Іспанії та Німеччині.

– Ви комерційний директор клубу. На сайті «Дніпра-1» у розділі «Партнери» не зазначений жодний комерційний спонсор, тільки технічний – Nike. Чому так?

– У нас є комерційний партнер, це Windrose. Їх логотип є навіть на футболках. Це наш титульний спонсор. Крім них є ще низка місцевих компаній, власники яких не хочуть розголошувати їхні назви.

– З весняної частини сезону вболівальники знову зможуть відвідувати матчі УПЛ. Є інформація, що це не стосуватиметься домашніх матчів «Дніпра-1». Чи дійсно це так? І якщо так, то чому?

– Розумію, що мої слова можуть стати предметом серйозної критики та можуть бути сприйняти як небажання «Дніпра-1» працювати з власними вболівальниками, але дивує, що багато клубів дружно, під копірку, звітують про те, скільки вболівальників будуть допущені, як це важливо, що будуть присутні їх вболівальники на матчах, і хизуються тим, що запрошують хто 1000, хто 1500 вболівальників. Ми на це дивимось дещо по-іншому. Можливо, тому що у нас все ж прифронтове місто, часто повітряні тривоги.

Я вважаю, що коли УАФ давала можливість командам визначати, скільки вболівальників вони будуть запрошувати й так далі, в залежності, звісно, від заходів безпеки, то треба було, щоб юристи УАФ одразу опублікували, які посадові особи та на які строки будуть сідати у в’язницю залежно від того, які наслідки будуть від потрапляння снаряда у місце скупчення людей. Якби одразу було сказано, що сяде у тюрму генеральний директор, виконавчий директор, президент клубу і залежно від того, скільки людей постраждає, вони сядуть на 5, на 8, на 10 чи 15 років, то ми б помітили, що клуби реагують по-іншому. Можливо, багато хто просто звільнявся б зі своїх посад.

Тому, враховуючи, що наше місто все ж розташоване доволі близько до лінії фронту, ми вирішили навіть не звертатися ні в які обладміністрації, бо розуміємо, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за таке. І ми теж у випадку трагічного інциденту не хочемо опинитись за ґратами.

Особливо неприємно читати, коли хизуються, що вони виділили хтось 20%, хтось 40% місць військовослужбовцям. Згадуючи, як завдали удар по кафе, де були поминки за загиблим військовим і де загинуло понад 50 людей… Або удар по місцю проведення виставки дронів у Чернігові. Навіщо це непряме наведення на військових?

Наприклад, якщо 20% від 1000 людей – це буде 200 військовослужбовців. Хто візьме на себе відповідальність за це, коли всі знають, що матч починається, наприклад, у місті Дніпро 25 лютого о 13.00, і на грі будуть присутні 200 чи 400 військовослужбовців?

Буваючи на матчах в інших містах у минулому сезоні та в осінній частині сезону, особисто бачив, як під час тривоги у бомбосховища ніхто не йшов. Всі залишались на своїх місцях або спускались у підтрибунне приміщення в очікуванні відновлення матчу. Хто візьме на себе відповідальність за виведення вболівальників?

Якщо ти заводиш 1000 вболівальників на трибуни, як вивести їх, як змусити кожного з них піти у бомбосховище? Оголошувати кожну хвилину, що у випадку: «будь ласка, йдіть у бомбосховище, бо у випадку якогось інциденту можуть постраждати невинні люди?» Як їх вмовляти? Може, з кожного треба брати розписку, що якщо він не залишить стадіон, то адміністрація не несе відповідальність за його життя?

Я не впевнений, що у нас всі люди свідомі. Точніше, впевнений, що вони не свідомі. І значна їх частина не хоче йти у бомбосховище. Це я кажу зі свого особистого досвіду. Те, що я особисто бачив.

Я не знаю, хто нестиме відповідальність у такому випадку. Але якщо у дитячому садочку щось трапляється з дитиною, і вона помирає, то в тюрму сідає і вихователька, і директорка дитячого садка. Винні точно будуть знайдені та понесуть відповідальність з немалим терміном ув’язнення. Хто хоче брати на себе таку відповідальність? А заявити, що ми запустимо 500 уболівальників, чи 1000, чи 1500, і ми раді, що вони можуть бачити улюблену команду – це простіше за все. Це просто популізм.

ua.tribuna.com

---