Був такий матч в листопаді 14-го, Німеччина – Гібралтар. Автор цих рядків по якомусь збігу обставин його дивився 🙂 Гості були змушені захищатись всіма силами, нерідко всі 11 гравців команди опинялись у власному штрафному, бо іншого вибору в них не було. Німці виграли 4:0, але ще до перерви гібралтарець Ліам Уокер змусив Нойера здійснити сейв! І тому ж Уокеру трохи пізніше випала честь подати кутовий біля німецьких воріт. Відважним, але не надто майстерним гібралтарцям проти гігантського фаворита вдалося те, чого Дніпро-1 не зміг досягти в матчі проти Славії. Перший кутовий наша команда подала лише на 75-й хвилині, а першого удару в бік чужих воріт завдала на 86-й. Чехи кепкують, мовляв, такої слабкої команди ще не бачили.

Для збірних такі матчі – не рідкість, бо там немає ієрархії, всі грають з усіма. В єврокубках ситуація інша: багатоступінчатий відбір зазвичай не дозволяє командам, рівень гри яких відрізняється на кілька дивізіонів, грати між собою, але вчора було саме так. Ми зіграли гірше, ніж Гібралтар проти німців. До якої стадії розпаду має дійти командна гра, щоб це стало можливим? Обмеження білд-апу, яке обережно, але впевнено реалізували греки, Славія звела в абсолют. Без жодного удару по воротах майже за цілий матч – це було б варте оплесків супернику, якби не виглядало до гротескності жалюгідно. Плексати можна боксеру, який відправив суперника в нокдаун, але не спортсмену, який на тренуванні дубасить кулаками беззахисне опудало.

Чехи випалили вщент і знищили все: наш білд-ап, наш захист, наш центр. Атаку нищити не було потреби через її повну відсутність. Націлені на виграш боротьби та відбір м’яча гравці Славії раз по раз асфальтовими катками переїзжали Рубчинського, Бланко, Бабенка. Гра виглядала як старенький футбол на 8-бітній приставці на високому рівні складності, там суперники просто рухалися швидше за твоїх гравців. Навіть вилучення мало в чому змінило гру, Славія продовжувала робити на полі все, що їй заманеться. Хочеш – високий пресинг, хочеш – середній блок. В кінцівці навіть сіли в захист і дозволили завдати кілька “ударів престижу”; обставини матчу були настільки невтішними, що престиж рахувався в ударах, а не в голах.

А був ще інший матч. В 19-му році Славія приймала вдома Барселону в груповому раунді ЛЧ. Каталонці виграли 2:1 завдяки голу Мессі та автоголу, але команда Трпішовскі спромоглася завдати 24-х (!) ударів по воротах іменитого суперника, 9 з яких прийшлися в площину. Барса була шокована інтенсивністю гри чехів, потужним пресингом та постійним тиском на всіх ділянках поля. Минуло чотири роки, Індржих лишається тренером цієї команди, і її стиль досі той самий. Можливо, цього замало для перемоги над Барселоною, але принаймні не ганьбитись з нулем ударів по воротах проти тієї ж Барселони він дозволяє. Його команда виглядає як змащений та відлагоджений механізм, де кожна деталь вправно виконує свою функцію. Спостерігати за цим куди приємніше, ніж за броунівським рухом зграї вовків, перевдягнених в овець.

Чи є Славія аж такою сильною, що її неможливо перемогти? Звісно, ні. Ця команда навіть не виграла внутрішній чемпіонат та (на відміну від Дніпра-1) не змогла подолати групу Ліги Конференцій в минулому сезоні. Просто її стиль максимально незручний для нас, а який зручний? Коли суперник стоїть на своїй половині поля і дозволяє нам так само стояти, поволі пересуваючи м’яч ближче до його воріт. Таких суперників можна знайти в УПЛ, але не в єврокубках. Коли граєш однаково проти всіх команд, будь готовий рано чи пізно перетворитись на посміховисько.

Кучер вичерпав себе як тренер Дніпра-1 ще після весняного провалу в чемпіонаті. Залишимо за дужками закулісну компоненту і констатуємо: в чисто ігровому плані команда виявилась не готовою до другого кола. Історичне срібло таки вдалося втримати швидше всупереч діям тренерського штабу, ніж завдяки. Зараз маємо логічне продовження: команда відлітає від греків ще в першому матчі; не може в більшості обіграти Полісся; невдало косплеїть Гібралтар у Празі. Подальша співпраця з Олександром та його штабом – це марна втрата часу. І ресурсу: команда серйозно підсилилась в порівнянні з минулим сезоном, навіть враховуючи втрату Довбика. Прийшов час для рішучих кроків, доки не стало запізно. Зараз ми ще маємо в запасі один раунд єврокубка та нічого не втратили в чемпіонаті, але за кілька тижнів ситуація буде кардинально іншою, якщо не вжити заходів прямо зараз. Чим глибша яма, тим складніше буде з неї вибиратись; зараз ми їдемо вниз на ліфті, а вилазити доведеться пішки.


Lexa, спеціально для FCDNIPRO.COM

FCDNIPRO.COM: Стрим №83
11.08.2023 15:46
23
5 вопросов Кучеру
11.08.2023 09:54
80
Олександр Кучер: Дуже неприємний результат
10.08.2023 22:49
42
Теги: Днепр, Лига Европы, Новости, Премьер-лига, СК Днепр-1, трансферы, ФК Днепр, Чемпионат Украины