Ігор Йовічевіч: Командна загальна відповідальність – це наш шлях
2348
Головний тренер Дніпра-1 Ігор Йовічевіч поділився власним баченням того, як команда має подолати складний період.
— Матч с Минаєм був першим у вашій кар’єрі, за яким спостерігали навіть не з трибуни, а по телевізору?
— Так, це дійсно трапилося зі мною вперше. Коли працював у Карпатах через дискваліфікацію декілька матчів дивився з трибуни або VIP-ложі. Але тоді я не міг перебувати лише на лавці, а зайти до роздягальні та поспілкуватися з командою нагода була. Тут же були зовсім інші відчуття, тим більше, що трансляція йде з певним запізненням від реального часу, і на хвилину-півтори запізнюєшся з реакцією на ключові події. Під час матчу дуже нервував, переживав. Це була важлива гра, і, звичайно, хотілося бути разом з командою.
— Який головний урок має винести команда з поразки в Ужгороді?
— Лише ім’ям та номінальною якістю нікого не обіграти. Але про це варто казати не лише стосовно окремого матчу. Якість футболістів втілюється на полі у результат, лише коли твої бійцівські якості та характер не є меншими, ніж у суперника. Прийшовши сюди, ми одразу намагалися змінити атмосферу, вселити команді віру у себе та наш шлях. Командна загальна відповідальність – це наш шлях. І у кожній своїй дії, у кожному єдиноборстві футболіст має пам’ятати про відповідальність перед командою. Немає я, є ми! Можна програти у будь-якому матчі, але не можна втрачати обличчя та стиль. Інакше у випадку поразки в тебе не залишається нічого. Відповідальність, тактична грамотність та дисципліна – ось за рахунок чого треба йти до мети, незважаючи на будь-які обставини: силу суперника, вітер або сніг. Це був дуже великий урок для нас. І якщо це мало статися, нехай станеться вже зараз – поразка від команди, яка тільки вийшла до Прем’єр-ліги, показала, що одним талантом перемогу не здобудеш. Треба ще й важко працювати.
— Перед такими матчами, як найближчий проти Шахтаря, не треба казати багато. Але можна бути впевненим, що, незважаючи на багато труднощів, на Дніпро-Арені відбудеться бій?
— Безперечно. Кожен матч для нас, як фінал. До 12 грудня залишилося 4 матчі – це 4 фінали. При цьому не треба зазирати наперед, ми живемо сьогоденням. В одному матчі все можливо. Це довів той же Шахтар у зустрічі з Реалом. У нас не буде 9-ти футболістів: дискваліфіковані Назаренко та Хобленко, травмовані або лише відновилися після хвороби Дуглас, Батагов, Вакулко, Адамюк, Кравченко, не гратимуть орендовані у Шахтаря Ігнатенко та Піхальонок, які стали дуже важливими для нашої структури. Але всі здорові віддадуть всі сили. М’яч круглий, і ніколи не знаєш, що може трапитися. Поки м’яч котиться, шанс є у будь-якому матчі. І я вірю в нашу команду!
… жду перемен… во всевозможных проявлениях…
«наши привыкли из под палки играть»
это когда такое было???
Дед в Дынамо от бровки не отходит, орет постоянно с подсказками.Наверно и нашим это надо
Удачи нашим ребятам!!! В добрый путь!
Поддерживаю каждое слово, нельзя скатываться к дворовому футболу, как бы трудно не было. На это мы и профессиональный клуб и работаем на будущее имя и перспективу. Выходите и рыгайте на поле, тогда даже при проигрыше вас никто не будет закидывать камнями!..